ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2022Справа № 910/17281/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
до Головного управління ДПС у Київській області
про стягнення 1 282 911,72 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором №41FB417-767-20 на постачання природного газу від 29.10.2020 у розмірі 1 282 911, 72 грн, яка складається з 1 116 497,11 грн - суми основного борг, 102 158,39 грн - пені, 20 049,87 грн - 3% річних, 44 206,36 грн - інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.12.2021.
09.12.2021 через відділ діловодства суду від ГУ ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність; окрім того, у відзиві на позовну заяву викладене клопотання про заміну відповідача у справі.
Протокольною ухвалою суду від 14.12.2021 відкладено підготовче засідання на 12.01.2022.
Протокольною ухвалою суду від 12.01.2022 відкладено підготовче засідання на 08.02.2022.
08.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 08.02.2022 замінено відповідача у справі на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області, відмовлено у виключенні документів із числа доказів, частково задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано докази, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.03.2022.
Підготовче засідання призначене на 02.03.2022 не відбулося з об'єктивних причин, які не залежали від суду.
Ухвалою суду від 07.04.2022 призначено підготовче засідання на 18.05.2022.
Ухвалою суду від 13.05.2022 було призначено підготовче засідання на 01.06.2022, оскільки підготовче засідання 18.05.2022 не відбудеться.
Протокольною ухвалою суду від 01.06.2022 відкладено підготовче засідання на 30.06.2022.
Протокольною ухвалою суду від 30.06.2022 відкладено підготовче засідання на 03.08.2022.
Протокольною ухвалою суду від 03.08.2022 відкладено підготовче засідання на 31.08.2022.
31.08.2022 у підготовчому засіданні надійшли пояснення на виконання ухвали суду щодо неможливості надання оригіналів усіх долучених до матеріалів справи документів.
Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 відкладено підготовче засідання на 28.09.2022.
Протокольною ухвалою суду від 28.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2022.
У зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, судове засідання призначене на 19.10.2022 не відбулося.
Ухвалою суду від 24.10.2022 призначено судове засідання на 08.11.2022.
08.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 08.11.2022 відкладено судове засідання на 30.11.2022.
25.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення.
У судовому засіданні 30.11.2022 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та вступне слово представника відповідача, який заперечував проти позову.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
30.11.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (постачальник) та Головним управління ДПС у Київській області (споживач) було укладено договір №41FB417-767-20 на постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується з 01.11.2020 до 31.12.2020 поставити споживачеві у власність товар за визначеним предметом закупівлі - газове паливо код 09120000-6 за ДК 021:2015 (природний газ) відповідно до специфікації (додаток №1 до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору, а споживач - зобов'язується прийняти цей товар у власність та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу газ у 2020 році (листопад-грудень) в обсязі 43 998 метрів куб.
Згідно п. 2.2 договору, річні та місячні планові обсяги (об'єми) постачання/споживання природного газу для підпорядкованих об'єктів наведено в додатку №2 до цього договору, що є невід'ємною частиною договору. споживач та постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів (об'ємів) природного газу, в тому числі протягом розрахункового періоду, в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.
Приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачеві у відповідному місяці, оформляється щомісячним актом приймання-передачі природного газу із обов'язковим зазначенням обсягу спожитого газу в розрізі об'єктів (далі - акт приймання-передачі газу) (п. 3.4 договору).
Пунктом 3.5 договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання- передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання- передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 4.1 договору, кількість газу, яка постачається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу.
Згідно п. 5.1 договору, ціна за 1000 метрів куб. газу за цим договором на природний газ є договірною і становить 7 863,89 грн.
Відповідно до п. 5.3 договору, загальна вартість цього договору становить 345 995,45 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 57 665,91 грн.
Згідно п. 6.2 договору, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що визначені на день підписання договору.
Пунктом. 6.6 договору передбачено, що оплата вартості природного газу здійснюється споживачем в безготівковій формі, у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника за фактично спожитий природний газ до 25 числа місяця наступного за місяцем постачання на підставі акту приймання-передачі підписаного представниками сторін.
Акт приймання-передачі готує постачальник, підписує та передає уповноваженому представнику споживача до 10 числа місяця наступного за місяцем постачання (п. 6.7 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 листопада 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині грошових зобов'язань при наявності фінансування - до повного розрахунку. Дія цього договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 12.1 - 12.2 договору).
30.10.2020 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору, у якій сторони погодили викласти п. 5.1 договору в наступній редакції: "З 01 листопада 2020 року ціна за 1 куб. м. природного газу становить 7,374909 грн, крім того ПДВ - 1,474982 грн, а всього з ПДВ - 8,849891 грн".
Окрім того, 31.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №2, відповідно до умов якого сторони погодили викласти п. 5.1 договору в редакції: "З 01 січня 2021 року ціна за 1 куб. м. природного газу становить 8,250001 грн, крім того ПДВ - 1,650000 грн, а всього з ПДВ - 9,900001 грн".
Також, 31.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №3, відповідно до умов якого сторони погодили збільшити суму договору на суму 69 199,09 грн та продовжити термін дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, до 28.02.2021.
Як вбачається зі матеріалів справи, між сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу: №КОЗ80025578 від 30.11.2020 на суму 178 248,84 грн (переданий обсяг - 20 141,36 м.куб.), № КОЗ80028236 від 31.12.2020 на суму 295 483,08 грн (переданий обсяг - 33 388,33 м.куб.), №КОЗ81001813 від 31.01.2021 на суму 349 080,48 грн (переданий обсяг - 35 260,65 м.куб.), №КОЗ81004628 від 28.02.2021 на суму 350 921,09 грн (переданий обсяг - 35 446,57 м.куб.), №КОЗ81007140 від 31.03.2021 на суму 288 759,07 грн (переданий обсяг - 29 167,58 м.куб.). Акти приймання-передачі підписані представниками сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість за спожитий природній газ за період з листопада 2020 року по березень 2021 року, яку позивач просить стягнути.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ним повністю виконані зобов'язання за договором; долучені до позовної заяви додаткові угоди та акти приймання-передачі природного газу не містять відтиску гербової печатки відповідача та не надходили на адресу відповідача; окрім того, заявлена позивачем вартість природного газу суперечить умовам договору та перевищує встановлені межі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв природній газ на загальну суму 1 462 492,56 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: №КОЗ80025578 від 30.11.2020, №КОЗ80028236 від 31.12.2020, №КОЗ81001813 від 31.01.2021, №КОЗ81004628 від 28.02.2021, №КОЗ81007140 від 31.03.2021. Акти приймання-передачі підписані повноважними представниками сторін.
Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка АТ "Київоблгаз" про об'єм розподіленого природного газу споживачем ГУ ДПС у Київській області гідно договору розподілу природного газу №42ВВ810-3310-20 від 28.02.2020 за період листопад 2020 року - березень 2021 року, відповідно до якого за листопад 2020 року розподілено 20 141,36 м.куб. газу, за грудень 2020 року - 33 388,33 м.куб., за січень 2021 року- 35 260,65 м.куб, за лютий 2021 року - 35 446,57 м.куб., за березень 2021 року - 29 167,58 м.куб.; всього розподілено 153 404,49 м.куб.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт поставки природного газу, його загальний об'єм та вартість.
Щодо заперечень відповідача щодо неналежності долучених доказів та відсутності гербової печатки на підписах повноважної особи відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Враховуючи, що акти приймання-передачі природного газу містять усі обов'язкові реквізити, в тому числі підписи повноважних сторін контрагентів, суд визнає їх належними доказами здійснення господарської операції.
Окрім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Поняття "презумпція правочину" полягає в тому, що будь-які сумніви з приводу дійсності правочину повинні трактуватися на користь його правомірності, з метою недопущення порушення прав інших сторін такого правочину та забезпечення стабільності цивільних правовідносин.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі №203/2612/13-ц та від 19.06.2018 у справі №5023/3905/12.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами.
Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами презумпцію правомірності додаткових угод №1-3 до договору. Наявність або відсутність відбитку печатки на документі ніяким чином не впливає на дійсність підпису на цьому документі. У судовому порядку додаткові угоди недійсними не визнавалися.
Окрім того, суд визнає поважними причини неможливості надання позивачем у судове засідання оригіналів додаткових угод, що зумовлені перебуванням зазначених документів в архіві, до якого наразі немає доступу.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає належними та допустимими доказами долучені копії додаткових угод №1-3.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив часткову оплату отриманого природного газу на загальну суму 345 995,45 грн, згідно платіжних доручень від 23.12.2020 №4176 на суму 178 248,84 грн, №4174 від на суму 127 241,83 грн, №4175 на суму 40 504,78 грн.
Як зазначалося, позивачем було передано відповідачу у власність природний газ за період листопад 2020 - березень 2021 року, однак відповідач за вказаний газ розрахувався не в повному обсязі, в наслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 116 497,11 грн. Доказів на спростування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем матеріали справи не містять.
Беручи до уваги вищезазначене та наведені обставини, суд враховує, що відповідач свої зобов'язання за договором виконував з порушенням умов договору, факт наявності заборгованості відповідача за договором не спростований, доказів їх сплати суду як і контррозрахунок матеріали справи не містять, у той час розмір відповідно заявленої до стягнення заборгованості позивачем доведено у повному обсязі, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за природній газ.
Позивачем також заявлено до стягнення пеню у розмірі 102 158,39 грн, 3% річних у розмірі 20 049,87 грн та інфляційні втрати у розмірі 44 206,35 грн, відповідно до розрахунків наведених у позовній заяві.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 8.5 договору, за прострочення платежу з вини споживача, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунки пені та 3% річних, та встановлено, що розрахунки є неправильними, оскільки позивач включає в період прострочення 25 число (тоді як умовами договору передбачено що розрахунки мають бути здійснені до 25 числа, що передбачає включення 25 числа у строк оплати) та позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунках.
Здійснивши власний розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що арифметично правильним та обґрунтованим є розмір пені у суму 101 699,45 грн та розмір 3% річних у сумі 19 958,10 грн, а тому зазначені суми підлягають стягненню.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що наданий розрахунок є арифметично правильним, у зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 ГПК визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, код ЄДРПОУ ВП - 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (04108, м. Київ, пр-т Свободи, буд. 2-Г, літ. А, код ЄДРПОУ - 39592941) 1 116 497 (один мільйон сто шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн 11 коп. - суми основного боргу, 101 699 (сто одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн 45 коп. - пені, 19 958 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 10 коп. - 3% річних, 44 206 (сорок чотири тисячі двісті шість) грн 35 коп. - інфляційних втрат та 19 235 (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн 42 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 14.12.2022.
Суддя Н.І. Зеленіна