14 грудня 2022 року Справа № 480/5476/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5476/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- визнати відмову відповідача - суб'єкта владних повноважень - управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради у призначенні та наданні позивачу субсидії 07.12.2021 відповідно до рішення про призначення субсидії незаконною, такою, що суперечить "Положенню про порядок призначення та надання населенню житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами);
- призначити житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.11.2021 відповідно до заяви позивача про призначення та надання житлової субсидії та декларації від 30.11.2021.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, розглянувши заяву позивачки про призначення та надання житлової субсидії та декларацію від 30.11.2021, у яких зазначено, що ОСОБА_1 - пенсіонерка за віком 1956 року народження, мешкає одна, має у власності житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шосткинською міською державною нотаріальною конторою 20.09.2018, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав - витяг № 138477730 від 20.09.2018 та квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,3 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності, виданого ВЖРЕУ 03.11.1998, жодне з яких не здається в оренду, всупереч нормам "Положення про порядок призначення та надання населенню житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 420, від 19.05.2021 № 505 та від 15.11.2021 № 1184, 07.12.2021 рішенням про призначення субсидії не призначило з 01.11.2021 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, пославшись на володіння більш ніж одним житловим приміщенням (п. 14 п. 8) та понаднормову площу житла (п.10 п.11).
Позивач зауважує, що одне із вищезазначених житлових приміщень належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину, а отже є житлом, на яке оформлено спадщину, а тому, виходячи зі змісту норми пп. 8 п. 14 "Положення про порядок призначення та надання населенню житлової субсидії", перебування такого приміщення у власності позивача не може бути підставою для відмови у призначенні субсидії.
Крім того, на переконання позивача, факт існування понаднормової площі житла, також, не є підставою не призначати субсидію, оскільки згідно із пп. 11 п. 10 "Положення про порядок призначення та надання населенню житлової субсидії" якщо у домогосподарстві зареєстрована лише непрацездатна особа - особа, що досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і отримує пенсію за віком, про що зазначається у заяві про призначення житлової субсидії з проханням призначити її на понаднормову площу житла (про що зазначено у заяві про призначення житлової субсидії), житлова субсидія призначається і на понаднормову площу житла, у межах 30%, що становить 14,4 кв.м, вцілому 62,4 кв.м. Загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шосткинською міською державною нотаріальною конторою 20.09.2018, становить, як у ньому зазначено, 62,2 кв.м, що є у вищенаведених межах.
Ухвалою суду від 19.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні субсидії Управління керувалось інформацією, зазначеною ОСОБА_1 у заяві про призначення та надання житлової субсидії та у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Враховуючи вимоги чинного законодавства та наявності у ОСОБА_1 двох житлових приміщень, на жодне з яких нею не оформлено заповіт (спадщину), Управлінням було прийнято рішення від 07.12.2021 не призначати ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.11.2021, про що повідомлено ОСОБА_1 спеціалістом Управління у телефонному режимі з подальшим врученням письмового повідомлення.
Позивач подала до суду заперечення на відзив, в якому з аргументами, наведеними у відзиві, не погодилась, зазначивши, що жодна норма "Положення про порядок призначення населенню житлової субсидії”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995р. №848 (зі змінами), не передбачає необхідності складення заповіту, як умови призначення житлової субсидії, як не містить і повідомлення, що житлове приміщення має бути передане у спадщину у майбутньому. Наполягала на задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.11.2021 ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області із заявою № 27735 про призначення та надання житлової субсидії з листопада 2021 року. У цій заяві позивач, також, просила призначити житлову субсидію на понаднормову площу житла, оскільки за зазначеною адресою зареєстровані (фактично проживають) лише непрацездатні особи, які отримують пенсію за віком (а.с. 50-53).
До заяви ОСОБА_1 додала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 30.11.2021 (а.с. 54-57).
Як встановлено із вищевказаної декларації, а також з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 30.11.2021 № 287596168 (а.с. 60-62), станом на день звернення із заявою у власності ОСОБА_1 перебувають наступні об'єкти житлової нерухомості:
- житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м, який належить позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шосткинською міською державною нотаріальною конторою 20.09.2018, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав - витяг №138477730 від 20.09.2018;
- квартира АДРЕСА_2 загальною площею 29,3 кв.м, яка належить позивачці на підставі свідоцтва про право власності, виданого ВЖРЕУ 03.11.1998.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 30.11.2021, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області прийняло рішення від 07.12.2021, яким вирішило не призначати субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01 листопада 2021 року з таких підстав:
- володіння більш ніж одним житловим приміщенням (п. 14-8);
- особливі умови на понаднормову площу житла (п. 10, п. 11) (а.с. 63).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 вищевказаного Закону, до повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива Кабінетом Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення № 848).
Це Положення визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:
щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
В розумінні пункту 3 Положення № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.
Відповідно до пункту 4 та пункту 5 Положення, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії
Згідно пункту 9 Положення призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Заяви про призначення та надання житлової субсидії заформоюзгідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
До 1 липня 2021 року посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення засобами електронного зв'язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообіг,Про електронні довірчі послуги,Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
З 1 липня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій.
Таким чином, системний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що право на отримання субсидії мають громадяни України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Для призначення субсидії особа повинна звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення та надати документи, визначені пунктом 43 Положення №848. За результатами розгляду заяви та поданих документів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймається одне з рішень, визначених п. 60 Положення №848.
В залежності від прийнятого структурним підрозділом рішення, чітко визначено порядок повідомлення особи, яка звернулася із заявою про призначення субсидії. Зокрема, у разі прийняття рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді або смс-повідомленням.
В той же час, у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття лише у паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення.
Пунктом 57 Положення передбачено, що у разі коли документи, передбачені пунктом 43 цього Положення, подано не в повному обсязі, житлова субсидія призначається за умови надходження документів, яких не подано одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви.
У разі коли протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки заявник не вчинив дій щодо її виправлення та/або не подав документи, передбачені пунктом 43 цього Положення, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймаєрішення про відмову у призначенні житлової субсидії,про що інформує заявника в порядку, встановленому пунктом 62 цього Положення (п. 59).
Відповідно до пункту 60 Положення № 848 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про: призначення житлової субсидії; непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення); відмову в призначенні житлової субсидії; подання документів на розгляд комісії.
Згідно із пунктом 79 Порядку №848 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктами 50-59 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення, непризначення, відмову в призначенні житлової субсидії або подання документів на розгляд комісії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктами 61-63 цього Положення.
Перелік обставин, за яких не призначається субсидія, визначений у пункті 14 Положення № 848.
Відповідно до підпункту 8 пункту 14 Положення № 848 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житлових приміщень у гуртожитках та житла:
яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності;
на яке оформлено спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства;
розташованого в сільській місцевості, селищах міського типу, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312);
отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету.
Інформація про наявність (відсутність) у власності зазначених осіб житлових приміщень зазначається у декларації.
Отже, дійсно підпунктом 8 пункту 14 Положення № 848 передбачено таку підставу для відмови у призначенні житлової субсидії як перебування у власності будь-кого із складу домогосподарства більше ніж одного житлового приміщення. Водночас, цим підпунктом передбачено, також і винятки, коли вказана підстава відмови не застосовується.
Зокрема, таким винятком є ситуація, коли на житлове приміщення оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, у тому числі на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право на спадщину, виданим Шосткинською міською державною нотаріальною конторою 20.09.2018 (а.с. 8) підтверджується, що ОСОБА_1 набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м шляхом прийняття спадщини за заповітом померлої ОСОБА_2 .
Отже, на житлове приміщення, а саме на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62,2 кв.м оформлено спадщину, а тому перебування його у власності позивача не може бути підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на підставі підпункту 8 пункту 14 Положення № 848.
При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що норми Положення № 848 передбачають, що одне з житлових приміщень має бути передано у спадщину в майбутньому, тобто включено до заповіту.
У зв'язку з цим варто зазначити, що відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК).
Відповідно до статті 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту (стаття 1255 ЦК).
Крім того, при посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається (частина третя статті 56 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон).
Таким чином, неможливо встановити зміст заповіту та відповідно чи включено до його змісту конкретне рухоме чи нерухоме майно до дня смерті заповідача.
