65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"12" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2762/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Большакова В. А.
дослідивши матеріали справи
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
у відкритому судовому засіданні за участі
кредиторів: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ;
керуючого реалізацією майна: арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.
Встановив:
Всі учасники справи були повідомлені про дату, місце та час судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, реєстр рекомендованих з повідомленням відправлень за 04.11.2022р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. (суддя - Лепеха Г.А.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Дарієнко Ольгу Валентинівну (т. 2 а.с. 21-24).
Ухвалою попереднього засідання суду від 15.12.2020р. ухвалено, що визнаними вимогами кредиторів ОСОБА_1 є АТ "Альфа-Банк" з вимогами до боржника в сумі 368 573,18 грн.; ОСОБА_3 з вимогами до боржника в сумі 279 695, 05 грн.; ОСОБА_2 з вимогами до боржника в сумі 1 706 049,70 грн. (т. 4 а.с. 85-87).
Постановою Господарського суду Одеської області від 16.02.2021р. припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Дарієнко Ольги Валентинівни; визнано банкрутом ОСОБА_1 ; введено відносно ОСОБА_1 процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна Горенка Олександра Вікторовича призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича (т. 6 а.с. 11-14).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2022р. клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про призначення у справі експертизи - задоволено; призначено у справі №916/2762/20 судову будівельно-технічну експертизу; доручено проведення судової будівельно-технічної експертизи судовому експерту Голєву Олексію Анатолійовичу (т. 12 а.с. 70-73).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 про призначення експертизи по справі №916/2762/20 - задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2022 про призначення експертизи по справі №916/2762/20 - скасовано; прийнято нове рішення "Відмовити у задоволенні клопотання керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про призначення будівельно-технічної експертизи (т. 13 а.с. 147-161).
Ухвалою Господарського суду від 20.10.2022р. суддею Лепеха Г.А. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (т. 14 а.с. 106-107).
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи від 21.10.2022р. відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 32, 40 ГПК України, п. 4.2.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 08.08.2022р. (протокол №916-5/2022) призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2762/20.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022р. для подальшого розгляду справи №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 було визначено суддю Грабован Л.І., якою прийнято справу №916/2762/20 до свого провадження від 01.11.2022р.
Представник боржника адвокат Нестеренко С.В. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, повідомляє, що не може забезпечити особисту присутність у судовому засіданні у зв'язку з його хворобою, на підтвердження чого надав скріншоти інтернет сторінок з особистого кабінету на сайті ПФУ. Посилається на п.1 ч.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та необхідність забезпечення прав на справедливий розгляд справи, гарантований цієї нормою.
Суд відмовив у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, оскільки ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-кого з учасників справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім, випадків, визначених цією статтею. Такі випадки відсутні. Крім того, суд зазначає, що справа розглядається більше двох років, процедура погашення боргів триває 9 місяців, всі докази сторонами та учасниками надані до суду, суд не викликав учасників справи у судове засідання та не витребовував доказів.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
На виконання положень ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства (дали КУзПБ) фізичною особою ОСОБА_1 разом із заявою про визнання його неплатоспроможним надано до господарського суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2017, 2018, 2019р.р.
Ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" цього Кодексу.
Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ст. ст. 119, 120 КУзПБ.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про введення процедури реструктуризації боргів боржника (п. 2 ч. 5 ст. 119 КУзПБ).
За визначенням, наведеним у ст. 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зокрема, у п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Суд зауважує, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Ст. 122 КУзПБ "Виявлення кредиторів та попереднє засідання суду" передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
У матеріалах справи звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника відсутній, що свідчить про те, що така перевірка арбітражним керуючим ОСОБА_4 не проводилась.
Арбітражним керуючим Дарієнко О.В. подано проміжний звіт керуючого реструктуризацією про проведену роботу (вх. №33097/20 від 10.12.2020р.) (т.4 а.с.38-41), в якому вказано, що за результатами перевірки майнового стану боржника вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб - вантажний фургон та самохідно-моторне, прогулянкове судно "Крим". До звіту додано акт інвентаризації майна (т.4 а.с.42) та правовстановлюючі документа на вказані транспортні засоби.
Однак, в деклараціях, поданих до суду боржником в Розділі V. "Відомості про рухоме майно боржника та членів його сім'ї .Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника" зазначено про належність йому транспортного засобу - вантажного фургону. Відомості про право власності на самохідно-моторне, прогулянкове судно "Крим", боржником у деклараціях не відображено.
З матеріалів справи вбачається , що боржником ОСОБА_1 було укладено договори позики 7.10.2011р. з ОСОБА_2 про позику 12 582 дол. США; 7.10.2011р. з ОСОБА_2 про позику 10 000 дол. США; 10.08.2012р. з ОСОБА_2 про позику 18000 дол. США; 11.08.2012 про позику з ОСОБА_2 20 000 дол. США; 15.10.2016р. про позику з ОСОБА_3 9932 дол. США; 16.01.2018р. договір кредиту з АТ "Райффайзен Банк аваль" на 120 000 грн.; 2.04.2019р. договір з АТ "ПУМБ" про надання кредиту в сумі 100 000 грн.; 06.08.2019р. з АТ "Альфа-Банк" про надання кредиту в сумі 261 071, 06 грн.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником вказано про наявність вказаних фінансових зобов'язань та повідомлено, що суми кредитів отримувались з метою часткового погашення заборгованості за вже існуюючими кредитними договорами та для поповнення обігових коштів своєї підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.
На підтвердження вказаних обставин боржником додано підтверджуючі документи (розписки, договори, історії по картковим рахункам, паспорти споживчого кредиту).
Тобто у період з 2011 до 2019р. боржником отримано суми позик та кредитів, з яких згідно списку кредиторів від 23.09.2020р., наданого боржником (т.1 а.с.15-19), на день подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заборгованість складає 2 627 865,91 грн.
Вимоги кредиторів ОСОБА_2 на суму 1 706 049,70 грн., ОСОБА_3 на суму 279 695,05 грн. та АТ "Альфа Банк" на суму 368 573,18 грн. визнані господарським судом ухвалою від 15.12.2020р.
Однак, відомостей про жодне з цих фінансових зобов'язань та витрат боржником до декларацій (Розділ II. Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України (у т.ч. Інші види доходів / грошові виплати, Розділ XIV. Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України. (Перелік фінансових зобов'язань та витрат)) не внесено.
Таким чином судом встановлено, що ту деклараціях не вказано про право власності боржника на транспортний засіб самохідно-моторне, прогулянкове судно "Крим" та про фінансові зобов'язання та витрати боржника, тоді як матеріали справи містять інформацію про наявність вказаних активів та зобов'язань, що свідчить про факт подання боржником у них неповної та недостовірної інформації.
П. 1 ч.7 ст. 123 КУзПБ передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.
Аналіз п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
- боржник подає суду декларації;
- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;
- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.
При цьому, нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
Судом встановлено, що арбітражним керуючим не проведено перевірку наданих боржником декларацій та не подано суду звіту про перевірку взагалі, відповідно боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Разом з цим суд наділений повноваженнями надати оцінку деклараціям боржника на предмет повноти та достовірності внесеної до них інформації, незважаючи на відсутність звіту арбітражного керуючого про перевірку декларацій .
Зі змісту п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ вбачається, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі.
За відсутності такого звіту керуючого реструктуризацією, таку оцінку проводить суд.
Судом встановлено факт невідповідності та неповноти інформації у зазначених деклараціях, що свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 та п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2021р. у цій справі заяву керуючого реалізацією арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про визнання недійсним договору дарування домоволодіння ( АДРЕСА_1 ) від 12.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 12.07.2019 площею 0,0237 га ( АДРЕСА_1 ), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - задоволено; визнано недійсним договір дарування домоволодіння ( АДРЕСА_1 ) від 12.07.2019, що складається з житлового будинку літ. "А", заг. площею 119,8 кв.м., житловою площею 71,5 кв.м, зі спорудами з літерами: І-мостіння, №3-4-огорожа, розташованого на земельній ділянці 0,0237 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 12.07.2019 площею 0,0237 га, в тому числі по угіддям: капітальна - 0,0072 га, прибудинкова територія - 0,0141 га, прибудинкова територія - 0,0024 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( АДРЕСА_1 ), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацією арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. вказані домоволодіння та земельну ділянку (т. 7 а.с. 168-172).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2021р. (т. 10 а.с. 112-128), яка залишена без змін постановою від 02.06.2022р. Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (т. 11 а.с. 122-141), апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 у справі №916/2762/20 - змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 у справі №916/2762/20 залишено без змін.
У постанові КГС ВС від 02.06.2022р. вказано, що боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь свого сина після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки укладаються договори дарування, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до суперечливої поведінки й зловживання правом (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021р. у справі №263/161/18). Укладення боржником догорів дарування при наявності грошових зобов'язань, зокрема за один рік та три місяця до входження у процедуру банкрутства на користь заінтересованої особи (сина), наслідком чого стало зменшення обсягу майнових активів боржника, підтверджує обставини, що зміст оспорюваних договорів не відповідає критеріям розумності та добросовісності, договори укладені для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Таким чином, рішенням суду встановлено факт дарування боржником домоволодіння та земельної ділянки члену сім'ї боржника для уникнення сплати боргу .
Відповідно до п.2 ч.7 ст. 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Таким чином суд констатує наявність ще однієї підстави для закриття провадження у справі.
Суд відмічає, що із введенням в дію 21.10.2019р. Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом ст. 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Ч. 2 ст. 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст. 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4 -11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч.7 ст.126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п. 3, 4 ч.4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п. 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п.п. 1, 2, 5, 6 ч.8 ст. 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч.11 ст. 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 26.05.2022 р. по справі № 903/806/20.
У даній справі боржником було додано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проект плану реструктуризації (т.1 а.с.114-118).
Після відкриття провадження у справі ухвалою від 20.10.2020р. боржник подав до суду клопотання (вх. №3-846/20 від 30.11.2020р. (т.4 а.с.23), в якому повідомив, що відмовляється від плану реструктуризації боргів боржника та просить перейти до процедури погашення боргів, що також свідчить про його недобросовістність.
Згідно з п.8 ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає серед іншого про строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду; про що вказано в ухвалі суду від 20.10.2020р.
Ані боржником, ані керуючим реструктуризаціє план реструктуризації боргів боржника не подано зборам кредиторів та суду, чим порушені вимоги Кодексу та ухвалу суду.
Ч.1 ст. 113 КУзПБ визначені особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Так, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Серед обов'язків арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичної особи, передбачених ч.2 ст. 114 КУзПБ визначено участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечення його розгляду зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду. Вказаний обов'язок арбітражним керуючим не виконаний.
План реструктуризації боргів боржника боржником та арбітражним керуючим не розроблено; подання на розгляд кредиторів та суду не забезпечено.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду відповідно до ч. 4 ст.122 КУзПБ зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
У звіті керуючого реструктуризацією Дарієнко О.В. (вх. 3-19/21 від 15.01.2021р.) (т.4 а.с.129-135) відомості про перевірку декларацій, розробку та подання на розгляд кредиторів плану реструктуризацією відсутні.
Протоколи зборів кредиторів від 14.01.2021р. (т.4 а.с.165-169), від 01.02.2021р. (т.6 а.с.2-6) інформації про розгляд звіту керуючого реструктуризацією про перевірку декларацій та плану реструктуризації також не містить. На зборах розглянуто звіт арбітражного керуючого про процедуру реструктуризації, погоджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди та вирішено клопотати перед судом про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
З протоколів вбачається, що не всі кредитори брали участь у зборах (відсутній АТ "Альфа-банк"), відомості про повідомлення кредиторів про дату місце проведення та порядок денний зборів у матеріалах справи відсутні.
Крім цього ч.2 ст. 123 КУзПБ визначені основні завдання зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника, якими є:
1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;
2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;
3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У ч. 3 ст. 123 КУзПБ зазначено що проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Збори кредиторів скликаються за потреби, але не менше одного разу на три місяці, якщо інше рішення не прийнято зборами кредиторів.
Разом з повідомленням про проведення зборів кредиторів арбітражний керуючий надсилає кредиторам порядок денний цих зборів (ч.4 ст. 123 КУзПБ).
З урахуванням вимог ч.1 ст. 48, ч.4 ст. 123 КУзПБ щодо повідомлення кредиторів про місце і час проведення зборів, повідомлення про порядок денний відсутності доказів дотримання цих положень, рішення зборів не може вважатись правомірним, оскільки прийнято зборами, які не вважаються повноважними.
До компетенції зборів кредиторів відповідно до ч.8 цієї статті належить прийняття рішення про:
1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність;
3) звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією;
4) звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв'язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів та введення процедури погашення боргів боржника;
5) звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого;
6) інші питання, передбачені законодавством.
Як встановлено судом, основні завдання зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника, а саме, розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника ними не виконано.
Рішення щодо клопотання до суду про визнання боржника банкрутом прийнято зборами кредиторів з порушенням компетенції, за відсутності рішення про схвалення чи відмову у схваленні плану реструктуризації боргів, звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв'язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів.
Ч. 7 ст. 123 КУзПБ передбачає, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Враховуючи наявність встановлених судом обставин щодо зазначення боржником неповної інформації у декларації про майновий стан про майно, доходи та витрати боржника; факту дарування майна іншому члену сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з власної ініціативи у відповідності до положень п.п.1,2 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.
У зв'язку з закриттям провадження у справі, суд залишає без розгляду всі заяви та клопотання подані арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. та представником боржника, а саме:
1) клопотання арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про накладення арешту на нежитловий павільйон, заборону ТОВ "АРТА-КО" відчужувати нежитловий павільйон (вх. №3-359/21 від 16.06.2021р.) (т.7.а.с.77);
2) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про визнання незаконними дії та недійсним акту приймання-передачі від власника ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ "АРТА-КО" нежилого павільйону; визнання спільної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на нежилий павільйон; витребування з незаконного володіння ТОВ "АРТА-КО" нежилого павільйону та зобов'язання ТОВ "АРТА-КО" передати його власнику ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацією Даріенко В.Д. (вх. №3-425/21 від 08.07.2021р.) (т.7 а.с.93-101);
3) заява арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про надання дозволу на проникнення до домоволодіння, яке включене до ліквідаційної маси та дозволу на огляд прибудинкової території та земельної ділянки (вх. №12682/22 від 11.07.2022р.) ( т.12 а.с. 7-46);
4) клопотання арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про витребування інформації про реєстрацію місця проживання банкрута та членів його сім'ї (вх. № 14032/22 від 22.07.2022р.) (т.12 а.с.97);
5) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про скасування обтяжень накладених на нерухоме майно банкрута (вх. №3-352/22 від 14.03.2022) (т.14 а.с.30-34);
6) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про виселення та зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та членів його сім'ї із домоволодіння; заборону їм користуватися домоволодінням (вх. №12680/22 від 11.07.2022р. (т.12 а.с.82-86);
7) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про надання дозволу на залучення на договірних засадах спеціалістів для проведення технічної інвентаризації домоволодінь та споруд, що належать сім'ї банкрута та зобов'язання банкрута та членів його сім'ї надавати доступ до приміщень (вх. №19556/22 від 14.09.2022р.) (т.14 а.с.43-48);
8) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про зобов'язання банкрута негайно передати керуючому реалізацією для ознайомлення та проведення оцінки та реалізації майно, яке належить банкруту на праві власності та правовостановлюючі документи (вх.№ 21532/22 від 22.09.2022р.) (т.14 а.с.53-57);
9) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про витребування оригіналів документів у приватного нотаріуса (вх. №22983,22 від 18.10.2022р.) (т.14 а.с.82-84);
10) заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про видачу судового наказу (вх. №24572/22 від 02.11.2022р.) (т.14 а.с.142 -144);
11) заяву представника боржника про зупинення провадження у справі (вх. №14560/22 від 27.07.2022р.) (т. 14 а.с.20-23).
Керуючись п.п.1, 2 ч.7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 №916/2762/20.
2. Припинити процедуру погашення боргів, введену постановою суду від 16.02.2021р.
3. Припинити повноваження керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича.
4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та заборону ОСОБА_1 відчужувати майно, введені ухвалою суду від 20.10.2020р. у справі №916/2762/20.
Ухвала набирає законної сили 12 грудня 2022 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено та підписано 14 грудня 2022 р.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), представнику Нестеренко С.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), арбітражному керуючому Дарієнку В.Д. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Копію ухвали надіслати: АТ "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ГУ ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5); Київському районному суду м. Одеси (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3Б); ГУ ПФУ в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83); Другому Київському ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1); Відділу банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Прохорівська, 20); Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6).
Суддя Л.І. Грабован