"30" листопада 2022 р.м. Одеса справа № 916/3066/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Ловгої В.М.
розглянувши справу № 916/3066/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” /ЄДРПОУ 38016829, адреса - 65123, м. Одеса, вул. С. Палія (Дніпропетровська дорога), буд. 97/
про визнання недійсними загальних зборів та рішень загальних зборів
за участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 особисто, адвокат Сухацький О.В. на підставі ордеру серії № 435409 від 14.09.2021 року;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
08.10.2021 року ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3168/21/ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” (відповідач, ОСББ “Одна сім'я”), в якій просить:
1) визнати недійсними загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р;
2) визнати недійсними та незаконним рішення по першому питанню щодо обрання голови зборів, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
3) визнати недійсними та незаконним рішення по другому питанню щодо затвердження звіту керівництва про заходи утримання будинку за 2017 рік, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
4) визнати недійсними та незаконним рішення по третьому питанню щодо затвердження плану робіт та кошторис на утримання будинку, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
5) визнати недійсними та незаконним рішення по питанню 4,1 щодо затвердження діючого складу членів правління, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
6) визнати недійсними та незаконним рішення по питанню 4,2 щодо включення до складу членів правління ОСОБА_2 , яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
7) визнати недійсними та незаконним рішення по питанню 4,3 щодо включення до складу членів правління ОСОБА_3 , яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
8) визнати недійсними та незаконним рішення по п'ятому питанню щодо замовлення перевірки фінансово-господарської діяльності в аудиторській компанії, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
9) визнати недійсними та незаконним рішення по питанню 6,1 щодо сплати щомісячного цільового внеску на послуги охорони, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.;
10) визнати недійсними та незаконним рішення по питанню 6,4 щодо укладання контракту з виконавчим директором, яке було прийнято на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорювані рішення та загальні збори було проведено без належного сповіщення співвласників будинку.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 57, 131, 167 ГК України, Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків”, Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”.
Разом із позовною заявою позивач надав до суду клопотання про витребування доказів /вх. № 26672/21 від 08.10.2021 року/, в якому просить зобов'язати відповідача надати оригінал та належним чином завірену копію протоколу загальних зборів ОСББ “Одна сім'я” від 25.11.2018 року з усіма додатками, списками голосування та листами опитування по кожному питанню порядку денного.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3066/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.11.2021 р. о 11:00 год; задоволено клопотання позивача про витребування доказів /вх. № 26672/21 від 08.10.2021 року/; витребувано у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одна сім'я» оригінал та належним чином посвідчену копію протоколу загальних зборів ОСББ «Одна сім'я» від 25.11.2018 року з усіма додатками, списками голосування та листами опитування по 1, 2, 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5, 6.1, 6.4 питанню порядку денного.
11.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 30262/21/, в якому відповідач просить закрити провадження у справі в частині визнання недійсним та незаконним рішення по третьому питанню та по питанню 6.1 від 25.11.2018 року. В іншій частині вимог відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не доведено неналежне сповіщення відповідачем всіх співвласників. Відповідач зауважує, що спірні рішення, які були прийняті на загальних зборах від 25.11.2018 року, набрали необхідну кількість голосів та вважаються прийнятими, а відтак є правомочними з огляду на наявність кворуму.
Відповідач вказує на безпідставність доводів позивача щодо невідповідності протоколу загальних зборів ОСББ від 25.11.2018 року типовому протоколу співвласників, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 25.08.2015 року № 203, оскільки дотримання даної форми протоколу є обов'язковим тільки в тих випадках, коли не створено ОСББ в будинку.
Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено факт незаконності та недійсності проведення загальних зборів відповідача 25.11.2018 року, а також не надано доказів щодо незаконного підрахування голосів на цих зборах.
Відповідач вказує, що позовні вимоги в частині визнання недійсним та незаконним рішення по третьому питанню та по питанню 6.1 від 25.11.2018 року мають розглядатися судом загальної юрисдикції з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 906/1308/19.
У підготовчому засіданні 17.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.12.2021 року на 15:00 год.
06.12.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 32766/21/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог. Позивач вказує, що надані відповідачем докази повідомлення позивача про проведення загальних зборів є неналежними доказами.
Позивач вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 906/1308/19, на яку посилається відповідач, оскільки правовідносини у цих справах не є тотожними та подібними.
У підготовчому засіданні 20.12.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження до 17.01.2022 року та оголошено перерву на 17.01.2022 року на 10:00 год.
14.01.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача /вх. № 1081/22/ про відмову у поновленні процесуальних строків та залучення доказів, в якому позивач просить відмовити відповідачу у поновленні строку на подання відзиву, щодо залучення доказів.
17.01.2022 року на адресу суду надійшли пояснення позивача /вх. № 1225/21/, в яких позивач вказує, що відповідачем не надано доказів повідомлення всіх без виключення співвласників будинку про проведення загальних зборів ОСББ від 25.11.2018 року.
У підготовчому засіданні 17.01.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи протягом розумного строку, також оголошено перерву на 09.02.2022 року на 10:30 год.
09.02.2022 року на адресу суду надійшла заява відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату у звязку із лікарняним представника відповідача /вх. № 3682/22/.
У підготовчому засіданні 09.02.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу відкладення підготовчого засідання на 24.02.2022 року о 09:30 год.
24.02.2022 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року.
Ухвалою суду від 20.04.2022 року призначено підготовче засідання на 02.06.2022 року о 12:00 год.
У підготовчому засіданні 02.06.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу відкладення підготовчого засідання на 08.06.2022 року о 09:00 год.
У підготовчому засіданні 08.06.2022 року судом за участі сторін оголошено перерву на 23.06.2022 року на 12:30 год.
20.06.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів /вх. № 10858/22/ у справі №916/3066/21, в якому позивач просить:
- витребувати з Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційну справу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" /ЄДРПОУ 38016829/ та інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно про загальну кількість та перелік всіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, який знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням площі належної кожному власнику квартири або нежитлового приміщення.
Ухвалою суду від 23.06.2022 року витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином посвідчену копію реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про загальну кількість та перелік всіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, який знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням площі належної кожному власнику квартири або нежитлового приміщення; відкладено підготовче засідання по справі № 916/3066/21 на 14.09.2022 р. о 11:00 год.
13.07.2022 року за вх. № 13052/22 на адресу суду надійшла реєстраційна справа № 10055604303682 щодо юридичної особи ОСББ «Одна сім'я» та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 23.06.2022 року.
У підготовчому засіданні 14.09.2022 року судом за участі сторін оголошено перерву на 22.09.2022 року на 12:30 год.
У підготовчому засіданні 22.09.2022 року судом за участі сторін оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/3066/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 07.11.2022 року о 11:00 год.
У судовому засіданні 07.11.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 30.11.2022 року о 10:00 год.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, справа розглянута за наявними в ній матеріалами з урахуванням позиції відповідача, викладеній у відзиві.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, позивач ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 26.03.2014 року, що вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №412638069973 вбачається, що зареєстровано юридичну особу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”.
У ході розгляду справи позивачем надано до справи Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я", затверджений рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №1 від 18.02.2018 року.
Разом із тим, господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 року у справі № 916/402/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 року, зокрема, визнано недійсними статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я", затверджений рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я" від 18.02.2018р., оформлене Протоколом №1 від 18.02.20218р.
З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають застосуванню положення статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я" редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, а саме статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я", затверджений рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №2 від 24.11.2016 року.
За умовами пунктів 1, 3, 5 Розділу І статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №2 від 24.11.2016 року, дане об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Об'єднання діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту. Об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (пункти 1, 3 Розділу ІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я").
Пунктом 1 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
В силу пунктів 2, 3 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомлені про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Згідно з пунктами 6, 7 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Голосування проводиться: 1 співвласник - 1 голос. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Пунктом 8 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (пункти 9, 10, 11 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я").
За умовами пункту 1 Розділу V статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" співвласник має право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і статутом об'єднання.
25.11.2018 року відбулись загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлені Протоколом №2 від 25.11.2018 року.
У наявному в матеріалах справи рішенні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом №2 від 25.11.2018 року зазначено, що загальна чисельність співвласників будинку - 200 осіб, присутні: співвласники Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я” - 32 осіб та зазначено, зокрема, що голосування проводиться: одна квартира - 1 голос.
Із вказаного в рішенні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом №2 від 25.11.2018 року, вбачається порядок денний:
1. Вибори голови та секретаря зборів, та надання їм права на підписання протоколу.
2. Звіт керуючих органів про заходи з утримання будинку та прибудинкової території, проведені у 2017-2018 рр.
3. Затвердження плану робіт на 2018-2019рр. Затвердження кошторису на 2018-2019рр.
4. Збільшення кількості членів правління. Довибори в члени правління.
5. Вибори членів ревізійної комісії.
6. Різне.
По першому питання рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018р., вирішено головою зборів обрати ОСОБА_5 , секретарем зборів - ОСОБА_6 . Доручено голові та секретарю підписати протокол загальних зборів співвласників Об'єдннаня співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”.
По другому питанню рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом №2 від 25.11.2018р., вирішено затвердити звіт керівництва про заходи з утримання будинку та прибудинкової території, проведені в 2017р. Визнано роботу керівних органів в 2017 року задовільною.
По третьому питанню рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом №2 від 25.11.2018 року, вирішено затвердити план робіт та кошторис на утримання будинку та прибудинкової території у 2019р. Затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території: І поверх - 4,25 грн за 1 кв.м., з ІІ по Х поверх - 5,00 грн за 1 кв.м.
По питанню 4.1 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено затвердити діючий склад членів правління ОСББ «Одна сім'я»: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 .
По питанню 4.2 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено включити до складу членів правління ОСОБА_2 .
По питанню 4.3 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено включити до складу членів правління ОСОБА_3 .
По п'ятому питанню рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом №2 від 25.11.2018 року, вирішено перевірку фінансово-господарської діяльності ОСББ «Одна сім'я» за 2018 року провести шляхом замовлення перевірки в аудиторській компанії.
По питанню 6.1 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено затвердити наступний порядок оплати та розміру щомісячного цільового внеску на охорону прибудинкової території: 48 грн - з квартири або нежитлового приміщення; 180 грн - з авто, що зберігаються на обладнаній за шлагбаумом парковці; 6 грн/ніч - з авто, що розміщуються у дворі будинку.
По питанню 6.2 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено зменшити розмір членського внеску на охорону прибудинкової території на 35 % наступним особам: ОСОБА_11 (кв. № 3), ОСОБА_12 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_13 (кв. АДРЕСА_6 ), ОСОБА_14 (кв. АДРЕСА_7 ), ОСОБА_15 (кв. АДРЕСА_8 ), ОСОБА_16 (кв. АДРЕСА_9 ).
По питанню 6.3 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено виділити ОСОБА_17 (кв. АДРЕСА_10 ) в користування частину підвалу під лоджією на першому поверсі в розмірі 3 кв.м. та 4 кв.м.
По питанню 6.4 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено укласти контракт з виконавчим директором ОСОБА_18 на новий термін.
По питанню 6.5 рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я”, що оформлене Протоколом № 2 від 25.11.2018 року, вирішено визнати такими, що втратили чинність протоколи Загальних Зборів ОСББ «Одна сім'я» від 08.04.2017 року, від 29.10.2017 року.
Матеріали справи містять списки голосування за питання порядку денного загальних зборів від 25.11.2018 року, у списку зазначено 30 осіб, в тому числі в п. 6 « ОСОБА_19 » кв. АДРЕСА_11 .
Відповідачем до матеріалів справи надано реєстр осіб, що присутні на загальних зборах від 25.11.2018 року, так у реєстрі у п. 13 вказано « ОСОБА_20 » кв. 76, наявний особистий підпис у відповідній колонці /том 1 а.с. 245/.
Відповідачем до матеріалів справи надано листки письмового опитування співвласників, що є додатками до протоколу загальних зборах співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я”. Так, відповідно до листка письмового опитування від 07.12.2018 року співвласник ОСОБА_1 , що є власником квартири АДРЕСА_11 за всіма питаннями порядку денного проголосував «не згодний» /том 1 а.с. 132/.
Матеріали справи містять список № 2429 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Одеса 123 відправник: ОСББ «Одна сім'я», сума плати за пересилання 1 219,00 грн. У п. 13 списку вказаний позивач Гайдабура, номер відправлення № 6512303047070. Список містить відтиск печатки, однак дату на штампі неможливо встановити.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6512303047070 адресат ОСОБА_21 , ОСОБА_22 отримали відправлення 13/11. Повідомлення містить один підпис.
Матеріали справи містять договори доручення та довіреності, надані відповідачем, в якості підтвердження повноважень повірених брати участь у загальних зборах /том 2 а.с. 87-98/.
Окрім того, судом досліджено отриману на виконання ухвали суду від 23.06.2022 року реєстраційну справу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" /ЄДРПОУ 38016829/ та інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно про загальну кількість та перелік всіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, який знаходить за адресою: АДРЕСА_2 .
Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання недійсними загальних зборів ОСББ“Одна сім'я” від 25 листопада 2018р, а також визнання недійсними та незаконним рішень, прийнятих на загальних зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” та оформлених Протоколом № 2 від 25 листопада 2018р.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання (частина перша статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
В силу частин другої, третьої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Суд зазначає, що за результатами проведення загальних зборів приймається рішення відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
Суд зазначає, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16).
Суд також, звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.
Враховуючи усе вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що за наслідками проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Одна сім'я" від 25.11.2018 року, були прийняті рішення, що оформлені Протоколом №2 від 25.11.20218 року, які позивачем осопорюються в даному судовому провадженні, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25.11.2018 року не підлягають задоволенню, з огляду на неналежний, не ефективний спосіб захисту порушених прав позивача. У зв'язку із чим господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Стосовно позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я”, оформлених Протоколом №2 від 25 листопада 2018 року, господарський суд зазначає наступне.
За умовами частини четвертої статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
Частинами четвертою, п'ятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Таким чином, положеннями статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, у той час як приписами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення, а саме: шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку.
Саме такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19 та від 11.08.2021 у справі №920/1245/20.
При цьому господарський суд враховує, що норма закону імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Вищенаведені приписи законодавства також вказують на те, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Господарський суд зауважує на тому, що права співвласника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, оскільки вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на цих зборах.
Процедура повідомлення усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться законом в залежність від можливості або неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування, тому свідченням незаконності прийняття загальними зборами рішення є недотримання ініціативною групою об'єднання порядку повідомлення усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.
Гарантоване законом право особи на участь в управлінні об'єднанням, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є одним з фундаментальних прав співвласника, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.
Господарський суд враховує, що особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.
У випадку заперечення учасником юридичної особи факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
При цьому судом враховується, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
Саме така стала правова позиція Верховного Суду стосовно того, що відсутність доказів повідомлення учасника про проведення зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних зборах, викладена в постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 03.04.2018 у справі №916/3071/16, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16 та від 18.05.2022 у справі №463/3644/17.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Господарський суд критично оцінює надані відповідачем докази підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я", а саме № 2429 згрупованих поштових відправлень та повідомлення про вручення поштового відправлення. Оскільки, по-перше, із списку № 2429 згрупованих поштових відправлень вбачається, що у п. 13 списку вказаний позивач « ОСОБА_21 », номер відправлення № 6512303047070; список містить відтиск печатки, однак дату на штампі неможливо встановити. По-друге, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6512303047070 адресоване « ОСОБА_21 , ОСОБА_22 »; адресат отримав відправлення 13.11. Повідомлення містить один підпис. Таким чином, у зв'язку із тим, що поштове відправлення було адресовано одразу двом співвласникам квартири АДРЕСА_11 , проте рекомендоване повідомлення містить лише один підпим, з урахуванням заперечень позивача щодо його належного повідомлення, суд позбавлений можливості встановити хто саме із співвласників квартири АДРЕСА_11 отримав вказане поштове повідомлення.
Таким чиром господарський суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 ГПК України доказу на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також про порядок денний загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я", які відбулися 25.11.2018 року.
Разом із тим з протоколу №2 від 25.11.2018 року, яким оформлено оспорювані позивачем рішення загальних зборів та невід'ємною частиною якого є відомості про результати голосування, вбачається, що « ОСОБА_19 , кв. 76» брав/ла участь у загальних зборах 25.11.2018 року та голосував/ла щодо поставлених на обговорення питань.
Як встановлено судом вище, співвласниками квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 26.03.2014 року є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_22 .
Отже, суд не взмозі встановити кому належить підпис у п. 6 списку голосування за порядок денний на зборах 25.11.2018 року, оскільки не зрозуміло хто такий/така « ОСОБА_19 , кв. 76».
Разом із тим, враховуючи заперечення позивача щодо його належного повідомлення, а також відсутність належних доказів на спростування вказаних обставин, господарський суд приходить до висновку про неналежне повідомлення відповідачем позивача про загальні збори, які відбулися 25.11.2018 року, та порядок денний вказаних зборів.
При цьому суд враховує, що не всі порушення під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб зумовлюють необхідність обов'язкового скасування прийнятих на таких зборах рішень.
Пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 року у справі № 910/5179/20 зазначила, що особа, яка голосувала "за" відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи.
Так з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.02.2022 року у справі № 910/5179/20, господарський суд зазначає, що з наданого відповідачем до матеріалів справи надано листка письмового опитування співвласників від 07.12.2018 року, що є додатками до протоколу загальних зборах співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” вбачається, що співвласник ОСОБА_1 , що є власником квартири АДРЕСА_11 за всіма питаннями порядку денного проголосував «не згодний» /том 1 а.с. 132/.
Таким чином, судом встановлено, що позивач заперечував позивач проти усіх рішень, ухвалених на загальних зборах від 25.11.2018 року, а від так судом встановлено, що звернення позивача із даним позовом узгоджується з принципом заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium).
Господарський суд зазначає, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
В силу частин дванадцятої, тринадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина чотирнадцята статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до пункту 7 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" голосування проводиться: 1 співвласник - 1 голос. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Пунктом 8 Розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
За умовами частини сьомої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Зі змісту протоколу №2 від 25.11.2018 року вбачається, що голосування з питань порядку денного цих зборів всупереч вимогам пункту 7 Розділу ІІІ статуту відповідача проводилося з іншим порядком визначення голосів, а саме: 1 квартира - 1 голос, замість належного порядку: 1 співвласник - 1 голос.
При цьому списки голосування на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я" від 25.11.208 року /том 1 а.с. 73-74/ не містять жодних відомостей щодо документів, які підтверджують право власності на квартиру або нежитлове приміщення тих осіб, які брали участь у зборах і голосували з питань порядку денного останніх, що, в свою чергу, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідних доказів, фактично унеможливлює перевірку судом наявності кворуму для прийняття оспорюваних позивачем рішень.
Згідно з протоколом № 2 від 25.11.2018 року з першого питання порядку денного рішення прийнято за результатами голосування лише 30 співвласників, хоча у цьому ж протоколі вказано, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 200 осіб, а тому зазначеної кількості голосів (30) очевидно було недостатньо для прийняття даного рішення.
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що про незаконність рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Одна сім'я", оформленого протоколом №2 від 25.11.2018 року, що зумовлено неправильністю обрання способу голосування, а також способу та порядку підрахунку голосів. У зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, так як обгрунтовані та доведені.
Стосовно доводів відповідача щодо закриття провадження в частині вимог з підстав того, що позовні вимоги в частині визнання недійсним та незаконним рішення по третьому питанню та по питанню 6.1 загальних зборів від 25.11.2018 року мають розглядатися судом загальної юрисдикції, з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 906/1308/19, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
За змістом частин першої-третьої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Таким чином, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема, правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб'єктів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №646/6644/17 міститься висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За таких обставин, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб'єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов'язаних з управлінням такою особою, між суб'єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).
Враховуючи вищевикладене, суд господарський суд наголошує на тому, що прийняття рішення щодо фінансових питань діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (в тому числі питань визначення розміру внесків і платежів співвласників, а також збільшення розміру витрат об'єднання та закладення їх у кошторис) виступає реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, при цьому така діяльність найбільш наближена до корпоративних відносин, у зв'язку з чим відповідний спір про визнання такого рішення загальних зборів недійсним підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 року у справі №910/5179/20.
З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 01.02.2022 року у справі №910/5179/20, господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо закриття провадження в частині позовних вимог.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи, що заперечення відповідача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, так як частково обгрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 22 700,00 грн., що вбачається із квитанції № РМ-57297 від 22.09.2021 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 /задоволено 9 із 10 вимог немайнового характеру/, судовий збір у розмірі 20 430,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
У зв'язку із відмовою у задоволенні однієї позовної вимоги немайнового характеру, судовий збір за вказану позовну вимогу /2 270,00 грн/ в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати недійсним та незаконним рішення по першому питанню щодо обрання голови зборів, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
3. Визнати недійсним та незаконним рішення по другому питанню щодо затвердження звіту керівництва про заходи утримання будинку за 2017 рік, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
4. Визнати недійсним та незаконним рішення по третьому питанню щодо затвердження плану робіт та кошторис на утримання будинку, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
5. Визнати недійсним та незаконним рішення по питанню 4.1 щодо затвердження діючого складу членів правління, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
6. Визнати недійсним та незаконним рішення по питанню 4.2 щодо включення до складу членів правління ОСОБА_2 , яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
7. Визнати недійсним та незаконним рішення по питанню 4.3 щодо включення до складу членів правління ОСОБА_3 , яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
8. Визнати недійсним та незаконним рішення по п'ятому питанню щодо замовлення перевірки фінансово-господарської діяльності в аудиторській компанії, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
9. Визнати недійсним та незаконним рішення по питанню 6.1 щодо сплати щомісячного цільового внеску на послуги охорони, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
10. Визнати недійсним та незаконним рішення по питанню 6,4 щодо укладання контракту з виконавчим директором, яке було прийнято на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” від 25 листопада 2018 року, оформлене протоколом № 2 від 25.11.2018 року.
11. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одна сім'я” /ЄДРПОУ 38016829, адреса - 65123, м. Одеса, вул. С. Палія (Дніпропетровська дорога), буд. 97/ на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / судовий збір у розмірі 20 430,00 грн /двадцять тисяч чотириста тридцять гривень 00 копійок/.
12. В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 грудня 2022 р.
Суддя Н.Д. Петренко