Справа 206/3102/22
Провадження 2/206/1082/22
09 грудня 2022 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Малихіної В.В.,
при секретареві: Мороз В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою),
за участі:
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 , -
17.10.2022 позивач ОСОБА_1 звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є сестрою по матері відповідача ОСОБА_2 , який мешкає разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить їм на праві спільної часткової власності, по 1/3 частці кожному, на підставі Свідоцтва про право власності на житло та Свідоцтва про право на спадщину за законом. 1/3 частка квартири належала померлому ОСОБА_6 - чоловікові померлої матері та водночас батьку відповідача, однак спадок залишається неоформленим. Згідно з технічним паспортом квартира складається з трьох відокремлених житлових кімнат та підсобних приміщень, а саме: 1-а кімната - 12,1 кв.м, 2-а кімната - 7,5 кв.м, 3-я кімната - 17,3 кв.м, кухня - 7,8 кв.м, вбиральня - 1,3 кв.м, ванна кімната - 2,6 кв.м, коридор - 11,5 кв.м, вбудована шафа - 1,1 кв.м, балкон - 1,9 кв.м, лоджія - 3,9 кв.м. Загальна площа квартири - 67,0 кв.м, житлова площа - 36,9 кв.м. Крім співвласників у квартирі зареєстровані: неповнолітній племінник 2011 року народження, дружина відповідача ОСОБА_6 , чоловік позивача ОСОБА_4 та син позивача ОСОБА_5 . Однак, між позивачем та відповідачем виник спір, щодо порядку користування спільним майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Окрім того, позивач зазначає, що має тривалий тяжкий психологічний шок від протиправного усунення від користування власністю. На підставі викладеного позивач просить: встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме:
-виділити у користування позивачу: ізольовану кімнату площею 17,3 кв.м (за планом 6) з балконом площею 1,9 кв.м, що розташований поряд з житловою кімнатою;
-виділити у користування відповідачу: ізольовану кімнату площею 13,1 кв.м (за планом 2) з лоджією, площею 3,9 кв.м, що розташована поряд з житловою кімнатою;
-виділити у користування відповідачу ізольовану кімнату площею 7,5 кв.м (за планом 5);
-в спільному користуванні співвласників залишити: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню (санвузол) та інші приміщення.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити позивачу ОСОБА_1 перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні належними позивачу ОСОБА_1 частинами квартири.
Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
Окрім того, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, однак з запропонованим порядком користування житловим приміщенням погодився.
Треті особи, в судове засідання не з'явилися, проте 10.11.2022 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_4 де він зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі, а також 16.11.2022 року надійшла заява від ОСОБА_5 , де він просить слухати справу за його відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. ОСОБА_6 , що повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не відомі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та членам її сім'ї ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 04 січня 1999 року № 7/16-99 (а.с. 14).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем майна ОСОБА_8 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: її син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/3 частка у спадщині; її чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1/3 частка у спадщині, її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - 1/3 частка у спадщині. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 (а.с. 15).
Відповідно до даних технічного паспорту на вказану квартиру, остання складається з коридору - 11,5 кв.м, кімнати - 12,1 кв.м, вбиральні - 1,3 кв.м, ванної - 2,6 кв.м, кімнати - 7,5 кв.м, кімнати - 17,3 кв.м, кухні - 7,8 кв.м, вбудованої шафи - 1,1 кв.м, лоджії - 3,9 кв.м, балкону - 1,9 кв.м. Загальна площа квартири - 67,0 кв.м, житлова площа - 36,9 кв.м (а.с.а.с 9-12).
Площа кімнати, яку позивач просила виділити їй в користування, складає 17,3 кв.м з балконом площею 1,9 кв.м, а відповідачу ОСОБА_2 просила виділити в користування кімнату площею 12,1 кв.м, з лоджією площею 3,9 кв.м, та кімнату площею 7,5 кв.м, інші приміщення залишити в загальному користуванні.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Таким чином, порядок користування житловими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення відповідають за розміром часткам цих осіб у вказаному майні.
Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року № 6-1500цс15.
При встановленні порядку користування майном кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина майна з урахуванням його частки в праві спільної власності на нього. Разом з тим виділені в користування приміщення можуть не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.
Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від якого не відійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 127/7320/13-ц (провадження № 61-18125св18).
В судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів та поясненнях, встановлено, що між сторонами неприязні відносини, сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування спільною квартирою.
Враховуючи спір співвласників квартири, суд вважає за необхідне встановити порядок користування квартирою у запропонований позивачем спосіб, оскільки іншого варіанту користування спірною квартирою, який би відповідав часткам співвласників у праві власності, відповідачем не запропоновано. Окрім того, відповідач зазначив, що він погоджується з порядком користування квартирою, запропонованим позивачем.
Встановлення порядку користування квартирою з незначним відхиленням від ідеальних часток співвласників, із урахуванням планування квартири, є єдиним оптимальним способом вирішення спору між співвласниками квартири.
Враховуюче зазначене, суд вважає за необхідне визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування позивачу: ізольовану кімнату площею 17,3 кв.м (за планом 6) з балконом площею 1,9 кв.м, що розташований поряд з житловою кімнатою; виділивши у користування відповідачу: ізольовану кімнату площею 13,1 кв.м (за планом 2) з лоджією, площею 3,9 кв.м, що розташована поряд з житловою кімнатою та ізольовану кімнату площею 7,5 кв.м (за планом 5); залишивши в спільному користуванні співвласників: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню (санвузол) інші приміщення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належною позивачу частиною квартири, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 не доведено того факту, що відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди у користуванні спірною квартирою. Доводи про перешкоджання відповідачем користування спірним майном, викладені в позовній заяві, спростовуються поясненнями позивача та відповідача наданими в судовому засіданні. Так, з пояснень сторін наданих в судовому засіданні вбачається, що між сторонами по справі виникли конфліктні ситуації, однак вказане не підтверджує вчинення ОСОБА_2 перешкод у користуванні житлом.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 не чинити позивачу ОСОБА_1 перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні належними позивачу ОСОБА_1 частинами квартири необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 23ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Однак, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу, які б потягли за собою тривалий тяжкий психологічний шок ОСОБА_1 від протиправного усунення її від користування власністю.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням (квартирою) - задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме:
-виділити у користування позивачу: ізольовану кімнату площею 17,3 кв.м (за планом 6) з балконом площею 1,9 кв.м, що розташований поряд з житловою кімнатою;
-виділити у користування відповідачу: ізольовану кімнату площею 13,1 кв.м (за планом 2) з лоджією, площею 3,9 кв.м, що розташована поряд з житловою кімнатою;
-виділити у користування відповідачу ізольовану кімнату площею 7,5 кв.м (за планом 5);
-в спільному користуванні співвласників залишити: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню (санвузол) інші приміщення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 14.12.2022.
Головуючий суддя В.В. Малихіна