Справа № 216/5412/22
Провадження № 1-кп/216/794/22
14 грудня 2022 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінального провадження № 12022046230000415, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2022 року, що надійшло до суду 29.11.2022 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 22.05.2001 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу, за ч.2 ст. 141, ст.17, ч.3 ст.141, ст. 44, ч. 2 ст.144, ст. 44, ст. 42 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України відстрочити виконання вироку на 2 року, штраф 1500 грн.;
- 13.03.2002 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу, за ч.2 ст. 189 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку від 22.05.2001 та остаточно призначити до покарання 3 роки 1 місяці позбавлення волі. 27.01.2005 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 02.09.2008 Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу, за ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;
- 24.11.2008 Апеляційним судом Дніпропетровської області, за п. п.6,1 ст.115, ч.4 ст.187, ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 185, ст. 304, ст.70 КК України до покарання у вигляді 15 років позбавленні волі з конфіскацією майна. 22.04.2022 звільнений по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у середині червня 2022 року, точний час не встановлено, достовірно знаючи про встановлення щодо нього адміністративного нагляду та обов'язки піднаглядного, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України, діючи умисно, усвідомлено, з метою ухилення від адміністративного нагляду, не повідомляючи працівників Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, самовільно залишив місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та починаючи з 14.06.2022 р., і по даний час жодного разу не з'явився на реєстрацію в Криворізьке РУП ГУНП у Дніпропетровській області, чим порушив вимоги Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" № 264/94-ВР від 01.12.1994 року та обмеження, встановлені постановою Бердичівського міськрайонного суду і Житомирської області від 09 лютого 2022 року.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого за ст. 395 КК України за ознаками: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, у разі звільнення з місць позбавлення волі.
Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.
З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази того, що обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні.
Судом також встановлено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор ОСОБА_5 надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України.
Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.395 КК України за ознаками: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, у разі звільнення з місць позбавлення волі.
Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинений ОСОБА_3 кримінальний проступок.
Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше судимий, не одружений, не є військовослужбовцям, не є особою з інвалідністю першої або другої групи, малолітніх дітей на утриманні немає, у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебував та не перебуває.
На підставі ст. 66 КК України як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні ним своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки.
Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання у вигляді арешту, підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України суд не вбачає.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Кримінальним правопорушення шкоди не завдано.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати за залучення експерта відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ст. 395 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2(двох) місяців арешту.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.
Матеріали кримінального провадження № 12022046230000415залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/5412/22 (1-КП/216/794/22).
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1