ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 грудня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/4005/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від „06" вересня 2022, повний текст якого складено та підписано „12" вересня 2022р.
у справі № 916/4005/21
за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення,
головуючий суддя - Рога Н.В.
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
У грудні 2021р. Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 69 385, 73 грн., а також судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що 16.06.2019 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 44/46, було виявлено порушення пп. 8 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, про що складено відповідний акт про порушення №8020286від 16.06.2019 року.
В позовній заяві АТ «ДТЕК Одеські електромережі» зазначило, що 06.07.2021 року на комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було прийнято рішення провести розрахунок обсягу вартості не облікованої електричної енергії, відповідно до якого її розмір становить 20 642 кВ. год на суму 69 385, 73 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2022 у справі №916/4005/21 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 69 385 грн 73 коп. задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Меньшикова В'ячеслава Валентиновича на користь «ДТЕК Одеські електромережі» заборгованість за недовраховану електричну енергію у розмірі 69 385 грн 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що на підставі Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та відсутності доказів спростування в судовому порядку факту безоблікового споживання електричної енергії, суд вважає доведеним факт самовільного підключення відповідача без наявності відповідних договорів про розподіл до електричної мережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Одеські електромережі», в результаті якого відповідачем здійснювалося необліковане споживання електричної енергії.
Суд звернув увагу, що підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії в межах даної справи є не зрив пломб лічильника, на недоведеність чого відповідач посилається у відзиві на позовну заяву, а самовільне підключення без наявності відповідних договорів про розподіл до електричної мережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Одеські електромережі», в результаті якого електроенергія споживалась, але не обліковувалась приладом обліку - лічильником №1724312.
З огляду на наявні матеріали справи, перевіривши розрахунок позивача щодо обсягу необлікованої електричної енергії, суд першої інстанції зазначив про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим відповідна сума підлягає стягненню з відповідача.
На переконання місцевого господарського суду є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 69 385, 73 грн.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2022 по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає Господарським судом Одеської області при винесені оскаржуваного рішення, не було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які судом першої інстанції визнано встановленими, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Заявник апеляційної скарги вказує, що в Акті про порушення №8020286 від 16.06.2021 відсутні дані стосовно номеру лічильника та встановлених пломб, а тому вважає, що вказаний акт містить дефекти.
Скаржник вказує, що з фотознімків, які, на думку позивача, підтверджують самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, без наявності відповідних договорів про розподіл, до електричної мережі, що не є власником АТ «ДТЕК Одеські електромережі», з порушенням схеми обліку, вбачається, що порушення схеми обліку електричної мережі відсутнє, оскільки до електричної мережі входить лічильник, встановлений раніше позивачем, а саме АТ «Одесаобленерго» (нині АТ «ДТЕК Одеські електромережі»).
Апелянт зазначає, що на момент перевірки на приладі були наявні пломби, які знаходилися на ньому при встановлені засобу обліку електричної енергії представниками постачальника електричної енергії ще у лютому 2005р.
Також скаржник зазначив, що згідно з положеннями п/п 2 п.2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами привал користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. за №562 (чинної на момент виникнення спірних відносин), ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Відповідно до пн. 48 ПКЕЕ споживач несе відповідальність згідно з законодавством за розкрадання електричної електроенергії у разі самовільно підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.
Відповідно до пн. 53 ПКЕЕ для населення розмір завданих електропостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення за добовою розрахункового споживання електроенергії з дня останнього контрольного зняття представником електропостачальника показань чи технічної перевірки приладу.
Проте, як вказує апелянт, пломби на лічильнику були встановлені, а факт їх зриву, як це вбачається із вказаної Методики, зафіксовано не було.
Крім того, апелянт вважає, що позивачем не зафіксовано будь-яких струмоприймачів, за допомогою яких могло б здійснюватися споживання електричної енергії.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від „06" вересня 2022, повний текст якого складено та підписано „12" вересня 2022р. у справі № 916/4005/21; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження
31.10.2022 від представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від „06” вересня 2022 у справі № 916/4005/21 без змін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (Постачальник), правонаступником якого є АТ «ДТЕК Одеські електромережі», та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №2015Ц, відповідно до п.1 якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що є невід'ємними частинами.
В Додатку №5.2. до Договору сторони визначили перелік об'єктів споживача, що живляться від мережі, а саме: магазин-офіс за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що відповідно до Свідоцтва про права власності від 27.03.2007р., об'єктом права спільної часткової власності гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 є об'єкт, який складається з приміщень літ. «А», загальною площею 75,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане свідоцтво видано на підставі розпорядження Жовтневої районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2002р. №1497, замість дублікату Договору №27619 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2001р., зареєстрованого на Одеській товарній біржі, зареєстрованого ОМБТІ та РОН від 13.06.2001р. під №379пр с.161 реєстр.168. Відповідно до дублікату Договору купівлі-продажу №27619 від 25.01.2001р., право власності за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у рівних частках, та зареєстровано ОМБТІ та РОН від 13.06.2001р. під №379 пр.cтop.161 реєстр.168.
На підставі зазначеного, позивач вважає, що об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 , є тотожними.
Позивач зазначає, що згідно з Договором про постачання електричної енергії №2015Ц від 08.02.2005р. постачання електричної енергії Споживачу здійснювалось на підставі цього Договору, що був укладений відповідно до Правил користування електричної енергії (що діяли у той період) (далі - ПКЕЕ), відповідно до п.1.1. яких ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відтак, позивач дійшов висновку, що ОСОБА_1 вступав у правовідносини з позивачем на підставі ПКЕЕ не для задоволення власних побутових потреб у електроенергії, а з метою ведення господарської діяльності.
Позивач зазначає, що 16.06.2021р. персоналом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено порушення Правил, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, без наявності відповідних договорів про розподіл до електричної мережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Одеські електромережі», з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від РЩ-0,4 кВ до приміщення відкритим способом. Порушення продемонстровано споживачу.
Таким чином, як зазначає позивач, за результатами перевірки було встановлено порушення п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р. (надалі - ПРРЕЕ), що було зафіксовано в Акті про порушення №8020286.
При цьому, на зазначений об'єкт уповноважених представників АТ «ДТЕК Одеські електромережі» допустив Меньшиков В.В. , який є власником нежитлового приміщення відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення серії ЯЯЯ від 27.03.2007р., та який Акт про порушення №8020286 від 16.06.2021р. підписав з за №982601 з зауваженнями, а саме зазначив, що офіс був в неробочому стані 12 років, на момент перевірки лічильник стояв.
Як зазначає позивач, п. 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Згідно до п.8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Як передбачено п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушень які зазначені у п.п 7п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п. 8.4.7 ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт-год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт-год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт*год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Ді, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.
Позивач також посилається на п/п 3 п.8.4.8 ПРРЕЕ, відповідно до якого якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Позивач зауважує на тому, що в Акті про порушення №8020286 від 16.06.2021р. зазначено, що засідання комісії по розгляду акту про порушення відбудеться 29.06.2021р. за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначений Акт про порушення, складений за участю Споживача, був ним підписаний та екземпляр даного акта був вручений представнику споживача.
29 червня 2021р. Меньшиков В.В. звернувся до позивача з заявою про перенесення засідання комісії, на 06.07.2021р. на 09:30 год.
Так, 06.07.2021р. відбулось засідання комісії по розгляду актів про порушення, на яке з'явився Споживач Меньшиков В.В.
06 липня 2021р. комісія з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії розглянула Акт про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та прийняла рішення провести нарахування за період з 16.06.2020р. по 16.06.2021р. Засідання комісії по розгляду Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. оформлене протоколом №661 від 06.07.2021р.
На підставі Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. позивачем здійснено розрахунок необлікованого споживання електричної енергії за період з 16.06.2020р. по 16.06.2021р., відповідно до якого вартість необлікованої електричної енергії, спожитої відповідачем, становить 57 821 грн 44 коп. без ПДВ.
