13 грудня 2022 року м. Рівне №460/28013/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, зобов'язання перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачену суму, визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку грошової допомоги на оздоровлення в 2016-2018 роках з урахуванням індексації грошового забезпечення, зобов'язання перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення в 2016-2018 роках з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми, визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди, зобов'язання перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди, враховуючи раніше виплачену суму.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не здійснив розрахунок належних при звільненні позивачу виплат за час проходження військової служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 14.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу Військову частину НОМЕР_2 , встановлено відповідачу та третій особі строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позовних вимог.
05.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що індексація грошового забезпечення не має щомісячного характеру, не входить до складу грошового забезпечення, а тому не підлягає врахуванню при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації невикористаних днів додаткової відпустки.
12.10.2022 третьою особою подано пояснення щодо позовних вимог, за змістом яких, починаючи з 01.01.2020 Військова частина НОМЕР_2 здійснює виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 виключно на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, військова частина НОМЕР_2 не виконувала жодних фінансових зобов'язань перед позивачем під час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Розглянувши позовну заяву, відзив та пояснення, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.04.2015.
Наказом Командувача військ оперативного командування «Захід» (по стройовій частині) від 23.02.2018 №45 позивача виключено зі списків особового складу частини з усіх видів забезпечення з 23 лютого 2018 року.
Відповідно до цього наказу зобов'язано виплатити позивачу щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 450% місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення по 23.02.2018, грошову компенсацію за 2 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік, одноразову грошову допомогу по звільненню за 12 календарних років.
На підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №460/8238/20, яке набрало законної сили 13.04.2021 позивачу нараховано та виплачено компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період з 2015 року по 2018 рік у сумі 12849,62грн.
На підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 у справі №460/12269/21, яке набрало законної сили 20.06.2022 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.02.2018 у сумі 81621,77грн.
Зазначені обставини підтверджуються виписками з карткового рахунку позивача.
На запит позивача щодо матеріального забезпечення листом від 31.08.2022 №501/25/529 відповідач надав відповідь, за змістом якої, підстави для включення індексації до складу грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону №2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з частиною 2 статті 15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, учасникам бойових дій, якими є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час, надаються такі пільги як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Згідно зі статтею 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України Про відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Також нормами вказаного закону врегульовано, що у рік звільнення зазначених військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» 5 жовтня 2000 року №2017-III (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-ІІІ).
Статтею 7 Закону №2017-ІІІ передбачено, що державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги.
Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 у справі №460/12269/21 встановлено право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.02.2018.
Отже, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування індексації грошового забезпечення є протиправними.
Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889» №161 від 13.03.2013 для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20% місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40% місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80% місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008, чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція №260), грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства (п.1.2 Інструкції № 260).
Особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, зазначеним у пунктах 37.9 та 37.10 цієї Інструкції, що мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (п.37.11 Інструкції №260).
Відповідно до п.37.13 Інструкції №260, розрахунок грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки, визначеної в пунктах 37.5 та 37.6 цієї Інструкції, та грошової компенсації, визначеної в пунктах 37.9-37.11 цієї Інструкції, здійснюється виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою штатною посадою, що ним займалася.
Відповідачем за змістом відзиву на позовну заяву не заперечується твердження позивача про те, що зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний (систематичний) характер.
Зазначене також підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця за 2016-2018 роки.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 у вищезазначеній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
«Згідно з ч.2 та ч.3 ст.9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення».
Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2020 №1.380.2019.003718 зазначив наступне: «питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Відтак, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року № 522/2738/17 у даному випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 березня 2018 року у справі № 761/17387/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 820/375/18, від 21 листопада 2019 року у справі № 815/5547/17 та від 09 січня 2020 року у справі № 809/1489/16».
Ураховуючи позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, суд зазначає, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Відповідачем не заперечується, що додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу протягом 2016-2018 років щомісячно, що підтверджується також картками особового рахунку військовослужбовця за відповідні роки, та свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.
Таким чином, у спірному випадку щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється нарахування компенсації за невикористані календарні дні, зокрема, додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести донарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачену суму.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2016 та 2018 роках з урахуванням iндексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачену суму.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням iндексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням iндексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи раніше виплачену суму.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 грудня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2
Суддя У.М. Нор