ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 грудня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1338/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача - Рябоконь В.І. посвідчення адвоката України №003567 від 18.12.18р., довіреність №04/16/09 від 16.09.22р.;
від відповідача - Хрипко М.Ю. посвідчення адвоката Українги №003087 від 18.10.17р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003087 від 18.10.17р.; ордер серія ВН №1158644 від 06.007.22
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ
на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2022, проголошене о 15:15:29 суддею Демешиним О.А. у м. Одесі, повний текст якого складено 29.08.2022
у справі № 916/1338/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія”
до скаржника
про стягнення 341 070,67 грн.,
У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія” (далі -ТОВ “ООЕК”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеського державного університету внутрішніх справ про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 341 070,67 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю електричної енергії №1/21 від 11.01.2021, зокрема, несплатою останнім вартості спожитої електричної енергії
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 позов задоволено з підстав його обґрунтованості та стягнуто з Одеського державного університету внутрішніх справ на користь ТОВ “ООЕК” 341 070,67 грн. боргу за спожиту електричну енергію та 5 116,06 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги той факт, що за умовами укладеного між сторонами договору про закупівлю електричної енергії №1/21 від 11.01.2021 з усіма додатками до нього, у тому числі №13 від 09.02.2022, було визначено, що постачальник був зобов'язаний поставити споживачу 75 024 кВт*год електричної енергії, які останній повинен був оплатити, а позовні вимоги стосуються стягнення коштів, нарахованих за електроенергію, поставка якої цим договором не була передбачена, а тому є безпідставними та необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи, звертає увагу на те, що при постановленні рішення судом першої інстанції було повно та всебічно розглянуто справу, досліджено усі наявні в матеріалах справи докази, у зв'язку з чим постановлено законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має. Крім того, позивачем були надіслані до суду апеляційної інстанції пояснення до апеляційної скарги з приводу проведення відповідачем оплат по договору про закупівлю електричної енергії №1/21 від 11.01.2022.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) за результатом тендерної процедури за ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія було укладено договір про закупівлю електричної енергії № 1/21 від 11.01.2021, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору на умовах комерційної пропозиції № ПВЦ: Індивідуальна комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до договору про закупівлю електричної енергії № 1/21 від 11.01.2021 року.
В додатку № 4 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника визначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника на підставі отриманого від Постачальника рахунку, відповідно до наведеної таблиці №1, де міститься визначений перелік шифрів рахунків споживача у відповідних підрозділах TOB “ООЕК”, а саме: 02-271Z/1; 04-157900Z/1; 04-17600Z/1.
Відповідно п. 13.1 договору він вважається укладеним та дійсним з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 11.01.2021 і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додаток до заяви-приєднання до договору містить перелік об'єктів постачання електричної енергії із зазначеними точками комерційного обліку за відповідними ЕІС- кодами.
29.12.2021 між сторонами було підписано додаткову угоду № 10 до договору про закупівлю електричної енергії, згідно до якої сторони домовились продовжити строк договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме, до 31.03.2022.
У зв'язку з вищевикладеним, п. 13.1 договору виклали в наступній редакції “Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 11.01.2021 року і діє до 31.03.2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
У подальшому сторонами було укладено додаткову угоду № 13 від 19.02.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії, згідно якої було змінено ціну за 1 кВт.г. та внесено зміни до додатку № 2 до Договору - комерційної пропозиції №ПВЦ - Індивідуальна комерційна пропозиція, в тому числі змінено ціну за 1 кВт*год електричної енергії, яка склала 3,544060 грн. без ПДВ. Відповідно п. 5 додаткової угоди № 13 вона та додатки, які викладені в новій редакції, набирають чинності з моменту підписання та згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюджуються на взаємовідносини, що виникли з 01.01.2022 року.
За розрахунковий період січня-лютого 2022 року ТОВ “ООЕК” від АТ “ДТЕК Одеські електромережі”, як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії Одеським державним університетом внутрішніх справ., відповідно до яких у січні та лютому 2022 року відповідачем було спожито 112 400 кВт.год. та 51 960 кВт.год. електричної енергії відповідно (разом 164 360 кВт.год.). На підставі отриманих даних, ТОВ “ООЕК” виписано та надіслано Одеському державному університету внутрішніх справ засобами поштового зв'язку рахунок №02-271 Z/1 від 24.01.2022 та рахунок №02-271 Z/1 від 22.02.2022, а також акти прийняття-передавання товарної продукції /електричної енергії/ у січні та лютому 2022 року на загальну суму 699 002,04 грн..
У травні 2022 року АТ “ДТЕК Одеські електромережі” було проведено коригування виставлених споживачу обсягів електричної енергії та відповідно зменшено обсяг споживання на 66 753 кВт.год. На підставі наведеного TOB “ООЕК” було виписано відкоригований рахунок № 02-271 Z/1 від 25.05.2022, який 26.05.2022 вручено відповідачу під особистий підпис представника останнього. Згідно згадуваного рахунку на підставі коригування обсягів суму заборгованості Одеського державного університету внутрішніх справ зменшено на 283 891,97 грн..
На початок січня 2022 року у відповідача було наявна переплата за спожиту електричну енергію у розмірі 9 044,10 грн., що вбачається з відомостей рахунку № 02-271 Z/1 від 24.01.2022 у графі “борг на початок періоду”, а в рахунок погашення заборгованості перед енергопостачальною організацією за спожиту електричну енергію відповідачем 04.02.2022 сплачено кошти у розмірі 64 995,30 грн. згідно банківської виписки про проведену оплату.
Надані відповідачем платіжні доручення №35 від 26.01.2022, №36 від 26.01.2022 та №37 від 26.01.2022 щодо сплати боргу за цим же договором судом підставно не прийнято до уваги, оскільки вони не стосуються об'єктів, включених до позовних вимог.
Предметом позовних вимог ТОВ «ООЕК» у даній справі є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за об'єктами відповідача за точками комерційного обліку за ЕІС кодами точок 62Z65070943033869, 62Z9424756873188, 62Z4018408111337, 62Z6552343535356, 62Z50116292645806, 62Z0068719067982 Центрального підрозділу ТОВ «ООЕК» (шифр рахунків №02-271Z) у розмірі 341 070,67грн., при цьому позивач не звертався до суду із вимогами щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за об'єктами відповідача із точками з ЕІС - кодами 62Z7195511272137, 62Z4303714706195 та 62Z0221511494664, за особовими рахунками № НОМЕР_1 та №04-1760 Z- ПВЦ, відкрити у Північному підрозділі ТОВ «ООЕК».
Зокрема наведе вбачається з призначення платежу заповненого відповідачем при проведені оплати згідно платіжного доручення №35 від 26.01.2022. Так, вказаним платіжним дорученням сплачено 73 553,05грн. за « 1001080;2273; за ефект.акт01.22; по р№04-17600 Z/1 від 25.01.22 акту пр.-п№1700 Z/25.01.22 Дог№1/21 від 11.01.21 Д.У №12/24.01.22; з ПДВ 12 258,84.»
Аналогічно відповідно платіжного доручення №36 від 26.01.2022 призначенням проведеного платежу на суму 169 153,73грн. є « 1001080;2273;за елек. акт. 01.22; по р№04-17600 Z/1 від 26.01.22 акту пр.-п№17600 Z/26.01.22 Дог№1/21 від 11.01.21 Д.У №12/24.01.22; з ПДВ28192,29.»
Згідно платіжного доручення №37 від 26.01.2022 року призначенням проведеного платежу на суму 11 367,92грн. є « 1001080;2273; за елек. акт. 01.22; по р№04-157900/1 від 26.01.22 акту пр.-п№157900/26.01.22 Дог№1/21 від 11.01.21 Д.У №12/24.01.22; з ПДВ 1 894,65.»
Наведе вище підтверджує проведення оплат відповідачем саме за особовими рахунками 17600 Z та 157900, що свідчить про те, що дані платежі не стосуються заборгованості за спожиту електричну енергію за виставленими рахунками за шифром 02-271 Z, відповідно не стосується предмету розгляду даної справи.
Таким чином, залишок основного боргу за спожиту за договором сторін електроенергію станом на день подачі позову складав 341 070,67 грн. /699 002,04 грн. (вартість поставлених 164 360 кВт та спожитої відповідачем) - 9 044,10 грн. (переплата на початок періоду) - 283 891,97 грн. (коригування обсягів спожитої електричної енергії у травні 2022 року) - 64 995,30 грн. (сплачені відповідачем грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за спожиту електричну енергію)/.
Спірні правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.
За приписами частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно з ч. 1 статті 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /далі-НКРЕКП/ №312 від 14.03.2018 оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. В силу розділу XII Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018, зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або оператором системи, або споживачем та передаються адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії /далі- ПРРЕЕ/, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ “ДТЕК Одеські електромережі”.
П. 1.2.1 ПРРЕЕ, передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ, передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.
Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Матеріалами справи, а саме даними оператора системи розподілу, виданими на їх підставі рахунками постачальника за спожиту електричну енергію, отриманими представником відповідача, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії.
Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов'язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких наявні в матеріалах справи.
Водночас, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, які виникли у відповідача на підставі вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» у зв'язку із споживанням електричної енергії, останнім не було своєчасно оплачено вартість спожитої у січні- лютому 2022 року електричної енергії.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 341 070,67 грн., відповідач ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ “ООЕК” обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про те, що обсяг електричної енергії, за який позивачем була нарахована заборгованість, не був передбачений умовами укладеного між сторонами договору, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки умовами укладеного договору, зокрема п. 4 Комерційної пропозиціє, яка є додатком № 2 до договору про закупівлю електричної енергії, а також вище викладеними нормами чинного законодавства передбачено оплату обсягу електричної енергії фактично спожитого, при цьому, факт кількості поставленої електричної енергії ТОВ «ООЕК» та відповідно спожитої відповідачем у розрахунковому періоді визначено у чітко передбаченому законодавством порядку, уповноваженим суб'єктом ринку, яким є АТ “ДТЕК Одеські електромережі” і який в свою чергу підтвердив факт споживання електричної енергії відповідачем у спірний період у зазначеному обсягу відповідною довідкою про обсяги споживання електричної енергії, водночас відповідач, стверджуючи про недійсність відповідних обсягів, не надав суду жодних доказів, які б спростовували достовірність обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, визначених оператором системи розподілу, та підтверджували б інший обсяг цієї електроенергії.
Інші доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є такими, що також не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції, а відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні.
За таких обставин, судова колегія залишає без задоволення апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 у справі №916/1338/22 - без змін.
Згідно із ст.129 ГПК України, судові витрати слід залишити за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 у справі №916/1338/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ - без задоволення.
Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.12.2022 об 11.00.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Я.Ф. Савицький