У подальшому, на підставі Акту про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та розрахунку до нього позивачем складено рахунок-фактуру №8020286 на суму 69 385 грн 73 коп. (57821 грн 44 коп. + 11 564 грн 29 коп. ПДВ) з терміном оплати протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Позивач вказує, що копію протоколу комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №661 від 06.07.2021р., розрахунок обсягу вартості не облікованої електричної енергії, рахунок-фактуру №8020286 відповідачу було направлено рекомендованим листом вих.№110/03-3845 від 09.07.2021р., про що свідчить квитанція про поштове відправлення рекомендованого повідомлення №6505905593761 та повторно рекомендованим листом вих.№16 від 21.10.2021р., про що свідчить квитанція про поштове відправлення рекомендованого повідомлення №0505031148647.
Однак, за твердженнями позивача, відповідачем не було сплачено вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 69 385 грн 73 коп., у зв'язку з чим АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернулося з даним позовом до суду та просить стягнути на свою користь 69 385 грн 73 коп.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
08.02.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (Постачальник), та суб'єктом підприємницької діяльності Меньшиковим В.В. (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №2015Ц, відповідно до п.1 якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що є невід'ємними частинами.
06 листопада 2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1345 «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом». Слід зазначити, що найменування АТ «Одесаобленерго» було змінено на АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
В Додатку №5.2. до Договору №2015Ц сторони визначили перелік об'єктів споживача, що живляться від мережі, а саме: магазин-офіс за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Факт укладення Договору сторонами у справі не оспорюється. Матеріали справи не містять доказів припинення, розірвання чи визнання недійсним Договору, у зв'язку з чим суд вважає, що договір є чинним та є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Подібний висновок був зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №757/45133/15-ц щодо норм ГПК в редакції до 15.12.2017р.
Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі №214/4137/17).
При цьому визначальною ознакою справи господарської юрисдикції є суть (зміст, характер) спору (п. 4.13 ухвали Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/5179/20).
Так, кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст.50 Цивільного кодексу України, де зазначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тому підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №920/50/19, постанови Верховного Суду від 16.12.2020р. у справі №916/2437/17, від 03.02.2021р. у справі №902/655/19, від 01.06.2021р. у справі №910/15940/20, від 07.09.2021р. у справі №918/139/21).
Відповідно до ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.
Таким чином, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.
Відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою державної реєстрації запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця Меньшикова В.В. є 02.08.2001р. та одним з видів діяльності ФОП Меньшикова В.В. є: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Крім того, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: м.Одеса, вул.. Рішельєвська 44/46 за відповідачем зареєстровано нежитлове підвальне приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч.1 ст.67 Господарського кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що постачання електричної енергії відповідачу здійснювалось на підставі Договору про постачання електричної енергії №2015Ц від 08.02.2005р., укладеного відповідно до Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ) (п.2 Договору).
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі на момент укладення спірного Договору постачання визначались Законом «Про електроенергетику», ПКЕЕ та ПКЕЕН.
ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п.1.1. ПКЕЕ).
На відміну від ПКЕЕ, Правила користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) регулюють лише відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками (п. 1 ПКЕЕН).
Побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником (п. 2 ПКЕЕН).
Відповідно до п.2 ПКЕЕН побутовими потребами є споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), в тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об'єктів приватного домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності.
Таким чином, укладаючи Договір №2015Ц від 08.02.2005р., відповідач вступав у правовідносини з позивачем на підставі ПКЕЕ не для задоволення власних побутових потреб у електроенергії.
На підставі зазначеного, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Враховуючи адресу реєстрації ФОП Меньшикова В.В. (РНОКПП - НОМЕР_1 ), з урахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності), спір у даній справі підлягає розгляду Господарським судом Одеської області.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно зі ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров'я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312.
Відповідно до п.1.1.2 глави І Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинній на дату складання Акту про порушення №8020286 від 16.06.2021р.) акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу; розрахункові засоби вимірювання - засоби вимірювання, дані вимірювань яких використовуються засобами комерційного обліку з метою комерційних розрахунків.
Згідно з п.5.1.1. глави V Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи має право, зокрема, на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Згідно з п/п 8 п. 5.5.5 глави Правил роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно з п. 8.2.4 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до п. 8.2.5 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Згідно з п. 8.2.6 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідно до п. 8.4.1 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Згідно п/п 6 п. 8.4.2 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п.8.4.7. 2 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Дi, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.
З урахуванням п.п 3. п. 8.4.8 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі,що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до п. 8.2.7 глави VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2021р. уповноваженими особами АТ «ДТЕК Одеські електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 44/46 у нежитловому офісному приміщенні було виявлено порушення п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції чинні на дату проведення перевірки), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, без наявності відповідних договорів про розподіл до електричної мережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Одеські електромережі», з порушенням схеми обліку, про що було складено Акт про порушення №8020286.
Як встановлено судом, перевірка на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку проводилась у нежитловому приміщенні за адресою: м. Одеса, вул.. Рішельєвська, 44/46 , тоді як відповідно до Договору про постачання електричної енергії №2015Ц від 08.02.2005р. об'єкт споживача, що живиться від мережі центрального РЕМ, знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Рішельєвська, 44/46. кв. 23.
Крім того судом встановлено, що відповідно до наданого під час перевірки відповідачем свідоцтва про права власності серії ЯЯЯ №982661 від 27.03.2007р., об'єктом права спільної часткової власності гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 є об'єкт, який складається з приміщень літ. «А», загальною площею 75,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане свідоцтво видано на підставі розпорядження Жовтневої районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2002р. №1497, замість дублікату Договору №27619 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2001р., зареєстрованого на Одеській товарній біржі, зареєстрованого ОМБТІ та РОН від 13.06.2001р. під №379пр с.161 реєстр.168.
В свою чергу, відповідно до дублікату Договору купівлі-продажу №27619 від 25.01.2001р., право власності на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у рівних частках, та зареєстровано ОМБТІ та РОН від 13.06.2001р. під №379 пр.cтop.161 реєстр.168.
Таким чином, гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 є власниками нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 відсутні об'єкти житлової нерухомості, зокрема, квартира АДРЕСА_3 .
Відповідно до Інформаційної довідки №304971176 від 14.07.2022р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у рівних частках зареєстровано право власності на підвальне приміщення (реєстраційний номер майна 17214814) загальною площею 137,9 кв.м.
Відповідно до Договору про постачання електричної енергії №2015Ц від 08.02.2005р. на об'єкті споживача встановлено електролічильник №1724312.
З Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та матеріалів фото-зйомки вбачається, що уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» під час перевірки 16.06.2021р. досліджувався лічильник №1724312.
Зазначене також підтверджує, що об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений у Договорі про постачання електричної енергії №2015Ц від 08.02.2005р., та об'єкт за адресою: АДРЕСА_2 , зазначений в Акті про порушення №8020286 від 16.06.2021р., є тотожними.
Відповідно до Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. самовільне підключення виконано кабелем від РЩ-0,4 кВ до приміщення відкритим способом. У зв'язку з самовільним підключенням електроенергія споживається, однак не враховується приладом обліку.
З Акта №8020286 від 16.06.2021р. також вбачається, що під час перевірки був присутній відповідач особисто - ОСОБА_1 , який підписав примірник Акта з зауваженнями наступного змісту: «офіс був в неробочому стані 12 років, на момент перевірки лічильник стояв».
В Акті про порушення №8020286 від 16.06.2021р. зазначено, що засідання комісії по розгляду акта про порушення відбудеться 29.06.2021р. за адресою: м. Одеса, вул.. Краснова, 2А .
29 червня 2021р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про перенесення засідання комісії, на 06.07.2021р. на 09:30 год.
06 липня 2021р., за участю ФОП Меньшикова В.В. , комісія з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії розглянула Акт про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та прийняла рішення, оформлене протоколом №661 від 06.07.2021р., відповідно до якого проведено нарахування згідно з п.8.4.2.7 та за формулою №8 п.8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 зі змінами та доповненнями.
Згідно відмітки на протоколі комісії по розгляду Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. ФОП Меньшиков В.В. відмовився від підпису.
Таким чином, на підставі Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та відсутності доказів спростування в судовому порядку факту безоблікового споживання електричної енергії, суд вважає доведеним факт самовільного підключення відповідача без наявності відповідних договорів про розподіл до електричної мережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Одеські електромережі», в результаті якого відповідачем здійснювалося необліковане споживання електричної енергії.
Колегія суддів погоджується з вірним висновком суду про те, що підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії в межах даної справи є не зрив пломб лічильника, на недоведеність чого відповідач посилається у відзиві на позовну заяву, а самовільне підключення без наявності відповідних договорів про розподіл до електричної мережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Одеські електромережі», в результаті якого електроенергія споживалась, але не обліковувалась приладом обліку - лічильником №1724312.
На підставі Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. позивачем здійснено розрахунок необлікованого споживання електричної енергії за період з 16.06.2020р. по 16.06.2021р., з урахуванням роботи струмоприймачів потужністю 4,7 кВт протягом доби 12 год., відповідно до якого вартість необлікованої електричної енергії, спожитої відповідачем, становить 69 385 грн 73 коп. в т.ч. ПДВ - 11 564 грн 29 коп.
Перевіривши розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, спожитої відповідачем, наданий позивачем, колегія суддів погоджується з виснвоокм господарського суду , що він є вірним.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акта про порушення №8020286 від 16.06.2021р. та розрахунку до нього АТ «ДТЕК Одеські електромережі» складено рахунок-фактуру №8020286 на суму 69 385 грн 73 коп.
Враховуючи відмітку про відмову споживача в отриманні протоколу комісії №661 від 06.07.2021р., розрахунку №8020286 та рахунку-фактури №8020286 власноручно, вказані документи було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 44/46, що підтверджується листом від 09.07.2021р. за вих.№110/03-3845, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» до відправлення №6505905593761 від 09.07.2022р. та роздруківкою з веб-сайту АТ «Укрпошта», відповідно до якої поштове відправлення №6505905593761 було повернуто відправнику 23.08.2021р. у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, листом за вих.№16 від 21.10.2021р. протокол комісії №661 від 06.07.2021р., розрахунок №8020286 та рахунок-фактуру №8020286 направлено за адресою реєстрації ФОП Меньшикова В.В. , а саме: АДРЕСА_4 , що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» до списку згрупованих поштових відправлень №4443 від 22.10.2021р. та роздруківкою з веб-сайту АТ «Укрпошта», відповідно до якої поштове відправлення №0505031148647 було повернуто відправнику 25.11.2021р. у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
В матеріалах справи не містяться докази сплати відповідачем вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 69 385 грн 73 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Станом на дату розгляду справи відповідач вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 69 385 грн 73 коп. не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Посилання апелянта на те, що Акт про порушення №8020286 містить окремі дефекти, зокрема незаповнену графу у п.1 «Відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акту про порушення» колегія суддів відхиляє та зазначає, що відповідно до вказаного Акту, останній було підписано чотирма представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та Меньшиковим В.В., який був присутній при проведені перевірки та за її результатами не висловив свої зауваження щодо незрозумілого формулювання виду порушення ПРРЕЕ або суті самого порушення (самовільне підключення без наявності договору на розподіл та постачання), акт підписав. Таким чином для дійсності акту достатньо підпису представника Споживача та трьох уповноважених представників Постачальника електричної енергії.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2022 по справі №916/4005/21 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2022 по справі №916/4005/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-286 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2021р. у справі №916/4005/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
12.12.2022р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький