про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2022 року м. Рівне№460/49927/22
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави
до Рівненської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Рівненської міської ради, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рiшення Квасилівської селищної ради №120 від 16.11.2020 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасилів для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу".
Згідно з п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.1, 3 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Судом встановлено, що позовну заяву підписано керівником окружної прокуратури Максимом Горковенком. Проте, до матеріалів справи не додано доказів про призначення М.Горковенка керівником Рівненської окружної прокуратури.
Також судом встановлено, що долучені до матеріалів справи копії документів засвідчені підписом прокурора Рівненської окружної прокуратури Прокопчук О.В. Однак, доказів на підтвердження повноважень вказаної особи матеріали справи також не містять.
Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.
Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що позивач вважає протиправним рішення Квасилівської селищної ради.
Разом з тим, відповідачем у справі визначено Рівненську міську раду.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено в розмірі 2481,00 грн.
Приписами ч.2 ст.4 Закону №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до суду даного адміністративного позову позивачу належало сплатити 2481,00 грн. судового збору.
Проте, доказів сплати судового збору матеріали позовної заяви не містять.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У випадках звернення до суду суб'єкта владних повноважень відлік строку для такого звернення КАС України пов'язує з виникненням підстав, що надають цьому суб'єкту право на таке звернення.
Предметом судового оскарження в даній справі є рішення Квасилівської селищної ради №120 від 16.11.2020.
З даною позовною заявою до суду позивач звернувся 08.12.2022, а отже 3-місячний строк звернення до суду ним однозначно пропущено.
На переконання суду, з огляду на дату прийняття спірного рішення та доступність рішень Квасилівської селищної ради, твердження позивача про те, що про порушення, допущені Квасилівською селищною радою, окружній прокуратурі стало відомо лише після отримання 08.09.2022 графічних матеріалів від управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради є такими, що не підтверджують поважності пропуску строку звернення до суду, а лише свідчать про час отримання прокуратурою доказів на підтвердження можливих порушень оскаржуваним у справі рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду:
-належним чином оформленої позовної заяви із точним викладом змісту позовних вимог у відповідності до визначеного/их відповідача/ів та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також доказами, що підтверджують вказані обставини (з примірником для відповідача/ів); доказів на підтвердження призначення М.Горковенка керівником Рівненської окружної прокуратури, а також доказів на підтвердження повноважень прокурора Рівненської окружної прокуратури Прокопчук О.В. для представництва в суді; документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін