вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" листопада 2022 р. Справа№ 920/608/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Попікової О.В.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 21.11.2022,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021, повний текст якого складено 10.09.2021
у справі №920/608/20 (суддя Котельницька В.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»
до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
про стягнення 367 362,16 грн
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, у тому числі: 336618,20 грн основного боргу за договором №1551-Т від 31.08.2017, 7745,94 грн пені, 11038,20 грн суму 3% річних, 11 959,82 грн інфляційних втрат, а також 5 510,44 грн витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1551-Т від 31.08.2017 в частині здійснення повного розрахунку за отримані послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з лютого по березень 2019, листопада 2019. Крім того, у зв'язку із здійсненим позивачем на підставі вказівок Постанови НКРЕКП № 2540 від 26.11.2019 року перерахунком недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 98 438,03 грн. Всього, позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 336618,20 грн, обрахованої з урахуванням часткових проплат. Крім того, на суму заборгованості нараховано пеню в сумі 7745,94 грн за період з 11.01.2020 до 29.05.2020, а також 11038,20 грн 3% річних, 11959,82 грн інфляційних втрат за період з 11.03.2019 по 29.05.2020.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 336 618,20 грн основного боргу за надані послуги за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1551-Т від 31.08.2007, 11 038,20 грн 3% річних, 11959,82 грн інфляційних втрат, а також 5 394,24 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши наявність обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1551-Т від 31.08.2017, керуючись приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу та нарахованих позивачем сум інфляційних, 3% річних.
При цьому, у зв'язку тим, що позивачем було нараховано пеню на суму відповідної заборгованості в порушення вимог ст. 232 ГК України поза межами шестимісячного терміну з дня виникнення такої заборгованості, місцевий господарський суд визнав необґрунтованою дану частину позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20 скасувати в частині стягнення 98 438,03 грн перерахунку вартості спожитої АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» теплової енергії у листопаді -грудні 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову у відповідній частині відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а також таким, що прийнято при неповному дослідженні усіх обставин справи, що мають значення для справи.
Так, відповідач зазначає, що посилання позивача та суму першої інстанції на Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - постанови НКРЕКП) № 2540 від 26.11.2019, як на підставу для проведення перерахунку та нарахування додаткової суми коштів за спожиту теплову енергію, є необґрунтованим, оскільки вказана постанова прийнята відносно конкретного суб'єкта господарювання - ТОВ «Сумитеплоенерго» та не впливає на права та обов'язки відповідача.
Апелянт наголошує на тому, що позивачем у правовідносинах з власними споживачами при постачанні теплової енергії, у тому числі і за договором №1551-Т від 31.08.2017, початково було правомірно застосовано тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання у відповідності до Постанови НКРЕКП № 1974 від 30.06.2015 в редакції згідно внесених змін Постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 на рівні 1256,52 грн/Гкал та відповідні послуги за цим тарифом повністю були оплачені відповідачем.
За доводами апелянта Постанова НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 (набрала чинності з 28.10.2018) не змінює тарифів на теплову енергію, а лише вносить зміни в структуру таких тарифів.
Також відповідач наполягає на тому, що тарифи, які були встановлені Постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 є більш пізніми, ніж, передбачені додатками до Постанови НКРЕКП № 239 від 27.02.2018, а отже, мають пріоритет.
Положення Постанови НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 введено в дію з порушенням приписів ч. 7 ст. 14 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг».
Відповідач звертає увагу на те, що акт приймання-передачі теплової енергії та/або гарячої води від 31.12.2019 АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» не підписано.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» в повному обсязі, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що у відповідності до ч. 9 ст. 14 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» рішення регулятора є обов'язковим до виконання суб'єктами господарювання, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг. Постанову НКРЕКП № 2540 від 26.11.2019 прийнято на підставі Акта, складеного за результатами планового заходу № 331 від 20.09.2019 та встановлено, що позивач у період з 28.10.2018 по 31.12.2018 відпускав теплову енергію для відповідної категорії споживачів за тарифами Постанови НКРЕКП № 404 від 14.06.2018, тоді як, Постановою НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 (набрала чинності з 28.10.2018) впроваджено інший тариф.
Позивач вважає помилковими твердження апелянта про те, що Постанова НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 не змінює тарифів, адже в додатку № 24 до цієї постанови в рядку 10 структури тарифів вказано тариф на теплову енергію в сумі 1657,81 грн для категорії споживачів «інші споживачі».
Позивач також зазначає, що обсяги теплової енергії були узгоджені сторонами в актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період, ціна (тариф) не узгоджувалась сторонами в договорі, а встановлювалась регулятором, який в акті перевірки чітко зазначив, який саме тариф слід застосовувати.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.
Згідно витягу з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20. Дану апеляційну скаргу залишено без руху. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.12.2021. Явка сторін визнана не є обов'язковою. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.12.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.12.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, у зв'язку із зміною складу суду, повідомлено учасників справи про іншу дату судового засідання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 розгляд справи відкладено на 14.02.2022.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, у зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/608/20.
Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022, апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.
Судове засідання 14.02.2022 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О. Розгляд справи призначено на 14.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022) в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10,12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Ради оборони міста Києва, судові справи призначені у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 були зняті з розгляду.
14.03.2022 судове засідання не відбулось.
Наказом Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022, у зв'язку з можливістю здійснення повноважень суддів безпосередньо у приміщенні суду, відновлено здійснення судочинства.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 з метою забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав з урахуванням Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №133/2022 від 14.03.2022 і ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляд справи призначено з урахуванням принципу розумності строку на 08.08.2022.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. Вказане клопотання залишено без розгляду протокольною ухвалою від 08.08.2022 у зв'язку з тим, що подана апелянтом судова практика Верховного Суду не є доказом в розумінні приписів ст. 73 ГПК України. Постанову Верховного Суду залучено до справи в якості судової практики Верховного Суду.
Розгляд справи відкладався, зокрема, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Євсікова О.О. та відпусткою судді Попікової О.В., а також задля забезпечення можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку.
Явка представників сторін.
В судовому засіданні 21.11.2022 присутні представники сторін.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2022 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 98 438,03 грн перерахунку вартості спожитої АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» теплової енергії у листопаді -грудні 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову у відповідній частині відмовити.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
31.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (виконавець за договором, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (перейменоване в Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») (споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1551-Т (далі - договір).
Згідно з умовами п.1.1 договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у встановлені договором строки.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору розмір тарифів на послуги встановлюються відповідно до чинного законодавства України, згідно з встановленими тарифами, а у випадку зміни тарифів, оплата за послуги за новим тарифом здійснюється з календарного дня (введення в дію) встановлення цих тарифів.
Згідно з п. 3.1. договору розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів.
Пунктами 3.2.-3.5. договору споживач до 15 числа розрахункового періоду зобов'язується сплатити виконавцю вартість кількості, визначеної в договору теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісячно до 6-го числа, споживач отримає від виконавця акти прийому-передачі теплової енергії та оплату за спожиту теплову енергію. Протягом 3-х робочих днів споживач зобов'язаний підписати та повернути на адресу виконавця Акт приймання-передачі наданих послуг. Несвоєчасне отримання рахунку, не підписання та неповернення на адресу виконавця акту приймання-передачі послуг не звільняє споживача від відповідальності щодо сплати за надані послуги. Остаточний розрахунок за надані спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.
Відповідно до п. 4.3.1. виконавець має право нараховувати пеню, три відсотка річних, інфляційні у разі несвоєчасної оплати споживачем за надані послуги у розмірі, встановленому чинним законодавством України та цим договором.
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством України і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів України у сфері житлово-комунальних послуг, а також іншою чинною законодавства Украйні. Несвоєчасну оплату за послуги - шляхом сплати пені, трьох відсотків річних, інфляційних згідно із законодавством України (п.п. 5.1.1, 5.1.2. договору).
Згідно з п. 5.1.5. в разі несвоєчасної сплати споживачем грошових коштів, які передбачені умовами договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяча на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) віх суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання (борту) за кожен календарним день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язується сплатити Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.
Пунктом 10.1. договору визначено строк дії договору - 1 (один) рік з дня його укладання (підписання) і вважається щороку подовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку однією зі сторін не буде заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Відповідно до умов договору, протягом лютого - березня 2019 року та листопада 2019 року позивачем були надані відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 358180,17 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками Актами прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води та виставленими рахунками.
Також на виконання умов договору в період з листопада 2018 року по груднь 2018 року позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію у кількості 204,420 Гкал, що підтверджується Актами прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води від 30.11.2018 та від 31.12.2018 на загальну суму 308 229,38 грн, яка була повністю оплачена відповідачем.
При визначенні вартості відпущеної за цей період теплової енергії позивачем було застосовано тариф 1256,52 грн за 1 Гкал на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 404 від 14.06.2018.
В той же час, за доводами позивача, регулятором у сферах енергетики та комунальних послуг було встановлено інший тариф у визначені вартості теплової енергії за цей період, що і стало підставою для донарахування позивачем відповідачу вартості теплової енергії за іншою чинною Постановою НКРЕКП, ніж та, яку було застосовано позивачем у листопаді-грудні 2018 року. Всього сума донарахування становить 98 438,03 грн, а розмір тарифу, що застосований позивачем, - 1 657,81 грн за 1 Гкал.
Повідомлення про проведення перерахунку на виконання постанови НКРЕКП №239 від 27.02.2018 та Постанови НКРЕКП №2540 від 26.11.2019 позивач вручив 24.01.2020 представнику відповідача - Начальнику бюро Дубровіну О.О., що підтверджується його підписом на примірнику рахунку №1551 від 31.12.2019 року.
Також, на виконання Постанови НКРЕКП №2540 від 26.11.2019 на адресу НКРЕКП позивачем було направлено листа №138 від 14.01.2020 про усунення порушень Ліцензійних вимог та проведення перерахунків споживачам категорій «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
Таким чином, станом на 05.06.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за договором склала 336618,20 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Крім того на суму заборгованості позивачем нараховано пеню в сумі 7745,94 грн за період з 11.01.2020 до 29.05.2020, а також 3% річних в сумі 11038,20 грн, інфляційних втрат в сумі 11959,82 грн за період з 11.03.2019 по 29.05.2020.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення донарахуваної позивачем різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018 (набрала чинності з 28.10.2018) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП №404 від 14.06.2018,
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч. 5 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 189 ГК України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Частинами 1 та 2 статті 191 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».
Тариф (ціна) на теплову енергію, яку позивач постачав за Договором відповідачу, є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 189, ст. 191 ГК України).
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Пунктом 6 частини 3 статті 3 цього Закону унормовано, що одним з основних завдань Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Згідно із затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014 Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП. Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Згідно з абз. 7 статті 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень НКРЕКП належить, серед іншого, встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становите на ринку, є регульованими (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» суб'єкти природних монополій зобов'язані, зокрема, дотримуватися встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій.
Частиною 9 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики га комунальних послуг.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, серед іншого, приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень (п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Як вірно в становлено місцевим господарським судом, відповідно до Постанови НКРЕКП від 25.07.2017 за №930 ТОВ «Сумитеплоенерго» є ліцензіатом господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно з п.п. 9 п. 3.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» від 22.03.2017 № 308 позивач повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом.
За актами прийому-передачі теплової енергії та/або гарячої води від 30.11.2018 та від 31.12.2018 позивачем за період листопад-грудень 2018 року було відпущено відповідачу теплової енергії у кількості 204,420 Гкал, на загальну суму 308 229,38 грн.
Вказані обставини апелянтом не заперечуються, більше того, станом на час вирішення цього спору в суді наведена сума оплачена споживачем - АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».
Як вже зазначалось у цій постанові, при розрахунку вартості відпущеної теплової енергії у спірний період позивачем було застосовано тариф в розмірі 1256,52 грн за 1 Гкал згідно Постанови НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 про внесення змін в Постанову НКРЕКП № 1974 від 30.06.2015.
Так, 14 червня 2018 року прийнята Постанова «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 14.06.2018 № 404 (дата набуття чинності - 14.06.2018), відповідно до п.п. 10 п. 1 якої у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 червня 2015 № 1974 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ «Сумитеплоенерго»:
пункт 1 викладено в такій редакції:
« 1. Установити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні, зокрема:
1.3. Для потреб інших споживачів (крім населення):
тариф на теплову енергію - 1256,52 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова - 1127,92 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 128,60 грн/Гкал) за такими складовими:
тариф на виробництво теплової енергії - 1178,57 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова - 1127,92 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 50,65 грн/Гкал); тариф на транспортування теплової енергії - 74,14 грн/Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 3,81 грн/Гкал (без ПДВ).";
додатки 1 - 4 до постанови викласти в новій редакції, наведеній у додатку 10».
Тобто Постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 був установлений тариф на теплову енергію для потреб «інших споживачів (крім населення)», до яких відноситься і відповідач, у розмірі 1256,52 грн за 1 Гкал без ПДВ. Ця постанова була опублікована газеті «Урядовий кур'єр» за 15.08.2018 № 152 і відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16.08.2018.
Разом з тим, 27.02.2018 НКРЕКП прийняла постанову №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП». Згідно з цією постановою, зокрема, в рядку 10 структури тарифів додатку № 24, позивачу був установлений тариф на теплову енергію для потреб «інших споживачів (крім населення)» у розмірі 1 657,81 грн за 1 Гкал без ПДВ.
Твердження апелянта, що Постанова НКРЕКП від 27.02.2018 №239 не змінює тарифів на теплову енергію, спростовується змістом рядку 10 структури тарифів додатку № 24 цієї постанови.
Постанова НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 була опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» за 27.10.2018 № 202 і відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 28.10.2018.
У рішенні від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Зі змісту вказаного рішення Конституційного Суду України слідує, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.
В контексті вищенаведеного, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку на час прийняття НКРЕКП постанови від 14.06.2018 №404 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» раніше прийнята НКРЕКП постанова від 27.02.2018 №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» ще не діяла, а отже не набрала чинності.
Натомість, після набрання чинності постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», а саме з 28.10.2018, постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №404 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» є такою, що автоматично скасована.
У зв'язку з наведеними висновками аргументація апеляційної скарги щодо пріоритетності положень Постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №404 визнається судовою колегією неприйнятною та відхиляється за необґрунтованості.
За встановлених обставин, а також з урахуванням положень п.п. 1.1, 2.1, 2.2 укладеного між сторонами договору, згідно із якими тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і можуть змінюватись протягом дії цього договору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що з 28.10.2018 сторони за Договором мали застосовувати в обов'язковому порядку регульований тариф на теплову енергію, встановлений згідно з постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», в розмірі 1 657,81 грн за 1 Гкал без ПДВ.
Доводи апелянта про те, що положення Постанови НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 введено в дію з порушенням приписів ч. 7 ст. 14 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» не можуть бути підставою для відмови в задоволенні в позові у відповідній частині у цій справі, оскільки встановлення факту правомірності чи неправомірності дій регулятора в дотриманні ним норм закону при здійсненні владних управлінських функцій лежить поза площиною юрисдикції господарського судочинства.
Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення планової перевірки НКРЕКП, проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року № 584, постанови НКРЕКП від 31 травня 2019 року №917 «Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у III кварталі 2019 року», встановлено, що ТОВ «Сумитеплоенерго» (код ЄДРПОУ 33698892) порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, з постачання теплової енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року №308 та Постановою НКРЕКП № 2540 від 26.11.2019 року зобов'язано позивача: «здійснити перерахунок для категорій споживачів «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» надмірно нарахованих та недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з паданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання».
03.12.2019 на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено постанову №2540 від 26.11.2019 «Про накладення штрафу на ТОВ «Сумитеплоенерго» за порушення ліцензійних умов з виробництва, ліцензійних умов з транспортування, ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 480/566/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021, відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування абз.1 пп.2 п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про накладення штрафу на ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання від 26.11.2019р. № 2540.
Тверджень апелянта про необґрунтованість посилань позивача та суду першої інстанції на Постанову НКРЕКП № 2540 від 26.11.2019, як на підставу для проведення перерахунку та нарахування додаткової суми коштів за спожиту теплову енергію, оцінюються апеляційною інстанцією критично, адже висновки суду про задоволення даної частини позовних вимог ґрунтуються саме на правовому аналізі чинних на час виникнення спірних правовідносин законодавстві.
Щодо відсутності підпису відповідача на Акті приймання-передачі теплової енергії та/або гарячої води від 31.12.2019, в якому відображено донарахування різниці в тарифі, судова колегія зазначає, що наведене не спростовує факту відпуску позивачем вже раніше оплачених об'ємів теплової енергії в період з листопада по грудень 2018 але за іншим тарифом.
Оскільки відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом (1256,52 грн/Гкал (без ПДВ)), що є нижчим від економічно обґрунтованого тарифу, встановленого на період 28 жовтня - грудень 2018 року, обов'язок зі сплати різниці покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а також таким, що прийнято при неповному дослідженні усіх обставин справи, що мають значення для справи - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Оскільки питання правомірності задоволення Господарським судом Сумської області іншої частини позовних вимог апелянтом не порушено, а судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справу переглянуто в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на відповідача (скаржника).
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2021 у справі №920/608/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №920/608/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складно та підписано, після виходу судді Попікової О.В. з лікарняного, - 14.12.2022.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
О.В. Попікова