Справа № 597/1499/22
Провадження № 3/597/888/2022
"14" грудня 2022 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна вища, працюючого завідувачем складу запчастин ПП «Ель-Гаучо» смт.Товсте вул.Наливайка 33а, одруженого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
02.12.2022 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області від відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №093486 від 29.11.2022 року ОСОБА_1 29.11.2022 року о 23 годині 35 хвилин в смт.Товсте по вул.Наливайка 1 Чортківського району Тернопільської області керував транспортним засобом Chevrolet Lacceti, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора “Drager Alcotest 6810”, повірка дійсна до 02.12.2023 року, результат огляду становить 1,04 проміле, з результатами огляду водій згоден, від проходження огляду в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9А Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутн істю складу адміністративного правопорушення, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена матеріалами справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка складала протокол; відомості про особу порушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає покарання за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п.2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.1 розділу вказаної Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому, з досліджених у судовому засіданні фрагментів відеозапису вбачається, що перед пропозицією ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським не було зазначено, які саме ознаки з наведеного вище переліку слугували підставою для виникнення підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, зазначених у графі протоколу серії ААБ №093486 від 29.11.2022 року «суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин», а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна кольору шкірного покриву, поведінка, що не відповідає дійсності, спростовуються дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Крім наведеного, ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи вищевказану норму закону приходжу до висновку, що направлення водія поліцейським на огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції можливе лише за умови законної зупинки поліцейським транспортного засобу, яким керує особа, щодо якої існують підстави вважати, що вона перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На вищевказаному також наголошує Верховний Суд у своєму рішенні від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції від 15.06.2022 року) до превентивних заходів, які можуть застосовуватись поліцією, належить зупинення транспортного засобу.
Статтею 35 вищевказаного Закону закріплено чіткий перелік підстав, які надають право/зобов'язують працівника поліції зупинити транспортний засіб. Вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ч.3 ст.35 Закону поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи про адмінстративне правопорушення, що стверджується поясненнями ОСОБА_1 , та досліджених у судовому засіданні відеозаписисів із нагрудних камер поліцейських, при зупинці автомобіля Chevrolet Lacceti, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , останньому не було роз'яснено причини зупинки, а одразу запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Також суд звертає увагу, що Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, передбачено обов'язок поліцейських проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими. Пунктом 5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №093486 від 29.11.2022 року, судом встановлено, що в порушення розділу ІІ Інструкції №1026, вони не відображають повної картини щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення.
Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №093486 від 29.11.2022 року водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі відмовився.
При цьому з досліджених у судовому засіданні відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №093486 від 29.11.2022 року, та наданих ОСОБА_1 пояснень, вбачається, що останній не заперечував проти проходження такого огляду у категоричній формі.
Згідно з п.п.2.12, 2.13 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, протокол підписується особою, яка його склала, i особою, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi. При наявності свiдкiв протокол може бути підписано також i цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, вiд підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної вiдповiдальностi, має право викласти мотиви свого відмовлення вiд його підписання, які додаються до протоколу. Другий примірник складеного протоколу та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення та з описом вкладення протягом 10 календарних днів разом iз супровідним листом в конверті з позначкою "особисто" направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у разі якщо вказана особа:- відмовляється від отримання другого примірника протоколу; - не з'являється для ознайомлення з протоколом. Вiдмiткою про вручення другого примірника протоколу про адмiнiстративне правопорушення у цьому випадку є підпис на зворотному повідомленні про вручення, датою вручення є дата, зазначена на цьому повідомленні.
У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився з його змістом, однак відомостей про вручення останньому копії протоколу відповідна графа не містить. При цьому матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що на виконання вимог Інструкції поліцейським належним чином надсилався другий примірник протоколу та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 , чи здійснювався виклик для ознайомлення з ними.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №093486 від 29.11.2022 року не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитисянакористь цієї особи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме: ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735; Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженого Постановою КМУ 17.12.2008 року №1103; Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, відтак суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, пер ч.1 ст.130 КУпАП, тому справу відносно нього за вказаною статтею слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення).
А, тому, керуючись ст.ст.247, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Валентина ШЕВЧУК