Справа № 420/16758/22
14 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанов у виконавчому провадженні, -
До Одеського окружного адміністративного суду 18 листопада 2022 року надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивачка просить:
- скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження №70265885;
- скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №70265885;
- скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №70265885;
- скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №70265885;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 1984,80 грн. та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позиція позивачки обґрунтовується наступним
Враховуючи вимоги положень ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіна А.Я. винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві (п.5 ч. 1 ст.37) від 16.06.2022 року у ВП №62379039, яку було надіслано ГУ Держпраці в Одеській області 16.06.2022 року про, що в матеріалах виконавчого провадження №62379039 наявне повідомлення від 16.06.2022 року №12016.
Разом з тим, із матеріалів виконавчого провадження №70265885 вбачається, що стягувачем ГУ Держпраці в Одеській області повторно пред'явлено до виконання постанову №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року, видану ГУ Держпраці в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 141690,00 грн. з 07.11.2022 року, тобто з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, станом на 08.11.2022 року стягувачем було пропущено строк пред'явлення до виконання виконавчого документу, у зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіна А.Я. зобов'язана була повернути виконавчий документ, а саме постанову №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року, видану ГУ Держпраці в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 141690,00 грн., стягувачеві: ГУ Держпраці в Одеській області без прийняття до виконання.
Разом з тим, в порушення вимог законодавства, відповідачем 08.11.2022 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70265885, а також постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.
З огляду на наведене позивачка вважає, що державним виконавцем порушено законодавство, яким регулюється діяльність органів примусового виконання рішень, і це стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року вищевказану позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
Заявою від 30 листопада 2022 року (вхід. №ЕП/35403/22) позивачка усунула недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.
Вищевказаною ухвалою також витребувано з Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Бабеля, буд. 6, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ: 41405463) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №70265885 у повному обсязі.
Копія ухвали від 05 грудня 2022 року направлено на електронну адресу відповідача 05.12.2022 року.
09 грудня 2022 року від відповідача надійшли витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження №70265885 у повному обсязі (вхід. № 37705/22). Відзив відповідач на позов не подав.
Станом на 14 грудня 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
На виконанні в Другому Малиновському відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №62379039 з примусового виконання постанови №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року, виданої ГУ Держпраці в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 141690,00 грн.
В межах зазначеного виконавчого провадження №62379039 головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіною А.Я. було винесено наступні постанови: про відкриття виконавчого провадження №62379039 від 19.06.2020 року; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 28.07.2020 року; про арешт майна боржника від 28.07.2020 року; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.06.2022 року.
Крім того, 16.06.2022 року головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіною А.Я. винесено постанову ВП № 62379039 про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначену постанову було надіслано на адресу ГУ Держпраці в Одеській області 16.06.2022 року про, що в матеріалах виконавчого провадження №62379039 наявний супровідний лист від 16.06.2022 року №12016.
07.11.2022 року ГУ Держпраці в Одеській області повторно подано до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року.
08.11.2022 року головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіною А.Я. за виконавчим документом постановою про примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року відкрито виконавче провадження за №70265885.
Також, судом встановлено, що 08.11.2022 року головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіною А.Я. в межах виконавчого провадження №70265885 прийнято постанови:
- про арешт коштів боржника;
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- про арешт майна боржника.
Вважаючи протиправними дії головного державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіної А.Я. щодо відкриття виконавчого провадження №70265885 та постанови від 08.11.2022 року, прийняті у межах виконавчого провадження № 70265885 такими, що підлягають скасуванню, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права та висновки суду
Так, в першу чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що зважаючи на предмет позову та підстави звернення позивачки до суду, предметом перевірки при розгляді даної справи є питання дотримання ГУ Держпраці в Одеській області строку пред'явлення саме 07.11.2022 року до примусового виконання постанови №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1404-VIII).
У частині першій статті 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 6 та 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, встановленими у постанові Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.10.2020 року у справі №916/922/16.
У разі пропущення строку пред'явлення до виконання виконавчого документу орган державної виконавчої влади/приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення (ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Слід зазначити, що поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання можливе лише стосовно виконавчих документів, які видані судом. Так, згідно із ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у десятиденний строк, як що інше не встановлено законом. Щодо інших виконавчих документів пропущені строки поновленню не підлягають.
Як встановлено судом, первинне звернення ГУ Держпраці в Одеській області із заявою про примусове виконання постанови №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року відбулось з дотримання строку звернення.
В той же час, 16.06.2022 року головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіною А.Я. винесено постанову ВП № 62379039 про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначену постанову було надіслано на адресу ГУ Держпраці в Одеській області 16.06.2022 року про, що в матеріалах виконавчого провадження №62379039 наявний супровідний лист від 16.06.2022 року №12016.
Тобто, навість за умов застосування приписів ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» щодо переривання строку примусового виконання вищевказаного виконавчого документу його пред'являнням до виконання, звернувшись із повторною заявою до органу виконавчої служби лише більш ніж через три місяці від дати винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, ГУ Держпраці в Одеській області пропущено встановлений тримісячний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Отже, як встановлено судом, стягувачу виконавчий документ було повернуто 16.06.2022 року, (постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.06.2022 року ВП №62379039), тобто строк був перерваний, відповідно до ч.4 та 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» після переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у зв'язку з його перериванням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, та відповідно з 17.06.2022 року почався перебіг строку повторного пред'явлення до виконання постанови №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року, виданої ГУ Держпраці в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 141690,00 грн.
Разом з тим, із матеріалів виконавчого провадження №70265885 вбачається, що стягувачем ГУ Держпраці в Одеській області повторно пред'явлено до виконання постанову
№ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року з 07.11.2022 року, тобто з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо зокрема пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вже встановлено судом, постанова ГУ Держпраці в Одеській області №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року підлягала повторному пред'явленню до виконання у строк до 17.09.2022 року.
Зважаючи, що повторне звернення виконавчого документу - постанови ГУ Держпраці в Одеській області №ОД329/1577/АВ/П/ТД-ФС від 16.04.2020 року до примусового виконання мало місце 07.11.2022 року, тобто поза межами встановленого ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строку, а тому відповідач мав повернути виконавчий документ без виконання.
При цьому, суд звертає увагу, що у постанові про відкриття виконавчого провадження № 68084750 не вказано жодних нормативних та фактичних підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження №70265885 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №70265885 усі подальші рішення виконавця у вказаному виконавчому провадження також є такими, що підлягають скасуванню.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, при визначенні законності акту суб'єкту владних повноважень, суд одночасно надає оцінку законності дій суб'єкта владних повноважень з питань його прийняття.
Суд зазначає, що оцінка правомірності дій державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, яка в даному випадку є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує для позивача певні юридичні наслідки, надається судом при вирішенні спору щодо оскарження цього рішення.
Суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій, рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тобто вказані дії встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки певної особи (певного кола осіб).
В даному випадку породжують певні правові наслідки для позивача саме спірні постанови, а не дії посадової особи щодо їх складання.
Таким чином, судом надається оцінка таким діям державного виконавця саме при вирішенні питання щодо правомірності прийняття головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скрябіною А.Я. постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2022 року.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, викладені у постанові від 21.08.2018 року у справі № 712/10317/17, в якій зазначається, зокрема, що: «...З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме те рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права та обов'язки позивача, то дії такого суб'єкта владних повноважень або його посадової особи, які здійснюються у процедурі, яка передує прийняттю рішення не можуть бути окремим предметом судового розгляду, так як такі дії не мають безпосереднього впливу на правовий статус особи, яка звернулась із позовом до суду за захистом свого порушеного права. Безпосередній вплив на обсяг прав такого платника має постанова про адміністративне правопорушення, яка приймається на підставі низки процесуальних дій посадової особи суб'єкта владних повноважень».
Таким чином, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування постанов Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року у виконавчому провадженні № 70265885: про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмiр мiнiмальних витрат виконавчого провадження та про арешт майна боржника.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачкою за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 3969,60 грн. згідно квитанції № Р24А547576967D39746 від 30.11.2022 року.
З огляду на задоволення позовних вимог судові витрати позивача в розмірі 3969,60 грн., що сплачені згідно квитанції № Р24А547576967D39746 від 30.11.2022 року підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Визначаючись щодо питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також документи що підтверджують оплату наданих послуг.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду №640/18492/18 від 03 червня 2022 року.
Разом з тим, на підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. позивачем не надано жодного доказу та не наведено жодних обґрунтувань, а лише заявлено вимогу щодо їх стягнення на користь позивачки, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для стягнення цієї суми з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанов у виконавчому провадженні - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження №70265885.
Визнати протиправною та скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №70265885.
Визнати протиправною та скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №70265885.
Визнати протиправною та скасувати постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.11.2022 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №70265885.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3 969 грн. 60 коп. (три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Позивачка: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Бабеля, буд. 6, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ: 41405463).
Суддя С.О. Cтефанов