Справа № 420/14788/22
14 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 17 жовтня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №16790-14334/Г-02/8-1500/22 від 11 жовтня 2022 року позивачу у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 06 травня 2004 року по 31 травня 2022 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 165537,58 грн.;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 06 травня 2004 року по 31 травня 2022 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 165537,58 грн.
Ухвалою від 24 жовтня 2022 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на виконання судового рішення було виплачено 163537,58 грн., що є донарахованою за період з 06 травня 2004 року по 31 травня 2022 року сумою недоотриманої пенсії.
Позивач вважає, що з огляду на виплату вказаної суми в червні 2022 року, затримка виплати складає 216 календарних місяців (з 06 травня 2004 року по 31 травня 2022 року).
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 22.06.2010 року по справі №2а-548/10 позовні вимоги позивача були задоволені та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за період з 01 січня 2000 року по 05 травня 2004 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 3- ої групи на 200 відсотків мінімальної пенсії за віком та з 06 травня 2004 року по 31 грудня 2005 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік та з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
Головним управлінням ПФУ в Одеській області на виконання судового рішення зараховано позивачу суму недоотриманої пенсії у розмірі 163537, 58 грн. на банківську картку позивача. Вказані кошти надійшли позивачу 30.06.2022 року.
Так, позивач зазначила, що при здійсненні відповідачем розрахунку та виплати позивачу суми недоотриманої пенсії 30.06.2022 року їй не було нараховано компенсацію втрати частини доходів за період з 06.05.2004 року по 31.05.2022 року, у зв'язку з порушенням строку виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Позивач зазначила, що в вересні 2022 року вона звернулася до Головного управління із заявою про нарахування та сплату суми компенсації втрати частини доходів, але листом від 11.10.2022 року позивачу було відмовлено.
Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною, оскільки основною умовою виплати громадянину компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
До суду надійшов відзив на позовну заяву (Вхід. № ЕП/33055/22 від 08.11.2022 року), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що Головним управлінням на підставі постанови Приморського районного суду міста Одеси від 22.06.2010 року по справі №2а-548/10, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011, позивачу у серпні 2016 року проведено перерахунок пенсії за період з 01 січня 2000 року по 05 травня 2004 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 3- ої групи на 200 відсотків мінімальної пенсії за віком та з 06 травня 2004 року по 31 грудня 2005 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік та з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.
Відповідач зауважив, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.
Крім того, проведення розрахунку компенсації не було предметом судового розгляду по справі № 2а-548/10, а тому вчинення таких дій Головним управлінням виходитиме за межі зобов'язань, покладених судовим рішенням.
Також відповідач звернув увагу, що судом не може прийматись рішення про нарахування пенсії, оскільки це відноситься до дискреційних повноважень пенсійного органу.
Окрім того, відповідач зазначив, що позов подано з пропуском строку звернення до суду, оскільки з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна дізнатись про порушення своїх прав, таку думку висловив Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19. Позивач звернувся з позовом до суду в 2022 році, при цьому позовна вимога стосується перерахунку починаючи з 2004 року, а тому позивачем було пропущено строки позовної заяви без поважних на те причин, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
На виконання ухвали суду відповідачем надіслано лист (вхід. №ЕП/32927/22 від 08.11.2022 року), в якому ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що у зв'язку з запровадженням воєнного стану на території України, враховуючи загрозу початку військових дій на території Одеської області та з метою забезпечення захисту інформації в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління), Наказом Головного управління від 12.05.2022 №1969, пенсійна справа ОСОБА_1 передана за межі Одеської області, тому надати копію пенсійної справи у Головного управління не має можливості.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 від 11.12.2013 року.
Через ЄДРСР суд встановив, що постановою Приморського районного суду міста Одеси від 22.06.2010 року по справі №2а-548/10 позовні вимоги позивача були задоволені та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за період з 01 січня 2000 року по 05 травня 2004 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 3- ої групи на 200 відсотків мінімальної пенсії за віком та з 06 травня 2004 року по 31 грудня 2005 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік. та , з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим. Вказана постанова суду була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 року та набрала законної сили 21.12.2011 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не заперечується позивачем, що на виконання вказаного судового рішення позивачу у серпні 2016 року було проведено перерахунок пенсії.
Суд встановив, що на виконання судового рішення 30.06.2022 року було здійснено зарахування коштів на банківський рахунок позивача у розмірі 163537,58 грн., що підтверджується банківською випискою.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та сплату суми компенсації втрати частини доходів за період з 06 травня 2004 року по 31 травня 2022 року, у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення.
Проте листом від 11.10.2022 року № 16790-14334/Г-02/8-1500/22 відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а виплата компенсації частини доходів стосується виплат, отриманих за судовим рішенням, законні підстави для компенсації втрати таких доходів, відсутні.
Не погодившись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення)
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення
кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що
компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст. 4 цього Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Позивач вважає, що він має право на компенсацію втрати частини доходів, оскільки затримка виплати пенсії складає 216 календарних місяців, а саме з 06 травня 2004 року по 31 травня 2022 року.
У свою чергу відповідач вважав, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а позивач звертається про виплату компенсації втрати частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку та законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.
Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування та аналізу таких норм права.
Статтями 1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до постанови Приморського районного суду міста Одеси від 22.06.2010 року по справі №2а-548/10 відповідач, зокрема, повинен був провести перерахунок пенсії з виплатою різниці між перерахованим розміром та фактично отриманим. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 року вказану постанову суду було залишено без змін та постанова суду набрала законної сили 21.12.2011 року.
Як зазначено у відзиві на позовну заяву та не заперечується позивачем, перерахунок пенсії на підставі цієї постанови було проведено у серпні 2016 року.
Проте, суд встановив, що виплата різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим була здійснена 30.06.2022 року у розмірі 163537,58 грн., що підтверджується банківською випискою.
Разом з тим суд зазначає, що право на отримання вказаної виплати у позивача з'явилось одночасно з набранням законної сили постанови Приморського районного суду міста Одеси від 22.06.2010 року по справі №2а-548/10. Як зазначалось, постанова суду набрала законної сили 21.12.2011 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що затримка вказаної виплати пенсії почалася після спливу одного місяця з дати набрання постановою суду законної сили - 21.01.2012 року та тривала до моменту фактичної виплати - 30.06.2022 року.
Крім того, в положеннях ч. 2 ст. 55 Закону № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є пряма вказівка, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Окрім цього, статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, суд доходить висновку про порушення відповідачем наведених норм матеріального права та часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 21.01.2012 року по 30.06.2022 року та зобов'язання нарахувати та виплатити цю компенсацію за вказаний період.
Одночасно, суд доходить висновку, що не належать задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дії з відмови у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 06 травня 2004 року по 20.01.2012 року та зобов'язання вчинити ці дії, оскільки обов'язок щодо виплати позивачу нарахованої пенсії за судовим рішенням у відповідача виник лише 21.01.2012 року, обґрунтування чому наведено вище.
Також суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, та залишення позову без розгляду, з таких підстав.
Так, ухвалою від 24 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. У вказаній ухвалі суд, зокрема, дійшов висновку, що позов подано у строк передбачений ч. 1,2 ст. 122 КАС України.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав з листа ГУ ПФУ в Одеській області № 16790-14334/Г-02/8-1500/22 від 11.10.2022 року. Разом з тим позовна заява надійшла до суду 17.10.2022 року (Вхід. № 15475/22).
Таким чином, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого положеннями ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову частково не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача на користь позивача.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать компенсації за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії в розмірі 163537,58 грн. за період з 21.01.2012 року по 30.06.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії в розмірі 163537,58 грн. за період з 21.01.2012 року по 30.06.2022 року.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко