Справа № 338/836/22
07 грудня 2022 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААБ № 244349 про те, що він 01 вересня 2022 року о 19 год 34 хв на вул.Шевченка в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки "CHERY Amulet", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, і в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав та пояснив, що близько 19 год 30 хв 01.09.2022 року він разом із знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їхали селищем Богородчани, де на вул.Шевченкабіля ПриватБанку автомобіль зупинили працівники поліції, які вказали що він їхав без ременя безпеки та висловили підозру, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Оскільки він не вживав жодних наркотичних засобів, то відмовився їхати на огляд у медичний заклад. Однак, після того як зрозумів, що за це нестиме відповідальність, то висловив бажання пройти огляд у лікаря. Проте працівник поліції на його прохання не відреагував та склав протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що вказаний протокол оформлено безпідставно, оскільки він не порушував правил дорожнього руху. З огляду на викладене просив провадження в справі щодо нього закрити.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З наведених вище положень актів законодавства України випливає, що у випадку виявлення поліцейським факту керування транспортним засобом водієм з ознаками алкогольного сп'яніння, він, на місці зупинки транспортного засобу, пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, у присутності двох свідків. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції) огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Згідно з п. 8 вказаного Порядку, п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом МВС України №1395 від 7 листопада 2015 року (далі Інструкції), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
В судовому засіданні оглянуто файли з відеозаписами, долучені до матеріалів справи, на яких відображена інформація про зупинку транспортного засобу. На одному з файлів відеозапису зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння поліцейськими. Однак у ньому відсутня інформація про встановлення анкетних даних особи щодо якої проводиться огляд, а також не зафіксована сама процедура складання адміністративого протоколу.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він наполягав на проведенні медичного огляду із відібранням біологічних зразків для проведення лабораторного дослідження, матеріалами справи не спростовано.
До цього ж суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений “Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису”, затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення. Судом не розцінюється як належний і допустимий доказ доданий працівниками поліції до матеріалів справи диск із відеофайлами, оскільки відеозапис не є безперервним і складається з кількох частин різних за часом, а також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву приладу, яким здійснено відеофіксацію.
Відповідно до положень ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Оскільки відеозапис суд вважає неналежним доказом, тому під час встановлення фактичних обставин справи суд може врахувати пояснення свідків, які залучалися до процедури адміністративного провадження.
Свідок ОСОБА_4 на неоднорзові виклики в суд не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що вечором 01.09.2022 року він з ОСОБА_4 , як військовослужбовці ЗСУ здійснювали патрулювання селищем Богородчани. Проходячи повз ПриватБанк, їх покликали працівники поліції бути присутніми під час складання адміністративного протоколу щодо особи. Він та ОСОБА_4 розписалися в протоколі, який склали поліцейські. Чи пропонували працівники поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан спяніння йому невідомо, оскільки він не був присутнім під час спілкування працівників поліції з особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вказав, що за зовнішніми ознаками не можна було сказати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного чи наркотичного спяніння, оскільки він був спокійний, поводився адекватно. Зазначив, що свідок ОСОБА_4 , який також є військовослужбовцем ЗСУ вибув за межі Івано-Франківської області та виконує бойові завдання на території східних областей України.
Крім цього, слід зазначити, що проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. До матеріалів справи таке направлення долучено, у ньому зазначено, що огляд не проводився, однак причину непроведення огляду (у зв'язку з відмовою водія, чи з інших підстав) не вказано.
У матеріалах справи також є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, хоча фактично такий огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене вище, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За викладених вище обставин суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі п. 1 ст. 247, керуючись ст.ст. 283; 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя О. А. Шишко