09.12.2022 Справа №607/17763/22
Провадження 1-кс/607/5622/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна, адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040001823 від 21 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 із клопотанням, в якому просив скасувати накладений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2022 року в повному обсязі з автомобіля TOYOTA RAV4, р. н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання представник заявника вказав на те, що 20 листопада 2022 року близько 14:00 год. на перехресті вул. 15 Квітня-Київська-Стуса відбулось зіткнення між службовим автомобілем Renault Duster, р. н. НОМЕР_2 на синьому фоні, який рухався на червоний сигнал світлофора, виконуючи службове завдання та рухаючись з проблисковими маячками червоного кольору, за кермом якого перебував лейтенант поліції ОСОБА_6 , оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Тернопільського РУ поліції, автомобілем TOYOTA RAV4, р. н. НОМЕР_1 , який рухався від вул. Київська до вул. Стуса за кермом якого перебувала водій ОСОБА_3 та із автомобілем Skoda Fabia, р. н. НОМЕР_3 , який стояв із сторони вул. Стуса в правій смузі руху, за кермом якого перебував ОСОБА_7 . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2022 року у справі № 607/16939/22 накладено арешт на автомобіль TOYOTA RAV4, р. н. НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 . На сьогоднішній день відпала потреба в арешті вищевказаного автомобіля, оскільки досудовим слідством проведено усі необхідні та можливі судові експертизи пов'язанні із автомобілем TOYOTA RAV4, р. н. НОМЕР_1 . Тому, необхідності у обмеженні права користування даним транспортним засобом вже немає, а подальше зберігання на майданчику завдає значних збитків, впливає на матеріальний стан власника майна та призводить до негативного впливу на технічний стан автомобіля.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 та її представник, адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили задоволити з підстав, у ньому наведених. Адвокат вказав, що згідно наявної у них інформації, тілесних ушкоджень при дорожньо-транспортній пригоді ніхто не отримав, відтак відомості про кримінальне правопорушення помилково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вважає, що у даному випадку мало місце адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки арешт було накладено 25 листопада 2022 року, тобто зовсім недавно. Клопотання подано представником власника майна передчасно, оскільки потреба у арешті ще не відпала.
Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ОСОБА_8 подав суду заяву, у якій просив повідомив, що у ході здійснення досудового розслідування заплановано проведення низки слідчих та процесуальних дій, а також судових експертиз, зокрема із транспортним засобом марки «Toyota Rav4» д.н.з. НОМЕР_4 , який визнаний речовим доказом та вилучений з місця дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, у даному кримінальному провадженні після проведення вищезазначених експертиз, може виникнути необхідність у проведення інших додаткових експертиз із залученням даного автомобіля, у ході виконання яких, буде необхідність в доступі експерта до вказаного транспортного засобу. Відтак, враховуючи вищенаведене, просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката та не скасовувати арешт на автомобіль марки Toyota Rav4 д.н.з. НОМЕР_4 .
Однак, враховуючи недотримання слідчим положень ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису, та відсутність електронного підпису на даному листі, слідчий суддя не може взяти такий до уваги.
Заслухавши пояснення власника майна, її представника та прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею мають бути встановлені фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.
Як зазначалося вище, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2022 року (справа № 607/16939/22) у кримінальному провадженні № 12022211040001823 від 21 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 України, накладено арешт на тимчасово вилучене майно 20 листопада 2022 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - автомобіль марки СКС RDS-02РП 200833 власником якого є ГУНП в Тернопільській області, автомобіль TOYOTA RAV4, р.н.з. НОМЕР_1 , власником кого є ОСОБА_3 , автомобіль Skoda Fabia, р.н.з. НОМЕР_3 , юридичним власником якого є ОСОБА_9 та законним володільцем якого являється ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Як вбачається із змісту вказаної ухвали арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, обов'язок з доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.
У судовому засіданні прокурор заперечив щодо скасування арешту, оскільки на даний час не відпала потреба у його накладенні.
Заявником та її представником до клопотання не долучено доказів, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
Доводи представника заявника про те, що відомості про кримінальне правопорушення помилково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки тілесних ушкоджень при дорожньо-транспортній пригоді ніхто не отримав, не є предметом дослідження при розгляді клопотання про скасування арешту майна, оскільки дані обставини вирішуються в ході досудового розслідування за наслідками завершення якого приймається відповідне процесуальне рішення, яке на даний час слідчим ще не прийняте.
Отож, проаналізувавши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження на даний час триває, майно, про зняття арешту з якого, клопоче представник заявника, визнане речовим доказом, в рамках кримінального провадження необхідно провести експертизи із даним майном, а тому клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту транспортного засобу є передчасним.
Таким чином, обставин, передбачених ч. 1 ст. 174 КПК України, які б вказували на необхідність скасування арешту майна, про яке йдеться, судом не встановлено.
За наведених підстав не підлягає задоволенню клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040001823 від 21 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040001823 від 21 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та проголошено 13 грудня 2022 року о 13 год. 45 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області ОСОБА_1