14 грудня 2022 року м. Рівне №460/8554/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3662251/3437601371 від 17.01.2022, №3662254/3437601371 від 17.01.2022, №3662259/3437601371 від 17.01.2022, 3662253/3437601371 від 17.01.2022, №3662250/3437601371 від 17.01.2022, №3662252/3437601371 від 17.01.2022, №3662256/3437601371 від 17.01.2022, №3662244/3437601371 від 17.01.2022, №3662245/3437601371 від 17.01.2022;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №1 від 31.12.2021, №2 від 31.12.2021, №4 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2021, №9 від 31.12.2021, №11 від 31.12.2021, №14 від 31.12.2021, №17 від 31.12.2021, №19 від 31.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх подання на реєстрацію.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а позивачем при наданні пояснень було подано всі необхідні документи для реєстрації податкових накладних.
Ухвалою суду від 06.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
30.05.2022 відповідачами подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки платником податків, ФОП ОСОБА_1 не надано повний пакет документів на підтвердження здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.
Відповідь на відзив не надходила.
Ухвалою суду від 14.12.2022 продовжено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, прийнято відзив, відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника відповідачів - допущено процесуальне правонаступництво у справі шляхом заміни відповідача, Головного управління ДПС у Рівненській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області, територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 21.08.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 02.20 Лісозаготівлі. З 21.08.2018 перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків. Зазначені обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 21.08.2018 (а.с.7).
ФОП ОСОБА_1 з ДП "Березнівське лісове господарство" та ДП "Костопільське лісове господарство" було укладено договори про надання послуг, пов'язаних з лісівництвом: №231 від 01.09.2021, №01-24 від 04.01.2021 та №01-10 від 04.01.2021 (а.а.с.36-46).
Відповідно до п.1.2-1.3 Договору №231 від 01.09.2021, виконавець бере на себе зобов'язання власними засобами (інструментами, матеріалами, механізмами) на свій ризик з вимогами безпеки на лісосічних роботах надати замовникові послуги пов'язані з лісівництвом за завданням Замовника, який зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Відповідно до п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" Договору №01-24 від 04.01.2021, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання самотужки власними засобами (інструментами, матеріалами, механізмами) на свій ризик з вимогами безпеки на лісосічних роботах надати замовникові послуги в лісовому господарстві по розробці лісосік (комплексна заготівля деревини), а Замовник прийняти та оплатити такі послуги.
На виконання зазначених договорів позивачем було надано послуги, за результатами яких складено акти виконаних робіт/наданих послуг та акти приймання передачі лісозаготівельних робіт від 31.12.2021 №1/12, №1/12, №2/12, №3/12, №4/12, №5/12, 6/12, 9/12, №11/12 (а.а.с.54-62).
Оплата за послуги лісозаготівлі за договорами від №231 від 01.09.2021, №01-24 від 04.01.2021 та №01-10 від 04.01.2021 підтверджується банківськими виписками (а.а.с.63-69).
За наслідками здійснення вказаних господарських операцій позивач сформував для Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" та Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (Покупець) дев'ять податкових накладних, а саме: №1 від 31.12.2021 (сума ПДВ 9829,67грн), №2 від 31.12.2021(сума ПДВ 4097,75грн), №4 від 31.12.2021 (сума ПДВ 1125,00грн), №6 від 31.12.2021 (сума ПДВ 35152,98грн), №9 від 31.12.2021 (сума ПДВ 26040,14грн), №11 від 31.12.2021 (сума ПДВ 16376,06грн), №14 від 31.12.2021 (сума ПДВ 35983,20грн), №17 від 31.12.2021 (сума ПДВ 12149,15грн), №19 від 31.12.2021 (сума ПДВ 13753,30грн) (а.а.с.8-16).
Вказані податкові накладні надіслані платником податків на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Позивачем отримано квитанції від 12.01.2022 №9412207587, №9412209701, №9412212031, №9412219214, №9412206124, №9412210902, від 13.01.2022 №9414973278, від 13.01.2022 №9416089795, №9415594445 про прийняття та зупинення реєстрації надісланих податкових накладних (а.а.с.8-16, зворот).
Зі змісту вказаних квитанцій вбачається, що реєстрація була зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 02.40 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог контролюючого органу позивачем 14.01.2022 подано повідомлення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 про надання пояснень та копій документів (а.а.с.17-25).
17.01.2022 комісією Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення №3662251/3437601371, №3662254/3437601371, 3662259/3437601371, 3662253/3437601371, 3662250/3437601371, 3662252/3437601371, 3662256/3437601371, 3662244/3437601371, 3662245/3437601371 про відмову у реєстрації податкових накладних (а.а.с.27-35).
Зі змісту рішень про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що підставою для відмови у реєстрації є ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункових документів та/або банківських виписок з розрахункових рахунків.
Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу вимог пп."а" та пп. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - постачальник товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами абз.5 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
У силу абзаців 9-10, 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).
Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).
Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.
Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як зазначено судом вище, у квитанціях від 12.01.2022 та від 13.01.2022 підставою зупинення реєстрації податкових накладних позивача №1 від 31.12.2021, №2 від 31.12.2021, №4 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2021, №9 від 31.12.2021, №11 від 31.12.2021, №14 від 31.12.2021, №17 від 31.12.2021, №19 від 31.12.2021 вказано ті обставини, що коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 02.40 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п.12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Жодних доказів подання ФОП ОСОБА_1 зазначеної таблиці даних платника податку та прийняття комісією рішення про врахування або неврахування такої таблиці до прийняття спірних рішень №3662251/3437601371 від 17.01.2022, №3662254/3437601371 від 17.01.2022, №3662259/3437601371 від 17.01.2022, 3662253/3437601371 від 17.01.2022, №3662250/3437601371 від 17.01.2022, №3662252/3437601371 від 17.01.2022, №3662256/3437601371 від 17.01.2022, №3662244/3437601371 від 17.01.2022, №3662245/3437601371 від 17.01.2022, як це передбачено п.16 Порядку №1165, відповідачами суду не надано.
Також у порушення ч.2 ст.77 КАС України, відповідачами суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, належної мотивації таких висновків - не наведено. Якою саме була величина залишку обсягу придбання такого товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідачами суду не доведено, належними та допустимими доказами не підтверджено.
Суд зазначає, що квитанції від 12.01.2022 та від 13.01.2022 про зупинення реєстрації податкових накладних містять загальну пропозицію про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, пропозиція надання документів зроблена без конкретизації їх переліку та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Поряд з цим, пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму виключає можливість такого органу надалі застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані з ненаданням певного документа.
Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до обмеження права останнього бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до застосованого критерію, а не будь-яких на власний розсуд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних позивача №1 від 31.12.2021, №2 від 31.12.2021, №4 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2021, №9 від 31.12.2021, №11 від 31.12.2021, №14 від 31.12.2021, №17 від 31.12.2021, №19 від 31.12.2021 було зупинено безпідставно.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого зокрема: у встановленому порядку (п.6, 7 Порядку №520).
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Судом встановлено, що позивачем засобами електронного зв'язку було подано до контролюючого органу подано повідомлення №1 від 14.01.2022, №2 від 14.01.2022, №3 від 14.01.2022, №4 від 14.01.2022, №5 від 14.01.2022, №6 від 14.01.2022, №7 від 14.01.2022, №8 від 14.01.2022, №9 від 14.01.2022 про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Державним підприємством "Костопільське лісове господарство" та Державним підприємством "Березнівське лісове господарство" за податковими накладними №1 від 31.12.2021, №2 від 31.12.2021, №4 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2021, №9 від 31.12.2021, №11 від 31.12.2021, №14 від 31.12.2021, №17 від 31.12.2021, №19 від 31.12.2021 з відповідними поясненнями та додатковими документами.
Зазначені повідомлення, пояснення, а також копії актів приймання -передачі робіт від 31.12.2021 №1/12, №2/12, №3/12, №4/12, №5/12, №6/12, №9/12, №11/12, копії договорів №231 від 01.09.2021, №01-24 від 04.01.2021, №03-21 від 22.03.2021, №01-10 від 04.01.2021 долучені позивачем до матеріалів справи.
Оплата виконаних робіт підтверджується копіями банківських виписок, які долучені позивачем до матеріалів справи.Про наявність матеріальної бази, в тому числі спецтехніки, для можливості виконання позивачем лісозаготівельних робіт свідчить повідомлення про об'єкти оподаткування форми 20-опп, яку подано позивачем до контролюючого органу, а також копія договору про закупівлю паливно-мастильних матеріалів №21 від 07.03.2019 (а.а.с.70-72).
Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарських операцій, підтверджує надані пояснення. Суд вважає, що наданий пакет документів був достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарської операції між позивачем і його контрагентами, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Враховуючи те, що спірні рішення є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов'язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.
У сукупності викладеного, рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 січня 2022 року №3662251/3437601371, №3662254/3437601371, 3662259/3437601371, 3662253/3437601371, 3662250/3437601371, 3662252/3437601371, 3662256/3437601371, 3662244/3437601371, 3662245/3437601371 не відповідають встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Оспорювані рішення порушують права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та скасування.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає за потрібне зазначити таке.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Класс та інші проти Німеччини" (KlassandOthers v. Germany) від 6 вересня 1978 року (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) від 13 січня 2011 року (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Враховуючи викладене, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, так і шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.
Відтак, покладання в даному випадку на відповідача-1 обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява №18640/10).
Враховуючи викладене, суд задовольняє також позовні вимоги в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 31.12.2021, №2 від 31.12.2021, №4 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2021, №9 від 31.12.2021, №11 від 31.12.2021, №14 від 31.12.2021, №17 від 31.12.2021, №19 від 31.12.2021.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що за подання адміністративного позову фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно з платіжним дорученням №21 від 09.02.2022 було сплачено судовий збір в сумі 22329,00грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у зазначеній сумі належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 д Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3662251/3437601371 від 17.01.2022, №3662254/3437601371 від 17.01.2022, №3662259/3437601371 від 17.01.2022, 3662253/3437601371 від 17.01.2022, №3662250/3437601371 від 17.01.2022, №3662252/3437601371 від 17.01.2022, №3662256/3437601371 від 17.01.2022, №3662244/3437601371 від 17.01.2022, №3662245/3437601371 від 17.01.2022 про відмову фізичній особі- підприємцю ОСОБА_1 в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , №1 від 31.12.2021, №2 від 31.12.2021, №4 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2021, №9 від 31.12.2021, №11 від 31.12.2021, №14 від 31.12.2021, №17 від 31.12.2021, №19 від 31.12.2021 у день їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 22329 (двадцять дві тисячі триста двадцять дев'ять) гривень 00коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44070166).
Відповідач-2: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).
Рішення складено 14 грудня 2022 року.
Суддя О.М. Дудар