Справа № 2-87/2009
Провадження № 6/345/56/2022
13.12.2022 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши без виклику сторін і без проведення судового засідання заяву Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про видачу дубліката виконавчого листа, -
Начальник Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області звернувся до суду із вищевказаною заявою, а саме просить видати дублікат виконавчого листа №2-87 від 10.02.2009 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний Ощадний Банк України» 14056,29 грн. заборгованості.
Заяву мотивує тим, що на виконанні у Калуському ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області перебуває виконавче провадження АСВП №127411687 з примусового виконання виконавчого листа Калуського міськрайонного суду ;2-87 від 10.02.20009 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний Ощадний Банк України» 14056,29 грн. заборгованості
06.04.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження №127411687 щодо виконання даного виконавчого документа знаходилося на виконанні у головного державного виконавця Бодлака Б.З. На даний час виконавче провадження передано на виконання головному державному виконавцю Івасів Я.Я. Проте виконавчий лист №2-87 від 10.02.2009 року в матеріалах переданого виконавчого провадження відсутній. Станом на сьогодні рішення суду боржником не виконано. Тому начальник Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області звернувся до суду із вищевказаною заявою.
З огляду на те, що підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України не передбачено проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд вважає за можливе розглянути питання про видачу дубліката виконавчого листа без виклику сторін і без проведення судового засідання, на підставі наявних матеріалів.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що дана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2009 року позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави - ВАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління державного ощадного банку України до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості стягнуто із ОСОБА_1 на користь філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України м.Івано-Франківськ 14056,29 грн. заборгованості за кредитним договором №50 від 05.02.2007 року. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист.
Згідно із ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню судом згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
З довідки від 26.10.2022 року, виданої Калуським відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), вбачається що на виконанні у Калуському ВДВС відсутній виконавчий лист №2-87 від 10.02.2009 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний Ощадний банк України» 14056,29 грн. заборгованості за кредитним договором. Водночас згідно постанови головного державного виконавця Івасів Я.Я. виконавче провадження №12741687 із примусового виконання вищевказаного виконавчого листа перебуває на виконанні у Калуському ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області.
Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи підпункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18. Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.
З системного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує суб'єкта звернення наводити причини втрати такого. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача чи ненадання державному виконавцю дубліката виконавчого документа у разі його втрати при здійсненні виконавчого провадження унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку із статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень.
З урахуванням викладеного, оскільки оригінал виконавчого листа по справі №2-87/2009 дійсно втрачено, що в подальшому унеможливлює виконання рішення суду, з метою недопущення порушення прав стягувача, слід видати дублікат вищевказаного виконавчого листа.
Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву задоволити.
Видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2009 року по цивільній справі №2-87/09 за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави - ВАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління державного ощадного банку України до ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_1 на користь філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України м. Івано-Франківськ 14056,29 грн. заборгованості за кредитним договором № 50 від 05.02.2007 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя