Справа № 216/3153/21
Провадження № 2/216/804/22
іменем України
22 листопада 2022 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Гулковського О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 11.04.2014 ОСОБА_3 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 11.04.2014. ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких він при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Останній не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки в копіях їх паспортів та позичальника зазначена одна й та сама адреса: АДРЕСА_1 . У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на день смерті позичальника, існує заборгованість - 5015,03 грн, з яких: 5015,03 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5015,03 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нараховано пені; 0,00 грн - нараховано комісії.
Представник позивача, відповідно до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання форми правочину, істотних умов договору та виконання зобов'язань за кредитним договором та спадкових прав, а також Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Судом установлено, що ОСОБА_3 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До матеріалів справи позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Так, в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.04.2014 позичальник отримала кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 11.04.2014 становить 5015,03 грн, з яких: 5015,03 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5015,03 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нараховано пені; 0,00 грн - нараховано комісії.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналогічні роз'яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, позивач зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.
Позивач зазначає, що спадкоємцем у порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, є відповідачі, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідачів, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, суд зазначає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідачів за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцем та прийняли після померлого спадщину.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №330-2018 кредитор у передбачений законом строк пред'явив вимоги до спадкоємців, що підтверджується надісланою в нотаріальну контору претензією про повернення заборгованості.
Крім того, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до Першої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщину входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
З урахуванням положенняст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки, в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Так, згідно зі ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Верховний Суд зробив висновок, що застосування правила статті 1282 ЦК України не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов'язку в натурі.
Тлумачення ж статті 1282 ЦК України окремо від інших норм ЦК України позбавить кредитора права на захист своїх цивільних прав та інтересів у тому випадку, якщо на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою майно, яке було передано спадкоємцю у натурі, не збереглося.
Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 25 квітня 2018 року № 6-5552свп18.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» має правові підстави для пред'явлення вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_3 , щодо повернення боргу за кредитним договором б/н від 11.04.2014 у розмірі 5015,03 грн, що складається з тіла кредиту.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 боргу спадкодавця, слід відмовити, оскільки відповідач ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, відомостей щодо набуття ним статусу спадкоємця до суду не надано, а тому у нього відсутній обов'язок щодо задоволення вимог кредитора померлої особи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений ним при звернені з позовом до суду в сумі 2 270,00 грн. оскільки ці витрати позивача належним чином підтверджені матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 276-279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.04.2014 у розмірі 5015,03 грн (п'ять тисяч п'ятнадцять гривень три копійки).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
-позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299;
-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