Справа № 686/13810/18
Провадження № 1-кс/686/10842/22
12 грудня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, оголошеного у міжнародний розшук
у кримінальному провадженні № 12018240000000157 від 14.06.2018,
Слідчий в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 31.05.2018 прокуратурою Хмельницькою області погоджено та направлено відповідно до п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
31.05.2018 у зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_6 за місцем проживання не з'являється, точне місцеперебування останнього невідоме, останнього оголошено в розшук, здійснення якого доручено працівникам УКР ГУНП в Хмельницькій області.
Відповідно до інформації наданої Інформаційним ресурсом «Аркан ЦП» встановлено, що ОСОБА_6 20.09.2017 о 13 год. 57 хв. перетнув державний кордон України через пункт перетину - Порубне, ділянка кордону - румунська та назад не повертався. Тому ОСОБА_6 було оголошено в міжнародний розшук, про що винесено відповідну постанову.
В ході досудового розслідування встановлено наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив ряд тяжких кримінальних правопорушень за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали подане клопотання з підстав, вказаних у клопотанні, просили його задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти заявленого клопотання з підстав не доведення факту оголошення підозрюваного в розшук у зв'язку із відсутністю доказів звернення до виконання постанови слідчого про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук.
Забезпечити явку підозрюваного ОСОБА_6 в судове засідання не виявилося можливим з причини його виїзду з території України та оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Так, установлено, що згідно рапортів заступника начальника відділу оперативних розробок Хмельницького управління ДВБ НП України Агрестахова від 06.12.2022 та т.в.о. начальника ХРУП ГУНП у Хмельницькій області від 06.12.2022, ОСОБА_6 20.09.2017 о 13:57 пересік державний кордон через пункт пропуску «Порубне» у напрямку Румунії, що підтверджується витягом з міжвідомчої автоматизованої інформаційної системи «Аркан» і на даний час може перебувати в м. Малага в Іспанії; до України не повертався.
Окрім того, згідно протоколу огляду сторінки під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі «Facebook» від 22.03.2022 убачається, що у графі місця проживання значиться « ОСОБА_7 ».
А тому клопотання розглянуто без участі підозрюваного в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.06.2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018240000000157 зареєстровано кримінальне провадження, правова кваліфікація кримінальних правопорушень - ч.2 ст.146, ч.3 ст.189, ч. 2,3 ст. 185 КК України.
31.05.2018 року відносно ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, а саме про те, що «на початку липня 2017 року ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тобто за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які посягають на економічні відносини власності, тобто на володіння, користування і розпорядження своїм майном на власний розсуд, яке є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права чи обмежений у його здійсненні, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, з корисливих мотивів та мети, із спонукань незаконно збагатитись самому та збагатити інших осіб за рахунок чужого майна, шляхом вчинення ряду протиправних дій спрямованих на таємне викрадання чужого майна, вирішили вчинити крадіжку майна із Ѕ частини належного ОСОБА_11 житлового будинку, що по АДРЕСА_2 , при наступних обставинах.
Так, у АДРЕСА_2 , знаходиться домогосподарство, на території якого розташовуються житловий будинок та інші надвірні будівлі, що на праві спільної часткової власності належать у рівних частинах, по Ѕ, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .
03.07.2017 між ОСОБА_12 з однієї сторони, та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з іншої сторони, було укладено договір оренди Ѕ частини житлового будинку із надвірними будівлями за вказаною вище адресою.
Надалі, ОСОБА_6 неодноразово перебуваючи на території зазначеного домогосподарства, у тому числі в приміщеннях житлового будинку і його надвірних будівлях, будучи обізнаним про наявність там речей одного із співвласників, а саме ОСОБА_11 та її чоловіка ОСОБА_18 , вирішив скористатись їх відсутністю та викрасти частину належного останнім майна.
З метою реалізації вказаного вище наміру, упродовж 07.07.2017-12.07.2017, у не встановлений досудовим розслідуванням час і спосіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , виконуючи вказівки ОСОБА_8 щодо викрадання майна ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , проникли у згаданий вище житловий будинок по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали належний останнім спортивний інвентар та садові меблі, а саме: рукавиці для боксу марки «REYVEL», вартістю 726,66 грн.; рукавиці для боксу марки «ВОХING», вартістю 391,42 грн.; вісім гантельних дисків по 3 кг. кожний, вартістю 904,40 грн.; два гантельних диски по 2 кг. кожний, вартістю 165,94 грн.; гантелі вагою 1,5 кг., вартістю 65,83 грн.; гирю вагою 32 кг., вартістю 524 грн.; мішок для боксу марки «ВОХER», вартістю 1387,80 грн.; мішок для боксу марки «ВОХING», вартістю 1791,80 грн.; мішок малий для боксу, вартістю 600 грн.; турнік спортивний навісний, вартістю 1 500 грн.; шість матів спортивних, вартістю 1000 грн. кожний; комплект меблів садових плетених з ротангу (стіл, диван, два крісла, два стільці), загальною вартістю 7 000 грн., якими розпорядились на свою користь.
Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 потерпілим ОСОБА_18 і ОСОБА_11 , завдано майнової шкоди, на загальну суму 21 057, 85 грн.
Окрім того, на початку липня 2017 року ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_20 , тобто за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які посягають на економічні відносини власності, тобто на володіння, користування і розпорядження особою майном на власний розсуд, яке є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права чи обмежений у його здійсненні, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, з корисливих мотивів та мети, із спонукань незаконно збагатитись самому та збагатити інших осіб за рахунок чужого майна, шляхом вчинення ряду протиправних дій спрямованих на таємне викрадання чужого майна, вирішили вчинити крадіжку належного ОСОБА_18 майна з території домогосподарства його дружини ОСОБА_11 , що по АДРЕСА_2 , при наступних обставинах.
Так, у АДРЕСА_2 , знаходиться домогосподарство, на території якого розташовуються житловий будинок та інші надвірні будівлі, що на праві спільної часткової власності належать у рівних частинах, по Ѕ, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .
03.07.2017 між ОСОБА_12 з однієї сторони, та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з іншої сторони, було укладено договір оренди Ѕ частини житлового будинку із надвірними будівлями за вказаною вище адресою.
Надалі, ОСОБА_6 неодноразово перебуваючи на території зазначеного домогосподарства, будучи обізнаним про наявність там речей ОСОБА_18 , який являється чоловіком співвласниці домогосподарства - ОСОБА_11 , вирішив скористатись їх відсутністю та викрасти наявні на подвір'ї господарства дерев'яні дошки.
З метою реалізації вказаного вище наміру, 14.07.2017 близько 22 години виконуючи вказівки ОСОБА_8 щодо викрадання майна ОСОБА_18 , до території згаданого домогосподарства по АДРЕСА_2 , на вантажному автомобілі марки «Газ» прибули ОСОБА_6 , ОСОБА_19 та ОСОБА_9 де на останніх, у тому ж місці, вже очікували ОСОБА_10 і ОСОБА_20 .
Після чого, інформуючи ОСОБА_8 про хід і результати вчинення крадіжки, діючи з єдиним спільним умислом на заволодіння чужим майном, ОСОБА_19 , перебуваючи за кермом автомобіля заїхав на територію вказаного вище домогосподарства по АДРЕСА_2 , де разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_20 , діючи таємно, завантажили на кузов автомобіля марки «Газ» наявні там п'ять кубічних метрів сухої соснової дошки, вартістю 13 000 гривень, що належить ОСОБА_18 , якою розпорядились на свою користь, доставивши у м. Хмельницький.
Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_20 , потерпілому ОСОБА_18 завдано майнової шкоди, на загальну суму 13 000 гривень».
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах клопотання з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
Пред'явлена ОСОБА_6 підозра підтверджується: протоколом обшуку, проведеного 17.08.2017 в АДРЕСА_3 ; протоколом огляду спортивного інвентарю та садових меблів, вилучених 17.08.2018 у ОСОБА_8 ; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_18 від 17.08.2017, від 18.08.2017 та від 28.04.2018; висновком товарознавчої експертизи № 741 від 21.11.2017 про оцінку майна викраденого у ОСОБА_18 та ОСОБА_11 ; протоколом допиту ОСОБА_21 від 19.04.2018; заявою потерпілого ОСОБА_18 від 19.07.2017 про викрадення 5 метрів кубічних соснових дошок; протоколом огляду місця події із фототаблицею від 19.07.2017; протокол допиту потерпілого ОСОБА_18 від 19.07.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.07.2017; протоколом обшуку, проведеного 17.08.2017 в АДРЕСА_4 ; протоколом допиту ПП ОСОБА_22 від 03.05.2018; аналітичною довідкою інформації, наданої операторами мобільного зв'язку України щодо абонентських номерів та мобільних терміналів, які перебували у користуванні ОСОБА_8 та інших фігурантів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За змістом ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, за загальним правилом, письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення слідчим або прокурором. У разі ж неможливості вручити таке повідомлення особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (глава 11 КПК України, статті 135, 136).
Ч. 2 ст. 135 КПК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Повідомлення про підозру було скеровано на адресу ОСОБА_6 листом № 5494-1/121/24-2018 від 31.05.2018, а також вручено 12.12.2022 представнику житлово-експлуатаційної організації - УМК «Південно-Західна» ОСОБА_23 за місцем проживання ОСОБА_6 , у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 135 КПК України.
За таких обставин, враховуючи те, що на час направлення повідомлення про підозру ОСОБА_6 останній знаходився за межами України, приходжу до висновку, що повідомлення про підозру було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у порядку ч. 2 ст. 135 КПК України, а ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
З урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_24 від 31.05.2018 підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено в розшук.
У подальшому, постановою старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 від 07.12.2022 ОСОБА_6 також оголошено міжнародний в розшук.
Відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України даний злочин є тяжким.
В пункті 36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Зазначене дає підстави для висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого його оголошено в міжнародний розшук.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 06.09.2022 було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали значиться до 06.09.2023.
А отже, приходжу до висновку, що стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також доведеними є ризики незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших осіб із числа групи осіб, за попередньою змовою з якими, ймовірно, вчинено інкриміновані ОСОБА_6 злочини у цьому кримінальному провадженні, оскільки останні знайомі між собою та підозрюваний може спонукати їх шляхом домовленості чи в інший спосіб змінити показання, приховати важливі для досудового розслідування відомості та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, у зазначеній нормі КПК законодавець прямо передбачив, що у випадку наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та оголошений у міжнародний розшук слідчий, прокурор (процесуальний керівник) звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не про його застосування, яке розглядається за відсутності підозрюваного. Специфікою є те, що таке рішення слідчий суддя, суд приймає за відсутності підозрюваного, а запобіжний захід лише обирається, а не застосовується.
Згідно із п. 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення, а також, серед іншого, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.
У ході розгляду клопотання прокурором та слідчим було доведено наявність підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 цього Кодексу; факт виїзду ОСОБА_6 за межі території України та оголошення його у міжнародний розшук, а тому слідчий суддя прийшла до висновку про можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного та задоволення вимог клопотання.
Слідча суддя відхиляє аргументи сторони захисту про те, що відсутні докази оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук, оскількивідповідно ч.1 ст.281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, що і є правовою підставою для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності самого підозрюваного.
Таким чином, враховуючи викладене, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 необхідне для фактичної організації здійснення його розшуку.
За таких обставин, враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор та слідчий в повному обсязі довели, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
Інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, а тому завадити їм можливо лише шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б вказували на неможливість утримання ОСОБА_6 під вартою, не встановлено.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 575 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя