Справа № 210/7616/21
2/214/2920/22
Іменем України
09 листопада 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
за участю представника позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, суд -
Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 56392, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ ФІНАНС» в розмірі 86016,67 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначив наступне. Предметом даної позовної заяви є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 56392, вчиненого приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., 11 червня 2021 року, щодо звернення стягнення з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 86016,67 грн. на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС». Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. 07 грудня 2021 року позивачка в бухгалтерії ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» де працює лікарем, дізналась, що на роботу надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною від 21 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні № 66802361 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни № 56392 від 11 червня 2021 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 86016,67 грн. Так як на її адресу, де проживає, ніколи не надходило від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. постанови про відкриття виконавчого провадження № 66802361 від 21.10.2021 року, а також вимог про сплату заборгованості, якої у неї немає, так як у позивачки з відповідачем ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» ніяких правових та фінансових відношень ніколи не було. Позивачка вважає, що виконавчий напис № 56392 від 11.06.2021 р. вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення заборгованості в розмірі 86016,67 гривень. Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Як зазначено у оскаржуваному виконавчому написі, цей напис вчинено відповідно пункту 1, а не пункту 11 Переліку документів, що є порушенням статті 87 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до пункту 1 Переліку документів, на підставі якого вчинявся оскаржуваний виконавчий напис, для одержання виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно подаються: 1) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); 2) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Звертає увагу суду на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус, не отримувала від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивачки та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивачки. Отже, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів; нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз'яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк. Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. Відповідачем третій особі надано розрахунок заборгованості станом на 11.06.2021 року на загальну суму 86016,67 грн. за не укладеним кредитним договором між відповідачем та позивачка ніколи не мала фінансових відношень з відповідачем. Не зрозуміло, як в заяві відповідача до третьої особи про вчинення виконавчого напису від 11 червня 2021 року, зазначений гривневий еквівалент вимог відповідача до позивачки у розмір 86016,67 грн., що не відповідає дійсності, так як позивачка не має заборгованості перед ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», тому що ніяких відношень не мала. Окрім того, звертає увагу суду на той факт, що на досудового врегулювання спору ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_2 , з вимогами про погашення заборгованості за неукладеним кредитним договором (за яким номером кредитного договору, від якого числа був укладений та на яку суму брався кредит?) письмово та в усному порядку не звертались. Отже, на підставі документів, наданих відповідачем третій особі із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивачки, а отже виконавчий напис вчинено з порушенням закону. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до пункту 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Отже, вважає виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, і відповідачем пропущено строк, протягом якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Як вище зазначено, що боржнику у вимозі про усунення порушень жодним чином не було повідомлено про те, що при вчиненні виконавчого напису суму заборгованості може бути збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, що свідчить про спірність суми боргу. Нотаріус не повідомляла боржника про те, що до неї звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мала вчиняти виконавчий напис оскільки нею не була перевірена безспірність вимог кредитора (відповідача). Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014р. про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні, яке додається. А саме в п. 10 вказаного узагальнення вказано, що поза увагою нотаріусів часто залишається, те що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судам під час розгляду таких справ має бути враховано суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Отже , якщо у письмовій вимозі боржнику повідомлено що при вчиненні напису сума заборгованості може бути збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, то у такому випадку спірності суми немає. Як вже зазначалося вище, такого повідомлення стягувачем здійснено не було, що свідчить про спірність суми боргу. Згідно ст. 15 ЦК України право на захист цивільних прав та інтересів. Ч. 1 ст. 15 цього Кодексу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ч. 2 ст. 15 цього Кодексу, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у Постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18. Та правова позиція в рішенні Миколаївський районний суд Львівської області від 06.10.2021 року у справі № 447/2036/21 провадження № 2/447/543/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ВЕЛЛФІН", третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Так, відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача .Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Таким чином, не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за договором позики об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно поінформованим про наявність заборгованості та можливості надати нотаріусу свої заперечення щодо неї або отримати її, чи повідомити нотаріуса про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Враховуючи все вищевикладене, позивачка вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала повністю, підтвердивши зміст позову. При цьому додала, що додатково будуть надані докази понесених позивачкою судових витрат на правничу допомогу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, відзиву на подавав, у зв'язку з чим на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином
У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: постанова про звернення стягнення на заробітну плату (а.с. 10), постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с. 54), заява про примусове виконання рішення (а.с. 55), кредитний договір (а.с. 56-57), виконавчий напис (а.с. 58).
Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, викладеними у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом. Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належними доказами: постанову про звернення стягнення на заробітну плату (а.с. 10), постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 54), заяву про примусове виконання рішення (а.с. 55), виконавчий напис (а.с. 58), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме вчинення виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження.
Суд вважає належним доказом: кредитний договір (а.с. 56-57), так як цей доказ містить інформацію, що стосується предмету доказування, а саме кредитно-договірних зобов'язань, в межах яких вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості.
Суд, відповідно до с.78 ЦПК України вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.
Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
Між позивачкою ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» 22.08.2008 року укладено кредитний договір № 882182/ФЛ, відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності, грошові кошти у сумі 23000,00 грн. в порядку і на умовах визначеним цим договором. Ціль кредитування - споживчі цілі. Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 3% на місяць. Строк надання кредиту - до 17 серпня 2011 року. Надання кредиту проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Даний договір нотаріально посвідчений не був. Вказані обставини встановлені договором (а.с. 56-57).
Позивачка письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором № 882182/ФП від 22.08.2008 року не отримувала, що встановлено поясненнями позивачки, викладеними у змісті позову, та не спростовано іншими доказами по справі.
11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером № 56392, в якому зазначено, що ОСОБА_2 є боржником за кредитним договором № 882182/ФЛ від 22.08.2008 року, укладеним з ВАТ КБ «Надра», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами GL6N414484 від 06.05.2020 року є ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», як стягувач. Строк платежу за кредитним договором № 882182/ФЛ від 22.08.2008 року настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 06.05.2020 року по 26.05.2021 року. Сума заборгованості становить 85 516,67 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 21 797,60 грн.; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 63 719,07 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 86 016,67 грн. Вказані обставини встановлені виконавчим написом (а.с. 58).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 14.09.2021 року, за заявою ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», відкрито виконавче провадження № 66802361 із примусового виконання виконавчого напису № 56392, вчиненого 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. (а.с. 54).
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються ЦК України, Законами України «Про нотаріат».
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як слідує зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 2075 від 11.11.99, № 693 від 24.04.2000, № 1602 від 29.11.2001, № 662 від 26.11.2014).
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Вказані приписи кореспондуються з підпунктами 1.1, 1.2. п. 1, 3.1. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту. Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню Перелік документів, в редакції згідно постанови КМУ № 1602 від 29.11.2001. Пунктом 1 зазначеного Переліку документів, редакції згідно постанови КМУ № 1602 від 29.11.2001, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Крім того, відповідно до підпунктів 5.1, 5.2 п. 5 «Викладення виконавчого напису» глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням приписів с.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так саме має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Судовим розглядом встановлено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №56392, згідно якого з ОСОБА_2 на користь правонаступника всіх прав та обов'язків ВАТ КБ «Надра» - ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС»» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 22.08.2008 року, укладеним ОСОБА_2 з ВАТ КБ «Надра», в сумі 85 516 грн. 67 коп. за період з 06.05.2020 року по 26.05.2021 року, а також плату за вчинення цього виконавчого напису в сумі 500 грн. 00 коп., а всього 86 016 грн. 67 коп.
Судом встановлено, що відповідач не міг надати нотаріусу оригінал нотаріально посвідченої угоди, з огляду на те, що кредитний договір, укладений 22.08.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», за яким було стягнуто заборгованість з позивачки на користь відповідача, не був нотаріально посвідчений. Таким чином, приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не дотримано вимог п. 2 Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, на які вона посилається у виконавчому написі №56392. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо вручення позивачці вимоги про порушення.
Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року було сформовано узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні та вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».
В судовому засіданні також не здобуто доказів, які б підтверджували заборгованість боржника, тобто позивачки.
Суд приймає до уваги такі доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності, відповідач не скористався.
Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що заборгованість боржника не є безспірною, що свідчить про вчинення виконавчого напису з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною, без дотримання порядку врегулювання питання погашення заборгованості до стягнення та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком, у зв'язку з чим цей напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що позивачка обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 15, 16 ЦК України звернулась до суду за захистом свого права.
Також суд враховує, що задоволення позову буде відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивачки.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. 00 коп., а також судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн. 00 коп., тобто 1362 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат", ст. ст. 2, 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 158, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за номером 56392, яким звернуто стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» на загальну суму 86 016, 67 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 грн. 00 коп.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 15 листопада 2022 року.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов