ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2022Справа № 910/11357/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 5914,40 грн.
за участі представників:
від позивача: Грищенко О.М., адвокат,
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2454,80 грн. відсотків за безпідставне набуття та збереження грошових коштів і 3459,60 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму 31057,12 грн. ненаданих та/або невиконаних послуг перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що при розгляді справи № 910/3502/22 визнавав у відзиві на позов залишок невикористаних коштів у сумі 31057,12 грн., однак не міг її повернути, оскільки дана сума коштів являлася спірною і позивач відмовлявся від їх отримання. Після ухвалення рішення у справі № 910/3502/22 відповідач направляв позивачу 03.08.2022 лист про надання реквізитів для добровільного виконання рішення суду, та після їх отримання 18.08.2022 відповідач сплатив 31.08.2022 суму боргу за рішенням суду.
У письмових поясненнях позивач зауважив, що сума неповернутих коштів у розмірі 31057,12 грн. визнавалася обома сторонами, однак відповідач її повернення здійснив лише 31.08.2022, хоча йому були відомі реквізити позивача ще з січня 202 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ПАТ "Київенерго" впродовж грудня 2017 року - червня 2018 на користь АТ "Українська залізниця", в особі Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" було перераховано аванс у загальній сумі 429 000,00 грн за надання послуг перевезення згідно платіжних доручень №2117005276 від 15 листопада 2017 року, №2117067989 від 19 січня 2018 року, №2117090431 від 14 лютого 2018, №2117111294 від 06 березня 2018 року, №2117189401 від 13 червня 2018 року, №2117190989 від 14 червня 2018 року та №2117202511 від 27 червня 2018 року.
Водночас, попередньо оплачені ПАТ "Київенерго" послуги зі сторони АТ "Українська залізниця" в особі Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" не були надані на суму 63 511, 12 грн. на підставі платіжних доручень №2117005276 від 15 листопада 2017 року, №2117067989 від 19 січня 2018 року, №2117090431 від 14 лютого 2018, №2117111294 від 06 березня 2018 року, №2117189401 від 13 червня 2018 року, №2117190989 від 14 червня 2018 року та №2117202511 від 27 червня 2018 року.
27.07.2021 проведено електронний аукціон №UA-PS-2021-07-16-000066-1 із продажу активів у процедурі банкрутства АТ "К.Енерго" у справі №905/1965/19, переможцем якого визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
Відповідно до Акту про придбання на аукціоні від 02.08.2021 Акціонерним товариством "К.Енерго" в особі арбітражного керуючого ліквідатора Паркулаб Володимира Григоровича (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (покупець) на умовах цивільно-правового правочину, та на підставі Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27.07.2021, продавець передає у власність покупця наступний об'єкт продажу банкрута - Акціонерне товариство "К.Енерго": лот №69 - право вимоги на зальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішенням суду АТ "К.Енерго" до осіб, перелік (найменування із ідентифікаційними/ідентифікуючими ознаками/даними) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованостей, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, розміщено в оголошенні про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого покупцем було подано пропозицію - ТОВ "Е-Тендер".
Підписанням Акту про придбання на аукціоні від 02.08.2021 із додатком №1 сторони посвідчили передачу АТ "К.Енерго" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" права грошової вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду на суму 38 940 309,12 грн., зокрема, за контрагентом (боржником) - ЄРЦ філія ПАТ Укрзалізниця, платіжні доручення №2117005276 від 15 листопада 2017 року, №2117067989 від 19 січня 2018 року, №2117090431 від 14 лютого 2018, №2117111294 від 06 березня 2018 року, №2117189401 від 13 червня 2018 року, №2117190989 від 14 червня 2018 року та №2117202511 від 27 червня 2018 року на загальну суму 63 511,12 грн.
Відповідно до платіжного доручення №11815 від 02.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" перерахувало АТ "К.Енерго" суму вартості реалізації майна в розмірі 70 928,93 грн.08.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" направлено на адресу Акціонерного товариства "Українська залізниця" вимогу №08-5/01 про перерахування грошових коштів у розмірі 63 511,12 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 10.01.2022 року.
Дані обставини встановлені судом у межах справи № 910/3502/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 63 511,12 грн заборгованості, 354, 28 грн 3% річних, 2 629,36 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі № 910/3502/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 31 057,12 грн основного боргу, 1916,85 грн інфляційних втрат, 171,03 грн 3% річних, 1 236,68 грн судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі № 910/3502/22 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", окрім суми попередньої оплати в розмірі 31 057,12 грн., нараховані 171,03 грн. 3 % річних за період з 21.01.2022 по 28.03.2022 та 1916,85 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2022 по березень 2022 року.
Із матеріалів справи слідує, що 31.08.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на виконання рішення суду від 01.08.2022 у справі № 910/3502/22 грошові кошти в сумі 34381,68 грн.
Судом враховані зауваження Акціонерного товариства "Українська залізниця" про те, що повернення суми попередньої оплати в розмірі 31 057,12 грн. не могло бути здійснено раніше внаслідок того, що дана сума коштів являлася спірною і позивач відмовлявся від їх отримання.
У долученій до матеріалів справи копії відзиву Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 910/3502/22 зазначено, що останнє погоджується здійснити перерахування позивачу невикористаного залишку грошових коштів у сумі 31 057,12 грн.
Утім, у матеріалах справи відсутні докази того, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" із листами щодо перерахування коштів або перераховувало суму попередньої оплати в розмірі 31 057,12 грн. на користь позивача, проте останнім відповідні кошти поверталися би назад.
За змістом статті 613 ЦК України прострочення кредитора виникає в разі, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Натомість, Акціонерним товариством "Українська залізниця" відповідні докази відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від прийняття грошових коштів у сумі 31 057,12 грн. не надано.
При цьому суд зауважує, що 08.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" направляло на адреси Акціонерного товариства "Українська залізниця" та філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вимоги про повернення грошових коштів із зазначенням відповідних реквізитів, які згідно з копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень отримані 10.01.2021 та 13.01.2021 відповідно.
Отже, Акціонерним товариством "Українська залізниця" не доведено як відсутність реквізитів для оплати, так і не прийняття оплати позивачем.
У той же час, Акціонерне товариство "Українська залізниця" також послалося на те, що після прийняття судом рішення від 01.08.2022 у справі № 910/3502/22 звернулося 03.08.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" із листом щодо добровільного виконання рішення суду, у зв'язку з чим просило надати актуальні банківські реквізити. Разом із цим, доказів направлення або вручення даного листа позивачу матеріали справи не містять.
Листом від 06.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" висловило пропозицію Акціонерному товариству "Українська залізниця" добровільно виконати (погасити) рішення суду у справі № 910/3502/22 у строк до 12.08.2022 за вказаними реквізитами. Відповідно до відтиску штемпелю Акціонерне товариство "Українська залізниця" отримало лист 18.08.2022 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків статті 613 ЦК України з огляду на недоведеність настання прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 1214 ЦК України в разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
На обґрунтування наявності правових підстав для нарахування процентів річних у розмірі облікової ставки НБУ позивач посилався на необхідність застосування статей 8, 1048 ЦК України.
За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами. Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов'язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов'язання.
Водночас, передбачене статтею 536, частиною третьою статті 693, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України право сторін на встановлення плати за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) з урахуванням положень статті 6 та частини першої статті 627 Цивільного кодексу України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів і порядку їх сплати, а не обрання ними іншого способу оплати.
Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у пункті 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18.
Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів домовленості сторін про розмір процентів за користування грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, а в законі такий розмір процентів за користування коштами, отриманими у якості попередньої оплати за надання послуг перевезення, прямо не встановлений.
З огляду на наведене, вимоги позивача в цій частині позову про стягнення 2454,80 грн. відсотків за безпідставне набуття та збереження грошових коштів є необґрунтованими.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.
При цьому, позивачем не здійснено також нарахування процентів, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, за період після пред'явлення вимоги 08.01.2022 до відповідача про повернення грошових коштів внаслідок прострочення ним грошового зобов'язання з повернення попередньої оплати.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду інфляційні втрати підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі 3459,60 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, вул. Уманська, буд. 5; ідентифікаційний код 40081279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872) 3459 (три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1451 (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну) грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 13.12.2022 року.
Суддя К.В. Полякова