465/4402/22
2-а/465/356/22
Іменем України
08.12.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
за участю секретаря Лозинського Т.Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до СРПП ВП №1 Стрийського РУНУНП Львівської області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги позивач мотивує тим що 30.07.2022 року йому стало відомо, що інспектор СРПП ВП № 1 Стрийського РУНУНП Львівської області Петрінців Сергій Іванович, 26.07.2022 року о 14:10 виніс постанову серії БАБ № 336182 від 26.07.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в атоматичному режимі за ч. 5, ст. 121 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Вважає вказану постанову незаконною, оскільки складена за відсутності події адміністративного правопорушення, у діях позивача відсутній склад адмінстративного правопорушення та за відсутності будь-яких доказів, просить позов задоволити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.08.2022 року відкрито провадження у справі.
В судове засідання позивач не з'явився, однак через канцелярію суду надійшла заява про слухання справи у відсутності позивача та його представника.
Представник Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявних у справі доказів без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.07.2022 року інспектором СРПП ВП № 1 Стрийського РУНУНП Львівської області Петрінцем Сергієм Івановичем винесено постанову серії БАБ № 336182 про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, за те, що він був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3в ПДР.
Відповідно до п. 2.3в ПДР на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так судом встановлено, що відповідачами не надано до суду жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, вважаю, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача не надані.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зазначені норми КАС України, з УПП у Львівській області ДПП за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн. на користь позивача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.07.2022 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання позову. Вказує на те, що про оскаржувану постанову дізнався 30.08.2021 р., що підтверджується інформацією з офіційногосайту АТ "Укрпошта", щодо відстеження поштових відправлень. Наведене вважає поважною причиною пропуску строку на оскарження постанови.
Згідно з частиною другою ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Поряд з тим, ч.1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вивчивши доводи позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об'єктивний характер та бути оціненими судом, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.
Суд вважає, що існування вказаних обставин можна вважати поважною причиною пропуску позивачем встановленого законом процесуального строку.
Так, позивачем надано суду належні докази, які підтверджують, що ним пропущено строк на оскарження постанови з підстав, що пов'язані з об'єктивними перешкодами, які не залежали від його волі.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -
Поновити процесуальний строк на звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до СРПП ВП №1 Стрийського РУНУНП Львівської області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- задоволити.
Скасувати постанову серії БАБ № 336182 від 26.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань СРПП ВП №1 Стрийського РУНУНП Львівської областів користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) судових витрат у розмірі 496, 20 грн. на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії постанови.
Позивач: ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ;
Відповідач: СРПП ВП №1 Стрийського РУНУНП Львівської області, місце знаходження: 81700, м. Львів, вул. Садова, 4, м. Жидачів, 81700
Суддя Ванівський Ю. М.