Справа № 214/4815/22
1-кп/214/761/22
Іменем України
28 листопада 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю захисника - ОСОБА_4
за участю обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за кримінальним провадженням №12022041750000627 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, суд, -
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на два місяці. Вважає, що ризики залишилися. Наполягає, що обвинувачений може переховатися від суду, так як йому загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, може вплинути на свідків, потерпілу, може вчинити новий злочин
Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що заперечує проти задоволення клопотання прокурора, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт. При цьому послався на те, що у нього хвора мати, яка самостійно не пересувається. Також зазначив, що обвинувачення визнає.
У судовому засіданні захисник пояснив, що просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 належить продовжити. При цьому суд враховує наступне.
Згідно ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, який є умисним тяжким злочином, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавленням волі.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 30 листопада 2022 року. Судове провадження на даний час не завершене, тому до 30 листопада 2022 року закінчити розгляд справи не вбачається за можливе.
Суд вважає, що останній може безперешкодно змінити місце свого мешкання з метою ухилення від кримінальної відповідальності і покарання.
Суд приходить до переконання, що існує також ризик, передбачений ст. 177 ч.1 КК України, а саме, що обвинувачений може вчинити новий злочин. До такого висновку суд приходить з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного насильницького злочину, спрямованого проти здоров'я особи, раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочин, передбачений ст.121 ч.1 КК України.
Отже, суд вважає, що обвинувачений в разі обрання відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, побоюючись засудження його до покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду, а також вчинити інший злочин.
Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме, що останній не одружений, неповнолітніх дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків та обов'язків, які б стримували його ухилятися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. Та обставина, що обвинувачений має хвору мати, не є на думку суду достатньою підставою, яка зменшує зазначені ризики. Тому суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також суд приймає до уваги позицію обвинуваченого, який визнає вину, що є вагомим доказом на підтвердження пред'явленого йому обвинувачення.
Тому суд вважає, що доцільним є продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою. Суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком на 60 днів. Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали, починається з дня закінчення строку тримання під вартою, та вказані 60 днів необхідно відраховувати з 30 листопада 2022 року і продовжити строк тримання під вартою до 30 листопада 2022 року.
Інший запобіжний захід, на переконання суду, не буде достатнім для запобігання визначених судом ризиків, а тому клопотання про зміну запобіжного заходу суд вважає необґрунтованим.
Вирішуючи питання про те, з якого часу належить відраховувати вказані 60 днів, суд бере до уваги також наступне. Як зазначено у «Словнику української мови» в 11 томах (том 8, 1977р., стор.171.), тлумачення значення слова «продовжувати», визначено таким чином: «Робити довшим за часом, збільшувати строк чого-небудь».Отже продовження строку починається з часу, коли такий строк закінчується, і такий строк необхідно збільшити, а не з часу, коли такий строк, ще продовжує тривати. Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали, починається з дня закінчення строку тримання під вартою, та вказані 60 днів необхідно відраховувати з 30 листопада 2022 року і продовжити строк тримання під вартою до 28 січня 2023 року.
Відлік часу, з якого починає діяти продовжений строк тримання під вартою, з моменту винесення такої ухвали, а не з часу закінчення раніше продовженого строку є нелогічним і суперечить, наведеному вище, науковому тлумаченню слова «продовжити». При такому розумінні відліку продовженого строку, строк тримання продовжується не на 60 днів, а на фактично менший строк.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 28 січня 2023 року.
У задоволені клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На ухвалу на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1