14 грудня 2022 р. № 400/485/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, пров. Пожежний, 3,Баштанка,Миколаївська область,56101,
в інтересах держави в особі:Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Декабристів, 34/1,Миколаїв,54001
до відповідача:Виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, вул. Центральна, 91,Володимирівка,Баштанський район, Миколаївська область,56065,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Володимирської сільської ради про визнання протиправної бездіяльності щодо не забезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, що знаходиться в с. Скобелеве Баштанського району (колишнього Казанського району) Миколаївської області; зобов'язання у відповідності до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини” вжити заходів щодо належного захисту та утримання пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, що знаходиться в с. Скобелеве Баштанського району (колишнього Казанського району) Миколаївської області, зокрема шляхом виготовлення та утримання охоронних дощок чи охоронних знаків, інших інформаційних написів позначок на пам'ятках або в межах їх територій, встановлення огорожі з метою запобігання подальшого руйнування пам'ятки тощо.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що у червні 2020 року було зафіксовано факт пошкодження археологічної пам'ятки місцевого значення - “Курганна група № 2”, за стан утримання та збереження якої відповідає Виконавчий комітет Володимирської сільської ради, який незважаючи на вимоги законодавства у сфері охорони культурної спадщини не вжив жодних заходів для припинення протиправних дій та запобіганню пошкодження даного об'єкту культурної спадщини, в тому числі шляхом звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою.
Ухвалою від 14.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та зобов'язано прокурора надати пояснення, яким чином бездіяльність відповідача пов'язана з скоєнням злочину відносно археологічної пам'ятки, а відповідачу запропоновано у встановлений судом строк надати відзив на позов.
Від прокурора надійшли пояснення на виконання ухвали суду, в яких він зазначає, що відповідачем, як органом охорони культурної спадщини не вжив заходів для захисту об'єкту культурної спадщини від загрози знищення, руйнування, пошкодження в той час як проводились незаконні розкопувальні роботи через які пошкоджено насип найбільшого кургану цієї групи. Також, бездіяльність відповідача, серед інших факторів, сприяла продовженню руйнації пам'ятки та завданню інтересам держави у сфері охорони культурної
спадщини невідновлювальних збитків. Підставою для звернення прокурора із даним позовом та представництва інтересів держави в особі Управління стало його неналежне здійснення контрольних функцій відносно органу місцевого самоврядування - відповідача по справі. Відтак, звернення прокурора з даним позовом направлено на зобов'язання уповноваженого органу вчинити дії щодо належного захисту та утримання пам'ятки археологічної спадщини.
Від відповідача відзив не надходив, ухвалу про відкриття отримав через особистий кабінет підсистеми “Електронний суд” 13.02.2022 о 23:25 год.
Ухвалою від 21.11.2022 суд запропонував учасникам справи надати клопотання про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак на час розгляду справи таких клопотань до суду не надходило. Ухвала отримана учасниками справи через особистий кабінет підсистеми “Електронний суд” 21.11.2022 о 16:41 год.
Ухвалою від 08.12.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Cправа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
На підставі рішення Миколаївської обласної ради від 09.08.1988 № 216 на державному обліку перебуває пам'ятка археології місцевого значення “Курганна група № 2”, яка розташована на території Володимирської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, а саме у с. Скоблеве, Баштанського району (колишнього Казанського району) Миколаївської області.
У червні 2020 року Управлінням культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації (далі-Управління) встановлено факт пошкодження археологічної пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2”, зокрема внаслідок незаконних розкопувальних робіт пошкоджено насип найбільшого кургану цієї групи, за даним фактом Управління звернулось до правоохоронних органів з листом від 09.11.2020 і на підставі нього правоохоронними органами розпочато кримінальне провадження.
В межах кримінального провадження було встановлено, що у період з 26.06.2020 по 04.11.2020 фізичні особи в порушення вимог Закону України “Про охорону археологічної спадщини” з метою пошуку та вилучення рухомих предметів, що є об'єктами археологічної спадщини, не маючи правових підстав для використання земельної ділянки, провели незаконні земельні роботи по зняттю верхнього шару на об'єкті культурної спадщини (“Курганна група № 2”) та пошкодили пам'ятку культури. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скерований до суду, розгляд справи тримає.
Листом від 10.06.2021 прокурором повідомлено відповідача про існування загрози руйнування та знищення об'єкту культурної спадщини “Курганна група № 2”, за стан утримання та збереження якої він відповідає.
16.06.2021 відповідачем надіслано лист-відповідь прокурору, в якій зазначено про план внесення програми охорони культурної спадщини на розгляд сесії сільської ради. А також зазначено, що інших заходів щодо охорони археологічної пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2” не вчинялось, оскільки вказана пам'ятка розташована на землях, що не відносяться до земель комунальної власності.
Листом від 07.09.2021 прокурор повідомив відповідача, що об'єкт культурної спадщини “Курганна група № 2” знаходиться на території Володимирської сільської ради і саме до повноважень відповідача відноситься охорона даної пам'ятки та зобов'язано у строк до 06.10.2021 надати інформацію щодо вжиття заходів з метою забезпечення охорони та захисту зазначеного об'єкту культурної спадщини.
На вищезазначений лист відповідачем надіслано відповідь, в якій повідомлено прокурора про не вжиття жодних заходів щодо збереження пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2” через відсутність фінансування.
Прокурор звернувся до Управління з листом від 07.09.2021 № 52/2-2837 вих. - 21 про отримання інформації щодо вжиття Володимирською сільською радою невідкладних заходів для збереження пам'ятки археології на захист зазначеного об'єкта.
Управлінням на адресу прокурора направлено лист від 05.10.2021, в якому зокрема повідомлено, що у період з червня 2020 по теперішній час відповідачем не вжито жодного заходу направленого на збереження майже знищеного об'єкту культурної спадщини “Курганна група № 2”.
Через не вжиття заходів відповідачем заходів направлених на збереження об'єкту культурної спадщини “Курганна група № 2” та через неналежне здійснення контрольних функцій відносно органу місцевого самоврядування Управлінням, прокурор звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч. 3 - 5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор у письмових поясненнях наголошує, що не оспорює факту реалізації Управлінням своїх повноважень щодо контролю відносно відповідача за виконанням ним повноважень із захисту культкрної спадщини та збереження пам'ятки, однак позовні вимоги обґрунтовано здійсненням Управлінням захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини неналежним чином.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Охорона об'єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Отже, держава в особі її органів зобов'язана забезпечувати на своїй території охорону об'єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об'єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
На обґрунтування наявності порушення інтересів держави прокурор зазначив, що відсутність належного захисту та дієвого контролю з боку уповноважених на те органів, яке може мати своїм наслідком невідворотні негативні наслідки для об'єктів культурної спадщини, вимагає безпосереднього та оперативного втручання органів прокуратури.
При цьому охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захист таких пам'яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь становить безпосередній державний інтерес.
Суд звертає увагу на обґрунтованість доводів прокурора, що він вважає недостатніми вжиті Управлінням заходи контролю щодо пам'ятки, оскільки такі не призвели до фактичного усунення відповідачем порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України “Про прокуратуру” повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 № 640/16767/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, подання прокурором позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III).
Згідно із ст. 3 Закону № 1805-III, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать зокрема: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 1805-II,I до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
Згідно з статті 13 Закону № 1805-III, об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
У відповідності до частини 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно з підпунктом 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Враховуючи вищенаведені норми, суд приходить висновку, що у даному випадку саме на відповідача покладено обов'язок забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини, зокрема “Курганна група № 2”.
У листах відповідача на відповіді прокурора зазначалось про невжиття ним жодних заходів для збереження пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2” через знаходження даної пам'ятки не на землях комунальної власності (відповідь перша) та через відсутність фінансування (відповідь друга).
Щодо першого обґрунтування бездіяльності відповідача відносно збереження пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2”, то саме на відповідача покладено обов'язок забезпечення захисту об'єкта культурної спадщини, які знаходяться в межах територіальної громади. Доказів того, що об'єкт культурної спадщини знаходиться поза межами територіальної громади, відповідач суду не надав.
Щодо відсутності фінансування для забезпечення захисту пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2”, то відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження даного обґрунтування, тоді як прокурором звернуто увагу на прийняття відповідачем рішення № 199/2 від 07.09.2021 про затвердження Програми охорони та збереження культурної спадщини на території Володимирської територіальної громади і згідно даної програми обсяг коштів на її реалізацію пропонується залучити у 2021 - 767,949 грн, у 2022 - 800 тис. грн. При цьому, на витрати пов'язані із вжиттям заходів збереження пам'яток археологічного значення, коштів не передбачено.
Таким чином, вищезазначене на думку суду, свідчить про бездіяльність відповідача щодо незабезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, при тому, що в силу Закону до повноважень відповідача входить забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Також, судом звернуто увагу, що бездіяльність відповідача може призвести до повної руйнації пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, враховуючи встановлення Управляннм факту пошкодження археологічної пам'ятки місцевого значення “Курганна група № 2”, зокрема внаслідок незаконних розкопувальних робіт пошкоджено насип найбільшого кургану цієї групи.
У позовній заяві прокурор просить суд зобов'язати відповідача вжити заходів щодо належного захисту та утримання пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, зокрема шляхом виготовлення та утримання охоронних дощок чи охоронних знаків, інших інформаційних написів позначок на пам'ятках або в межах їх територій, встановлення огорожі з метою запобігання подальшого руйнування пам'ятки тощо. Прокурором, як доказ знаходження даної пам'ятки археології у занедбаному стані, надано до суду матеріали огляду пам'ятки від 08.12.2021.
Так, відповідно до п. 2 Порядку встановлення та утримання охоронних дощок та охоронних знаків на нерухомих пам'ятках, затвердженого Наказом Міністерства культури і мистецтв України № 30/10 від 27.01.2004 (далі- Порядок 30/10), встановлення та утримання охоронних дощок і охоронних знаків у належному стані - один з обов'язкових заходів збереження та захисту пам'ятки від пошкодження, руйнування або знищення.
Забезпечення виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок (знаків) покладається на органи охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування (далі - місцеві органи охорони культурної спадщини).
Відповідно до п. 8, 9 на охоронній дошці зазначаються вид, найменування, датування та охоронний номер пам'ятки. Описи охоронної дошки та охоронного знака, якими встановлені форма і зміст загальних написів, додаються (додатки 1 та 2).
Так, згідно додатків 1 та 2, на охоронній дошці, зокрема, повинен бути напис «Охороняється державою» та «Пошкодження карається законом».
Такі зазначення мають на меті, попередження для осіб, які мають намір провести незаконні дії на об'єкті археологічної спадщини, про неминучість покарання та запобігання вчиненню протиправних дій.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України “Про охорону археологічної спадщини” до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належать, зокрема, визначення меж територій археологічних пам'яток місцевого значення, затвердження зон їх охорони; забезпечення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці належного захисту та утримання об'єктів археологічної спадщини; здійснення відповідно до закону нагляду за станом схоронності археологічних пам'яток.
Враховуючи вищезазначене та у зв'язку з встановленням судом протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не забезпеченні захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, суд дійшов висновку, що прокурором обраний належний спосіб захисту інтересів держави і заходи, про які прокурор просить зобов'язати відповідача вжити, передбачені вищезазначеними нормами чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області (пров. Пожежний, 3,Баштанка,Миколаївська область,56101 02910048) до Виконавчого комітету Володимирівської сільської ради (вул. Центральна, 91,Володимирівка,Баштанський район, Миколаївська область,56065 04375323) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Володимирської сільської ради (вул. Центральна, 91, Володимирівка, Баштанський район, Миколаївчька область, 56065, ідентифікаційний код 04375323) щодо не забезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, що знаходиться в с. Скобелеве Баштанського району (колишнього Казанського району) Миколаївської області.
3. Зобов'язати Виконавчий комітет Володимирської сільської ради (вул. Центральна, 91, Володимирівка, Баштанський район, Миколаївчька область, 56065, ідентифікаційний код 04375323) у відповідності до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини” вжити заходів щодо належного захисту та утримання пам'ятки археології місцевого значення “Курганна група № 2”, що знаходиться в с. Скобелеве Баштанського району (колишнього Казанського району) Миколаївської області шляхом виготовлення та утримання охоронних дощок чи охоронних знаків, інших інформаційних написів позначок на пам'ятках або в межах їх територій, встановлення огорожі з метою запобігання подальшого руйнування пам'ятки.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко