Справа № 944/4978/22
Провадження №3/944/2982/22
14.11.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., в режмі відеоконференції, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.204-1 КпАП України,
01.10.2022 о 14 год. 00 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», території Яворівського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю на в'їзд в Україну з Республіки Польща була виявлена особа, яка пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 02 березня 2020 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В процесі перевірки документів відносно даного громадянина відбулось спрацювання бази даних «Ризик-Перетин» та відповідно відсутність відомостей про виїзд з України в БД ПТК АПК «Гарт 1/П». Даний громадянин пояснив наступне, що 24 лютого 2022 року перетнув кордон України в пункті пропуску «Шегині» в Республіку Польща, в обхід прикордонного контролю, чим здійснив незаконне перетинання державного кордону України без дозволу відповідних органів влади, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
13.10.2022 захисник ОСОБА_1 - адвокат Верещага Т.В. скерував на електронну адресу суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає, що 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 перетну державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в Республіку Польща в законному порядку, пред'явивши на паспортний контроль паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Чому працівником прикордонної служби не було внесено відомостей до бази даних про його перетин невідомо. Він не може нести відповідальність за неналежне оформлення відомостей або невнесення відомостей про перетин ним Державного кордону. Крім цього додає, що відповідно до витягу до наказу Міністерства економіки України від 09.09.2022 №3027 «Про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «Метінвест Холдинг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано відстрочку від призову на військову службу строком на шість місяців, що надає йому право на безперешкодний перетин державного кордону України під час мобілізації та військового стану. З початком повномаштабної війни, ОСОБА_1 допомагає Збройним Силам України, іншим військовим формуванням та населенню України, а саме закупівлею та передачею військового спорядження на загальну суму близько 400 млн. грн., закупівлею і передачею продуктів харчування, засобів особистої гігієни на загальну суму близько 100 млн. грн. та іншого на загальну суму більш ніж 1.8 млрд. грн. Просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак його захисник - адвокат Верещага Т.В. подане клопотання підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у ньому.
Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Верещагу Т.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та поданого клопотання, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №283800 від 01.10.2022, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.10.2022, рапортами працівників прикордонної служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.10.2022, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КпАП України.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність - не встановлено.
Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З врахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а також особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, активно підтримує та надає допомогу Збройним Силам України, в умовах воєнного стану, відсутності тяжких наслідків та враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з чим йому слід оголосити усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, однак внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії правопорушника суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам та адміністративне правопорушення не спричинило значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 необхідно звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 221, 283, 284 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.О. Білецька