12 грудня 2022 року Справа № 480/4487/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач). Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.06.2022, позивач, діючи в інтересах своєї клієнтки ОСОБА_2 направив на адресу відповідача адвокатський запит від 27.06.2022 з проханням протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію, необхідну для надання правової допомоги ОСОБА_2 , а саме: повідомити причини, через які ОСОБА_2 до цього часу не надано (не надіслано) копії постанови державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчого провадження (або іншого процесуального документа) на підставі заяви ОСОБА_2 від 18.05.2022 та за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2022 по справі №577/650/22 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 03.02.2022 і до 30.06.2025. Крім того, в адвокатському запиті позивач просив надати інформацію про ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження для ознайомлення з процесуальними документами. Інформація на запит позивача відповідачем не надана.
Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у ненаданні йому інформації на його адвокатський запит від 27.06.2022 і зобов'язати відповідача невідкладно надати йому таку інформацію.
Ухвалою суду від 03.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження представником відповідача отримано, відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між адвокатом Тукманом Є.Г. та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги від 22.06.2022 (а.с. 9).
Адвокатом Тукманом Є.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано адвокатський запит від 27.06.2022 до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просив надати інформацію, а саме: повідомити причини, через які ОСОБА_2 до цього часу не надано (не надіслано) копії постанови державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчого провадження (або іншого процесуального документа) на підставі заяви ОСОБА_2 від 18.05.2022 та за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2022 по справі №577/650/22 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 03.02.2022 і до 30.06.2025. Крім того, в адвокатському запиті позивач просив надати інформацію про ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження для ознайомлення з процесуальними документами.
Просив письмову відповідь надіслати йому протягом п'яти робочих днів з дня отримання даного запиту.
До адвокатського запиту було додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КВ №000712 від 21.10.2019; ордер про надання правничої (правової) допомоги від 22.06.2022 та витяг з договору про надання правової допомоги від 22.06.2022.
Вищезазначений адвокатський запит отриманий відповідачем 27.06.2022 (а.с. 7).
Доказів того, що відповідь на адвокатський запит позивача була надана останньому, суду надано не було.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес врегульований Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону № 5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 5076-VI, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII), конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до статей 32, 34 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно з офіційним тлумаченням положень ч. ч. 1, 2 ст. 32, ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
За приписами статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 23 Закону № 5076-VI закріплені гарантії адвокатської діяльності, а саме професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності (пункт 1 частини першої); забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов'язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом (п. 2 ч. 1); забороняється втручання у правову позицію адвоката (п. 11 ч. 1); не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов'язки адвоката (п. 15 ч. 1); забороняється ототожнення адвоката з клієнтом (п. 16 ч. 1); дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку (п. 17 ч. 1).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 12 Закону № 5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Відповідно до ст.17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.07.2019 у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Статтею 32 Закону № 5076-VI передбачено порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Судом встановлено, що до адвокатського запиту та до матеріалів цієї адміністративної справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд вважає, що бездіяльність відповідача, що полягала у ненаданні інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 , є протиправною, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 06.07.2022 (а.с.20), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія КВ №005594 (а.с. 22), копію акту приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 25.07.2022 до Договору про надання правової допомоги від 06.07.2022 (а.с. 21), копію прибуткового касового ордеру №1-25-07/22 від 25.07.2022 (а.с. 23).
З договору про надання правової допомоги від 06.07.2022 укладеного між ОСОБА_1 (клієнтом) та адвокатом Кириченком Романом Юрійовичем, вбачається, що надання адвокатом правової допомоги клієнту здійснюється на платній основі (п. 4.1.), а вартість наданої адвокатом правової допомоги у межах даного Договору встановлюється домовленістю сторін і відображається в Акті приймання передачі наданих послуг (п. 4.2).
З Акту приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 25.07.2022 до Договору про надання правової допомоги від 06.07.2022 вбачається, що сторони дійшли згоди про оплату наданих адвокатом послуг, а саме:
- підписанням даного Акту, сторони погоджують, що загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалась правова допомога Клієнту у формі надання послуг становить 8 годин;
-відповідно до п. 4.2. Договору вартість 1 години роботи адвоката сторони визначили в розмірі 3900 грн.;
- розрахунок вартості наданих адвокатом послуг здійснено наступним чином: 8 годин х 3900 грн. = 31200 грн.;
- грошові кошти в сумі 31200 грн. сплачуються клієнтом на користь адвоката в такому порядку: кошти в сумі 15 000 грн. сплачуються клієнтом на користь адвоката в день підписання цього акту, решта коштів сплачуються клієнтом протягом 25 днів після прийняття судом першої інстанції рішення за результатами розгляду позову у справі №480/4487/22 (а.с. 21).
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така позиція Великої Палати Верховного Суду зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі за № 922/1964/21.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що безпідставними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31200 грн., оскільки в договорі про надання правової допомоги від 06.07.2022 сторони не дійшли згоди щодо суттєвих умов договору, а саме не визначено суму гонорара адвоката.
У зв'язку із тим, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, у самому договорі не встановлено розмір та/або порядок обчислення таких витрат, а акт виконаних робіт не є частиною договору про надання правової допомоги підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 992, 40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у ненаданні адвокату Тукману Євгену Григоровичу інформації на його адвокатський запит від 27.06.2022.
Зобов'язати Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надати інформацію на запит адвоката Тукмана Євгена Григоровича від 27.06.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 6, код ЄДРПОУ 34677957) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 992,40 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко