ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2022Справа № 910/19088/20
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Луол"
про визнання договору укладеним
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Луол" про визнання договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва укладеним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач як замовник будівництва зобов'язаний сплатити пайову участь для створення і розвитку інфраструктури міста Києва, внаслідок здійснення ним будівництва та введення в експлуатацію житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом по пров. Кленовому, 7, 7-а, 7-б на вул. Кіквідзе, 41-а, 41-43 у Печерському районі м. Києва.
Оскільки відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (в редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), залучення замовників пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь, позивач на звернення ТОВ "Гранд Луол" надіслав останньому підписані зі своєї сторони два примірники договору, проте відповідачем не було ні повернуто підписаного ним примірка договору, ні направлено вмотивованої відмови від укладення такого договору, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі №910/19088/20, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 (суддя Капцова Т.П.) прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2022.
09.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення стосовно предмета спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.12.2021.
Протокольною ухвалою суду від 14.02.2022 відкладено підготовче засідання на 14.03.2022.
Розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 06.05.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою суду від 10.05.2022 прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання на 01.06.2022.
Протокольною ухвалою суду від 01.06.2022 відкладено підготовче засідання на 29.06.2022.
Протокольною ухвалою суду від 29.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2022.
Протокольною ухвалою суду від 03.08.2022 відкладено судове засідання на 31.08.2022.
Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 відкладено судове засідання на 28.09.2022.
Протокольною ухвалою суду від 28.09.2022 задоволено клопотання відповідача та відкладено судове засідання на 19.10.2022.
У зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, судове засідання призначене на 19.10.2022 не відбулося.
Ухвалою суду від 24.10.2022 призначено судове засідання на 08.11.2022.
08.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 08.11.2022 задоволено клопотання позивача про відкладення судового засідання та відкладено судове засідання на 30.11.2022.
У судовому засіданні 30.11.2022 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та вступне слово представника відповідача, який заперечував проти позову.
Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.
30.11.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.10.2018 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Гранд Луол" укладено договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №114. До даного договору були укладені додаткові угоди.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди від 09.11.2018 №1 до договору пайової участі від 22.10.2018 №114 надлишково перераховані ТОВ "Гранд Луол" пайові кошти у сумі 3 540 798,80 грн не повертаються, а будуть зараховані при проведені розрахунків пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку із будівництвом житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7-А. 7-Б, вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі міста Києва за відповідним зверненням ТОВ "Гранд Луол".
02.07.2020 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримав заяву ТОВ "Гранд Луол" від 30.06.2020 №30/06, в якій останнє просило надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з "будівництвом житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7-А, 7-Б, на вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі міста Києва". Крім цього ТОВ "Гранд Луол" та в разі необхідності сплати пайових внесків надати проект відповідного договору з розрахунками.
15.07.2020 листом №505/08-4503 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ТОВ "Гранд Луол" про те, що документи для надання висновку щодо пайової участі по вказаному об'єкту подані не в повному обсязі, а в наданих документах встановлені розбіжності (невідповідності).
17.07.2020 до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов лист відповідача від 16.07.2020 №16/07 разом із копіями необхідних документів.
30.07.2020 листом №050/08-4825 позивач направив відповідачу проект договору, з якого вбачається, що оформлені договір та додатки підлягають поверненню до позивача для реєстрації із відповідним зверненням в термін не більше 5 робочих днів з дня ознайомлення, але не пізніше 20.08.2020. В разі, якщо договір не буде повернуто у визначений термін, вважати його таким, що втратив чинність.
Враховуючи, що зазначений проект договору не було повернуто Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для реєстрації в термін, вказаний в листі, позивач листом від 17.09.2020 №050/08-5699 повторно направив відповідачу проект договору, який останній також не підписав та не повернув Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як й не направив листа-відповіді із запереченнями проти укладення такого договору.
Оскільки відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, залучення замовників пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь, позивач на звернення відповідача надіслав останньому підписані зі своєї сторони два примірника договору, проте відповідач ані повернув підписаного ним примірка договору, ані направив вмотивованої відмови від укладення такого договору, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить визнати укладеним договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва між ним та ТОВ "Гранд Луол" у редакції позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2021, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди не врахували, що звертаючись з позовом до суду, позивач не визначав як підставу укладення договору пайової участі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а посилався на положення Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 та Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, приведений у відповідність до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX; суди першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки положенням Закону України №132-IX та Порядку, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, та які передбачають сплату пайового внеску та залучення замовника до пайової участі на підставі укладеного з ними договору, а також доводам позивача про те, що станом на момент звернення з даним позовом до суду вказаний Порядок рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" приведено у відповідність до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, яким ст. 40 виключено із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; також судами не було враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; крім цього судами не було надано жодної правової оцінки доводам позивача та наданим на їх підтвердження доказам стосовно введення об'єкта будівництва в експлуатацію 15.07.2020, тобто після виключення ст. 40 із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наявності сертифіката готовності об'єкта, замовником якого є відповідач, невиконання останнім свого обов'язку щодо сплати пайового внеску до введення відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію та ухилення від укладення відповідного договору з позивачем.
Частиною 1 ст. 316 ГПК України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджується, що 15.07.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією зареєстровано сертифікат №ІУ123200715756 про готовність об'єкта ("Будівництво житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7-А, 7-Б, на вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі міста Києва"), забудовником якого є відповідач, до експлуатації, тобто після виключення ст. 40 із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
З огляду на зазначене, під правовими підставами позовних вимог позивач визначає положення Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", положення "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (Закон України №132-ІХ) та положення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, приведеного у відповідність до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Підпунктом 3 п. 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", статтю 40 виключено у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою регулювалися правовідносини щодо укладення договору пайової участі.
З 01.01.2020 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка зобов'язувала замовника будівництва укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, втратила чинність.
Разом з тим, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX передбачено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; 2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київська міська рада вирішила затвердити Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.
Рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою приведення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, у відповідність до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" Київська міська рада вирішила внести зміни до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415.
Відповідно до п. 6 рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 у разі встановлення факту прийняття об'єкта будівництва, або реконструкції в експлуатацію, або присвоєння адреси новозбудованим, реконструйованим об'єктам без наявності довідки про виконання умов пайової участі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язаний звернутися до особи, що порушила умови Порядку, з вимогою про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, звернутися до правоохоронних органів або до суду.
Зазначений Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок), є обов'язковим до виконання замовниками будівництва/реконструкції об'єктів, розташованих на території м. Києва.
Порядок визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності.
Пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком (п. 3.1 Порядку).
Відповідно до п. 3.2 Порядку, пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв'язку із реалізацією замовником проекту нового будівництва або реконструкції об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.
Згідно п. 3.3 Порядку, в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку) (п. 3.4 Порядку).
Відповідно до п. 4.1 Порядку, замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком. Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі - договір про пайову участь).
Відповідно до зазначених вище норм, на забудовника покладено обов'язок сплатити пайовий внесок у розвиток інфраструктури м. Києва, розмір якого розраховується Департаментом на підставі заяви забудовника про укладення відповідного договору пайової участі.
Разом з тим, пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати (п. 4.3 Порядку).
Таким чином, зазначеними положеннями закріплено обов'язок замовника будівництва або реконструкції укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва та сплатити визначений договором пайовий внесок до введення об'єкта в експлуатацію.
Неукладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення замовника від обов'язку укласти відповідний договір та від обов'язку сплатити пайовий внесок (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №920/403/18).
Разом з тим, законодавцем у зазначеній вище конструкції визначено строк, протягом якого відповідний обов'язок має бути виконаний - до введення об'єкта будівництва в експлуатацію.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста укладено не було.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Замовник - фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) (п. 2.1 Порядку).
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Таким чином, з момент введення об'єкта в експлуатацію забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення Порядку, яким врегульований порядок укладення договорів пайової участі до введення об'єкта в експлуатацію.
Суд зазначає, що визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов'язків сторін договору на майбутнє, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом.
Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Зі змісту зазначених норм слідує, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Вирішивши такий спір, суд вказує в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Тобто, з моментом набрання чинності рішенням суду (укладенням договору) пов'язується початок дії договору, відбувається набуття сторонами договору цивільних прав та обов'язків, встановлюється відповідальність сторін - правовідносини фактично регулюються на майбутнє.
Відтак якщо на час здачі новозбудованого об'єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов'язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов'язати укласти договір або визнати договір укладеним.
При цьому суд звертає увагу, що обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.
У зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, в якому мали визначатися розрахунок величини пайової участі та графік сплати, права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.
Отже, у зв'язку з порушенням замовником будівництва зобов'язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти.
За таких обставин у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування вправі звертатися з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №909/1402/19.
Звернення до суду з вимогою про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним за встановлених судами фактичних обставин справи не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" між сторонами виникли правовідносини, які є зобов'язальними (щодо сплати пайової участі), а прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати. На думку суду, звернення до суду у даному випадку з вимогою про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури за встановлених судами фактичних обставин справи не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242, 316 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позовних вимог Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Гранд Луол" про визнання укладеним договору - відмовити повністю.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 14.12.2022.
Суддя Н.І. Зеленіна