У свою чергу згідно з частиною першою статті 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Глава 89 ЦК присвячена питанням оформлення права на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Свідоцтво про право на спадщину видасться спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК).
Частиною першою статті 69 Закону встановлено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.
На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункти 4.14, 4.16, 4.19 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з частиною другою етапі 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон1) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться зокрема на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом (пункт 3 частини першої етапі 27 Закону1).
Таким чином, оформленням права на спадщину відповідно до положень ЦК є юридичне оформлення спадкоємцем, який прийняв спадщину, прав на спадщину (у тому числі права власності), з одержанням відповідного правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача у рішенні від 07.12.2021 про відмову позивачу у призначенні житлової субсидії на перебування у власності ОСОБА_1 більш ніж одного житлового приміщення, є безпідставним і протиправним.
Стосовно посилання у рішенні від 07.12.2021 на понаднормову площу житла, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10 Положення № 848 житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, призначаються на норму, що перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла), якщо про це зазначено у заяві.
Площа житла, на яку призначається субсидія з урахуванням понаднормової площі, розраховується шляхом збільшення соціальної норми житла для домогосподарства на 30 відсотків.
Призначення житлових субсидій на понаднормову площу житла переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім'ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів, про що одержувач житлової субсидії зобов'язаний повідомити протягом 30 календарних днів уповноваженому органу про виникнення таких обставин.
Згідно із п. 11 Положення № 848 до непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:
особи, які не досягли повноліття;
громадяни, які отримують пенсію за віком, у зв'язку з втратою годувальника або по інвалідності, а також ті, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, і отримують пенсію за вислугою років;
громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;
громадяни, які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Інформація про належність членів домогосподарства до відповідних категорій осіб зазначається в декларації.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 30.11.2022, у ній позивач просила призначити житлову субсидію на понаднормову площу житла, оскільки за зазначеною адресою зареєстровані (фактично проживають) лише непрацездатні особи, які отримують пенсію за віком.
Згідно наявного у матеріалах справи акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 3283 від 30.11.2021 заявниця ОСОБА_1 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 одна (а.с. 58-59).
У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, позивачка вказала, що єдиним джерелом її доходу є пенсія.
Житлова субсидія призначається на понаднормову площу житла, у межах 30%, що становить 14,4 кв.м, вцілому 62,4 кв.м. Загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Шосткинською міською державною нотаріальною конторою 20.09.2018, становить 62,2 кв.м, що не перевищує вищенаведених меж.
Таким чином, суд доходить висновку, у відповідача були відсутні підстави для відмови ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії з 01.11.2021 на понаднормову площу житла.
Крім того, суд зауважує, що ані у рішенні від 07.12.2021, ані у відзиві на позовну заяву, відповідач не навів жодних обставин, які стали підставами відмови у призначенні житлової субсидії на понаднормову площу житла.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, приймаючи рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.11.2021, не дотримався вимог Положення про порядок призначення та надання населенню житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, суд дійшов висновку, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області від 07.12.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.11.2021 є безпідставним та протиправним.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "HasanandChaush v. Bulgaria", заява №. 30985/96).
Отже, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного та належного захисту порушеного права позивача за встановлених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області від 07.12.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.11.2021.
Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зобов'язання судом відповідача призначити житлову субсидію може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у призначенні субсидії, які передбачені законодавством.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
Прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача призначити житлову субсидію, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для її призначення, може бути необґрунтованим та призвести до призначення субсидії з порушенням закону.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для призначення субсидії.
Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення відповідача стосувалася лише тих мотивів, які наведено у рішенні від 07.12.2021. Однак суд не досліджував, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для призначення субсидії. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області призначити ОСОБА_1 житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.11.2021 відповідно до заяви позивача про призначення та надання житлової субсидії та декларації від 30.11.2021 задоволенню не підлягають.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума судового збору у розмірі 992, 40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області (вул. Свободи, 43-а, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, ідентифікаційний код 03198103) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області від 07.12.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.11.2021.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2021 про призначення та надання житлової субсидії з 01.11.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області (вул. Свободи, 43-а, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, ідентифікаційний код 03198103) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко