Справа № 420/17925/22
14 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 )
до: Військової частини НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_5 )
Військової частини НОМЕР_6 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_5 )
третя особа: Міністерство оборони України (адреса: АДРЕСА_6, ЄДРПОУ НОМЕР_8, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3, тел. НОМЕР_9)
про: визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_6 , третя особа: Міністерство оборони України, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командування військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2022 № 312 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на старшого водія 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , в частині невиконання вимог п. 5 наказу військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2022 № 312, щодо ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним наказом, в частині що його стосується;
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб військової частини НОМЕР_3 в частині не зарахування солдата ОСОБА_1 до списків військової частини НОМЕР_3 та не здійснення йому відповідних виплат грошового забезпечення;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді старшого водія 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 з дати його увільнення з вказаної посади, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в Збройних Силах України (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання;
стягнути з військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати його увільнення по день винесення судом рішення про поновлення на посаді;
- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) адреса: АДРЕСА_5 ) судові витрати за подання правничої допомоги у розмірі 9750 грн.;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення військовослужбовця ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу;
- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) адреса: АДРЕСА_5 ) моральну шкоду в розмірі 100000,00 (ста тисяч) гривень.
Ухвалою судді від 13.12.2022 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу наданий час для усунення недоліків.
12.12.2022 року до суду за вхід. №ЕС/6044/22 представником позивача надане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому зазначено, що 07.09.2022 між адвокатом Тіорою Ю. П. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги. Того ж дня на адресу ВЧ НОМЕР_3 було направлено адвокатський запит з проханням надання інформації про підстави проведення службового розслідування відносно військовослужбовця ОСОБА_1 та результатів його проведення. Також, адвокатським запитом витребувані завірені належним чином копії документів: наказ про призначення вищевказаного службового розслідування, затверджений акт службового розслідування, наказ про закінчення службового розслідування, наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (у разі його наявності).
Відповідь на адвокатський запит від 07.09.2022 була отримана поштою лише 29.11.2022.
Отже, лише 29.11.2022 ОСОБА_1 надали можливість ознайомитися з матеріалами службового розслідування та витягами з наказів про призначення службового розслідування та результатів службового розслідування відносно нього.
Разом з тим суддя звертає увагу позивача на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій статті містяться терміни "дізналася" та "повинна була дізнатися", що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із поданого адміністративного позову предметом розгляду у вказаній справі є наказ командування військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2022 № 312.
Отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 30.06.2022 року.
Адміністративний позов зареєстрований 09.12.2022 року за вхід. №18634/22, з порушенням місячного строку звернення до суду, а саме 5 місяців 9 днів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, суддя критично ставиться до доводів представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду викладених у клопотанні, зокрема представником позивача зазначено:
«…16.07.2022 ОСОБА_1 , після одужання, прибув до штабу ППД ВЧ НОМЕР_3 (у м. Подільськ Одеської області). Йому було усно повідомлено, що по факту його не прибуття 16 червня 2022 року в район виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_3 проводиться службове розслідування. В подальшому ОСОБА_1 не було ознайомлено з висновком службового розслідування та будь якими іншими наказами командування військової частини НОМЕР_3 , що б стосувалися його подальшого проходження служби.
На намагання ОСОБА_1 надати відповідну медичну документацію про те, що він перебував на лікарняному, йому усно пояснили, що ніхто у нього офіційно ніяких документів приймати не буде, доки не буде відповідної вказівки командування військової частини.
Після неодноразових безрезультатних усних звернень до працівників штабу ВЧ НОМЕР_3 , ОСОБА_1 22.07.2022 направив офіційний рапорт командиру вказаної військової частини (копія рапорту та поштового повідомлення про отримання додаються), з проханням поновлення його у списках особового складу військової частини у зв'язку з його одужанням.
Крім того, 22.07.2022 ОСОБА_1 також звернувся з відповідною скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_4. У відповідності до відповіді вказаної служби № 2889 від 18.08.2022 (копія додається)
…16.06.2022 у районі безпосередньої участі у бойових діях, Вашого підрозділу, військової частини НОМЕР_3 , було виявлено Вашу відсутність, у зв'язку з чим, старший лейтенант ОСОБА_2 доповів рапортом на ім'я командира військової частини НОМЕР_3 . На підставі поданого рапорту, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.06.2022 № 274 було призначено службове розслідування за фактом Вашого не прибуття з пункту постійної дислокації у район виконання бойового завдання військової частини НОМЕР_3 .
За результатами службового розслідування, було встановлено, що 16.06.2022, Ви не прибули у район безпосередньої участі у бойових діях з поважних причин, у зв'язку із хворобою, що підтвердилось відповідними медичними документами…
Отже, у відповідності до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 під час відповідного службового розслідування було встановлено, що неявка ОСОБА_1 16.06.2022 до району безпосередньої участі у бойових діях військової частини НОМЕР_3 мала поважні причини, що підтверджено відповідними медичними документами.
В подальшому ОСОБА_1 щоранку з'являвся до ППД ВЧ НОМЕР_3 та намагався отримати відповідь щодо рішення командування ВЧ НОМЕР_3 стосовно своєї подальшої служби. Але, жодної інформації щодо своєї подальшої служби він не отримав.
Доводи Позивача можуть бути підтверджені свідками, клопотання про допит яких буде заявлено в ході судового розгляду справи.
07.09.2022 між адвокатом Тіорою Ю. П. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги. Того ж дня на адресу ВЧ НОМЕР_3 було направлено адвокатський запит з проханням надання інформації про підстави проведення службового розслідування відносно військовослужбовця ОСОБА_1 та результатів його проведення. Також, адвокатським запитом витребувані завірені належним чином копії документів: наказ про призначення вищевказаного службового розслідування, затверджений акт службового розслідування, наказ про закінчення службового розслідування, наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (у разі його наявності).
Відповідь на адвокатський запит від 07.09.2022 була отримана поштою лише 29.11.2022.»
Отже, позивачу ще 16.07.2022 стало відомо про службове розслідування стосовно факту його не прибуття 16 червня 2022 року в район виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_3 .
Крім цього, суд зазначає, що представник позивача є адвокатом, отже має достатній професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинен бути обізнаним з обмеженістю строків для звернення до суду.
Вказана правова позиція щодо обізнаності юриста висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №9901/118/19, яка на переконання суду є релевантною до спірних правовідносин, оскільки відображає достатність професійного досвіду та вміння його застосувати.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З вказаних норм слідує, що якщо при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд дійде висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, зазначених позивачем в заяві про поновлення такого строку, подана позовна заява залишається без руху з наданням позивачу можливості вказати інші підстави для поновлення строку. У випадку невиконання у десятиденний строк відповідної вимоги суду або додатково вказані підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані не поважними, суд виносить ухвалу про повернення позовної заяви.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
"Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Оскільки суддя вважає неповажними зазначені в клопотанні про поновлення причини пропуску строку звернення до суду, адміністративний позов слід залишити без руху з наданням позивачу можливості вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про необхідність продовження строку для усунення недоліків, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.