14 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7831/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/7831/22 за позовом Приватного підприємства "Торгівельний центр "Київ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
12.09.2022 позивач, Приватне підприємство "Торгівельний центр "Київ" (надалі - ТЦ "Київ"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2022 №00004051806, яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за заниження сум податкового (грошового) зобов'язання по податку на додану вартість (надалі - ПДВ) по податковим деклараціям за жовтень 2021 року у розмірі 17629,00 грн.
Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, позивач пов'язує з фактом самостійного нарахування суми штрафу у зв'язку з виправленням платником під час проведення камеральної перевірки власної помилки щодо декларування сум податкового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за жовтень 2021 року.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 17.10.2022 заперечення представника ГУДПС про вихід зі спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
02.11.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що за наслідками камеральної перевірки податкової звітності ТЦ "Київ" з ПДВ за жовтень 2021 року встановлено факт заниження платником суми грошового зобов'язання з ПДВ на 35 258,00 грн. При цьому уточнююча декларація (розрахунок) з ПДВ саме за жовтень 2021 року підприємством за даними ІС "Податковий блок" не подавалася (а.с. 83-85).
14.11.2022 до суду від ТЦ "Київ" надійшли додаткові пояснення (а.с. 101-104), які суд розцінює як відповідь на відзив, оскільки такий містить посилання на обставини, якими позивач додатково обґрунтовує мотиви позову та повідомляє свою версію причин того, що неприйняття уточнюючої звітності було обумовлено технічними проблемами з боку ДПС та системи.
Зважаючи на те що позивач, в порушення вимог ч. 2 ст. 163 КАС України, не надав суду доказів надіслання копії такої заяви по суті відповідачу, суд до уваги її не приймає.
Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ТЦ "Київ" (код ЄДРПОУ 36324299) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.04.2022, про що в Єдиному державному реєстрі вчинено запис за №1009571070043003366 (а.с. 45-46). Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний). На момент проведення перевірки позивач був зареєстрованим платником ПДВ з 16.02.2009.
16.12.2021 посадовою особою ГУДПС відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України (надалі - ПК України) проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за жовтень 2021 року по ТЦ "Київ", результати якої оформлено актом від 16.12.2021 №11201/16-31-18-06-11/36324299 (а.с. 89-93).
Вказаним актом зафіксовано факт порушення ТЦ "Київ" вимог:
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, п. 3 розділу V Наказу МФУ №21 від 28.01.2016, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ на 30 954,00 грн;
- п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на 4304,00 грн;
- п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми податкового (грошового) зобов'язання по ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету, на 35 258,00 грн.
На підставі висновків вищевказаного акту ГУДПС згідно з п.п. 1 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, та п. 123.2 ст. 123 ПК України 18.01.2022 було сформовано податкове повідомлення-рішення №00004051806, яким за порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України платнику збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 52 887,00 грн, у тому числі 35258,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 17629,00 грн - за штрафними санкціями (а.с. 19).
За результатами розгляду скарги ТЦ "Київ" на вищевказане податкове повідомлення-рішення (а.с. 21-25) в частині застосування штрафної санкції за заниження сум податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ за жовтень 2021 року, ДПС України 04.08.2022 винесено рішення №8604/6/99-00-06-01-03-06, яким вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 26-28).
Позивач не погоджується із правомірністю податкового повідомлення-рішення лише в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17629,00 грн, оскільки вважає, що у повній мірі виконав вимоги податкового законодавства щодо подання під час проведення перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок та самостійним нарахуванням суми штрафу на суму 1032,00 грн.
З цих підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За правилами підпунктів 76.1-76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Позивач не оспорює порядку призначення чи проведення камеральної перевірки, тоді як суд таких порушень не виявив.
Відповідно до акту перевірки, ТЦ "Київ" у податковій декларації за жовтень 2021 року (№ 9241338821 вiд 20.08.2021) задекларовано податкові зобов'язання у сумі 2 893 807,00 грн, крім того, коригування податкових зобов'язань у сторону зменшення на 14482 грн. За даними Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) по ТЦ "Київ" направлено на реєстрацію виданих податкових накладних по операціях з поставки на загальну суму ПДВ 2911112,38 грн та коригування у сторону зменшення на 833,33 грн.
З огляду на це перевіркою зроблено висновок про те, що до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року по ТЦ "Київ" не включено податкові накладні на суму ПДВ 17 305,38 грн та безпідставно зменшено суму ПДВ згідно розрахунків коригування до зменшення в розмiрi 13 648,67 грн (що в сумі становить 30 954,05 грн).
Крім того, камеральною перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України ТЦ "Київ" до податкового кредиту за жовтень 2021 року включено податкові накладні №536, №537, №538 від 31.10.2021 по взаємовідносинах з ТОВ "А-Муссон" (код ЄДРПОУ 35068151) на суму ПДВ 4 272,84 грн, які зареєстровано в ЄРПН з датою реєстрації 17.11.2021. А в жовтні 2021 року - до податкового кредиту включено податкову накладну за серпень 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ "Приватінвест" на суму ПДВ 31,50 грн.
У свою чергу, згідно з ЄРПН за серпень 2019 року по ТОВ "Приватінвест" зареєстровано одну податкову накладну №5153 вiд 16.08.2019 (09.09.2019) на суму ПДВ 329,00 грн, яка включена до декларації з ПДВ за серпень 2019 року ТЦ "Київ". Таким чином, сума податкового кредиту 4 304,00 грн включена в декларацію за жовтень 2021 року не підтверджена даними з ЄРПН.
Таким чином непідтверджена даними ЄРПН сума податкового кредиту 4 304,00 грн та сума податкових зобов'язань 30 954,05 грн, що в сумі становить 35 258,00 грн, яка й була донарахована податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2022 №00004051806, позивачем також не оскаржується, як свідчить зміст позовних вимог.
Натомість предмет спору у цій справі зводиться до оскарження позивачем штрафних санкцій у сумі 17629,00 грн за цим же податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2022 №00004051806 за фактом встановленого перевіркою порушення у вигляді заниження сум податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ по податковій декларації позивача за жовтень 2021 року.
Так, позивач наполягає на тому, що оскільки уточнюючий розрахунок до податкової декларації за жовтень 2021 року ним був поданий до прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення, то це рішення в частині застосування штрафних санкцій є протиправним.
Перевіряючи доводи позивача на відповідність їх вимогам чинного законодавства в цій частині, суд враховує наступне.
У відповідності до пунктів 50.1-50.3 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Системний аналіз наведених положень дає суду підстави для формулювання висновку про те, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення показників податкової звітності у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум у податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. При цьому, таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно випадків подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не передбачають заборони на подання уточнюючих розрахунків після проведення камеральної перевірки.
Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
У позовній заяві позивач наголошує на тому, що подав до податкового органу уточнюючий розрахунок з ПДВ за жовтень 2021 року, у пункті 18.1 розділу 3 якого самостійно нарахував суму штрафу у зв'язку із виправленням помилки на суму 1032,00 грн і, таким чином, у повній мірі виконав вимоги податкового законодавства, з огляду на що підстави для стягнення фінансових (штрафних) санкцій відсутні.
З цього приводу суд ще при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі, виявивши факт ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме - копії уточнюючої декларації (розрахунку) з ПДВ за жовтень 2021 року, в ухвалі від 19.09.2022 звернув увагу позивача на цей факт та запропонував надати до суду належним чином засвідчену копію такої декларації (розрахунку).
Проте, усуваючи недоліки позовної заяви, позивач надав суду уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітний (податковий) період - січень 2022 року, звітний (податковий) період, що уточнюється - листопад 2021 року від 21.01.2022 (а.с. 38-44).
Таким чином, незважаючи на усі вжиті судом заходи щодо витребування доказів, позивач головного і належного в даному випадку доказу так і не надав.
Це саме стверджує і представник відповідача у відзиві на позов, де наголошує на тому, що до позову ТЦ "Київ" так і не додав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та додаток 1 до нього саме за жовтень 2021 року, надавши натомість такий за листопад 2021 року.
Крім цього обставини неподання платником уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року також доводяться твердженнями відповідача про те, що згідно з ІС "Податковий блок" по ТЦ "Київ" такий уточнюючий розрахунок не подавався.
До того ж, як зазначив представник відповідача у відзиві, ГУДПС не отримувало від ТЦ "Київ" будь-яких пояснень, листів з інформацією щодо наявності розбіжностей мiж сумами ПДВ, відображеними у податковій звітності, та даними ЄРПН за жовтень 2021 року; обставин, які звільняють пiдприємство від фінансової відповідальності за ненарахування у повному обсязі податкового зобов'язання ПДВ, визначеного за податковою декларацією за жовтень 2021 року.
Тож зважаючи на обставини ненадання позивачем ні до податкового органу, ні до суду доказів щодо подання ним уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок саме за жовтень 2021 року, та встановлені перевіркою порушення в частині заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 35258,00 грн, суд визнає правомірним застосування до позивача податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства в сумі 17629,00 грн.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 18.01.2022 №00004051806 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, необхідних для прийняття такого рішення.
За таких обставин адміністративний позов слід залишити без задоволення.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише з документально підтверджених витрат на оплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства "Торгівельний центр "Київ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун