ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 грудня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/3857/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Кратковський Р.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Шайко С.В., ордер серія АА №1254733 від 29.11.2022р.;
від відповідача - Ільченко К.Р., довіреність №103-13/17 від 15.09.2022р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ"
на рішення Господарського суду Одеської області від „20” липня 2022, повний текст якого складено та підписано „01” серпня 2022р.
у справі № 916/3857/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"
до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ"
про стягнення 2 326 700,00 грн.,
головуючий суддя - Волков Р.В.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області
В судовому засіданні 08.12.2022 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У грудні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державне підприємство "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" (далі - ДП "МТП "ЮЖНИЙ") про стягнення суми забезпечення виконання договору у розмірі 2 326 700,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на укладання з відповідачем 28.12.2020 Договору про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20, внесення позивачем на рахунок відповідача 2326700,00 грн в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідно до п.7.2.11 вказаного договору, часткове виконання сторонами умов договору щодо поставки електричної енергії та її оплати, здійснення поставки електричної енергії протягом січня - жовтня 2021 року включно, підписання між сторонами щомісячних актів приймання-передачі електричної енергії за січень-серпень 2021 року, використання відповідачем електричної енергії за вересень-жовтень без оформлення таких актів, отримання позивачем від відповідача грошових коштів у сумарному розмірі 31616704,21 грн.
Позивач стверджує, що він неодноразово повідомляв відповідача про зміну умов договору в розумінні п.3.1.1 та п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а відповідач відмовився вносити запропоновані зміни, що слід вважати розірванням договору з ініціативи відповідача.
Вказує на направлення відповідачеві 19.02.2021 згідно з умовами договору та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» листа № 624/Ю2, в якому було повідомлено про збільшення ціни на електричну енергію з 01.03.2021 до 2,296536грн. з 2,11999грн. з ПДВ за одиницю товару з одночасним повідомленням про право відповідача на розірвання договору без застосування штрафних санкцій у разі незгоди з ціною. До листа додавались довідка ДП «Держзовнішінформ» № 121/30 від 19.02.2021 про коливання ціни та проект Додаткової угоди до договору.
Зазначає про отримання від відповідача листа від 26.02.2021 № 1769/01/207/21 з відмовою від укладання Додаткової угоди з посиланням на відсутність належних документів на підтвердження коливання ціни. Вказує на направлення відповідачеві листів від 17.08.2021 №№ 1007/Ю2 та 1027/Ю2, від 28.08.2021 №№ 1025/Ю2, 1026/Ю2, 1027/Ю2, від 01.09.2021 № 1027-1/Ю2 з питань пов'язаних зі зміною договірної ціни, відповіді на які не отримав.
Вказує на публікацію на своєму офіційному веб-сайті (http:://ukrgasresourse.com/) оголошення про збільшення ціни електричної енергії та необхідність внесення змін до договорів усіх споживачів, в тому числі і відповідача, з одночасним повідомленням про право споживачів припинити дію договору та змінити електропостачальника або отримувати електроенергію від постачальника «останньої надії» у разі незгоди зі змінами. Разом з цим, з посиланням на адреси веб-сайтів надавалась довідкова інформація стосовно актуальних цін купівлі-продажу електроенергії та діючих тарифів.
16.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 1075/Ю2, на який в подальшому отримав відповідь (лист від 20.10.2021 № 7695/01/207/21) про відмову укладати додаткові угоди до договору.
29.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листами № 1123/Ю2 та 1124/Ю2, в яких пропонував розірвати договір з посиланням на довідки Харківської торгово-промислової палати № 1876-2/21 від 13.08.2021 та № 1914-1/21 від 17.08.2021 щодо зростання середньозваженої ціни на ринку електроенергії, а також звертався до відповідача з попередженням про повне припинення постачання електроенергії з 22.10.2021.
З 22.10.2021 відповідача переведено на постачальника «останньої надії» в зв'язку з припиненням дії договору між сторонами.
03.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 174-Ю1, в якому внаслідок розірвання договору просив повернути йому 2326700,00 грн., котрі були внесені 17.12.2020 на рахунок відповідача в якості забезпечення виконання договору. Листом від 12.11.2021 № 8290/01/103/21 відповідач відмовився повертати грошові кошти, що і стало підставою для звернення ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" до господарського суду із вказаним позовом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.07.2022 у справі №916/3857/221 (суддя Волков Р.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" про стягнення 2 326 700,00 грн задоволено. Стягнутио з Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" суму забезпечення виконання договору у розмірі 2 326 700,00 грн, 34 900,50 грн витрат зі сплати судового збору.
Судове рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ДП "МТП "ЮЖНИЙ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2022 у справі №916/3857/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Так, скаржник зазначає, що в порушення покладеного на господарський суд обов'язку здійснення правового аналізу наданих сторонами доказів, судом першої інстанції, безпідставно не взято до уваги та не досліджено належним чином надані апелянтом докази на підтвердження того факту, що ТОВ "МТП "ЮЖНИЙ" спірний Договір в односторонньому порядку не розривало та не надавало ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" жодних письмових заяв про незгоду/неприйняття змін ціни Договору, в порядку передбаченому пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 номер 312.
В свою чергу, надані Споживачем докази свідчили про те, що саме Електропостачальником, в односторонньому порядку, прийнято рішення про розірвання Договору, що є неприпустимим з огляду на передбачену спірним Договором можливість таких дій тільки для Споживача. Постачальник, в свою чергу, маж право лише ініціювати припинення електричної енергії Споживачу у порядку та на умова, визначених цим Договором та чинним законодавством.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано той факт, що станом на момент розгляду справи №916/3857/21, Постачальником у повному обсязі Договір виконано не було, а отже вимога щодо повернення забезпечення виконання Договору була заявлена передчасно.
Апелянт вказує, що незважаючи на обставини неповного виконання стороною Електропостачальника своїх зобов'язань за Договором, а також безпідставність дій щодо одностороннього розірвання Договору, Господарським судом Одеської області ухвалено необґрунтоване рішення, яким підтверджено право позивача вимагати повернення грошового забезпечення у розмірі 2 326 700,00 грн.
При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки факту переведення ДП «МТП «Южний» на постачальника «останньої надії» ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО», саме внаслідок безпідставних дій ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та має наслідком понесення комерційним державним підприємством, яке належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, збитків у сумі 19 699 782 грн. 00 коп.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 клопотання Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Державному підприємству "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2022 року у справі №916/3857/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від „20” липня 2022 у справі № 916/3857/21; Призначити розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" до розгляду на 08 грудня 2022 року о 10:30 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 клопотання представника ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС” Шайко С.В. про проведення судового засідання, призначеного на 08 грудня 2022 о 10:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EASYCON”.
07.12.2022 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 08.12.2022 в режимі відеоконференції представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу, а рішення господарського суду скасувати.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
28.12.2020 року між Державним підприємством "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20, відповідно до п.2.1 якого позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Пунктом 1.2 договору зазначено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, № 309 та № 307, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.12.2017 № 1469, інших нормативно-правових актів.
Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначений сторонами в 21950000 кВт*год. (п.2.3 договору).
Строк поставки електричної енергії з 00:00 год 01.01.2021 по 24:00 год 31.12.2021 (п.3.2 договору).
Загальна вартість договору становить 46533824,40 грн (п.5.2 договору).
Позивачем до матеріалів справи надано щомісячні акти приймання-передачі електричної енергії за період січень-серпень 2021 року включно. Вказані акти містять підписи та печатки обох сторін та не заперечуються відповідачем. Також позивач вказує на здійснення поставки електричної енергії протягом вересня та жовтня без оформлення таких актів та на отримання від відповідача грошових коштів у розмірі 31616704,21 грн. і на підтвердження цього надав до матеріалів справи виписки по особовому рахунку від 19.08.2021, 24.09.2021, 27.10.2021.
Відповідач в свою чергу посилається на порушення позивачем строків направлення оригіналів документів які були підставою для оплати.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для повернення відповідачем 2326700,00 грн., які були внесені позивачем на його рахунок в якості забезпечення виконання договору 17.12.2020.
Правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного Кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з преамбулою Закону України «Про ринок електричної енергії», цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 1 ст. 6 вказаного Закону визначає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону, - «…наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: …72) Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;»
П.п.4) п.3 ст.6 зазначає, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, в тому числі затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, про що прямо зазначено у п.1.1.1 цих Правил.
Частиною 2 цього ж пункту Правил вказує, що учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Частина 3 вказаного пункту чітко визначає, що Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пункт 3.2.4 Правил зазначає наступне, - "3.2.4. У разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні:
1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;
2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін...".
З тексту вказаної норми вбачається, що після отримання відповідного повідомлення споживач повинен або письмово висловити свою незгоду з запропонованими змінами, і в цьому випадку договір вважається достроково розірваним за ініціативи споживача, або не робити таких заяв і фактично акцептувати запропоновані зміни.
Інших варіантів поведінки вказана норма не передбачає, - договір має вважатися або розірваним, або зміненим.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, після укладання договору позивач звернувся до відповідача з листом від 19.02.2021 вих № 624/Ю2 (а.с.81 т.1), до якого додав оригінал цінової довідки ДП "Держзовнішінформ" № 121/30 від 19.02.2021 про коливання ціни (із застосуванням коливання цін січня-лютого місяців 2021 року, але не більше 10%, а саме 9,99%), а також два примірники додаткової угоди до договору підписані та скріплені печаткою позивача.
В матеріалах справи наявний лист відповідача від 26.02.2021 вих. № 1769/01/207/21, який є відповіддю на вищевказаний лист позивача від 19.02.2021 (а.с.85 т.1). Наявність відповіді з посиланням на реквізити листа позивача безумовно свідчить про його отримання відповідачем.
Лист відповідача від 26.02.2021 (а.с. 85 т.1) містить категорійне твердження щодо відмови, а саме , - "..наше підприємство відмовляється від укладання Додаткової угоди , щодо зміни ціни на електричну енергію з 01.03.2021р.".
При цьому відповідач посилається на безпідставність тверджень позивача про розірвання договору в односторонньому порядку відповідачем. Вважає що надана довідка ДД "Держзовнішінформ" не може бути підставою для збільшення ціни на роздрібному ринку електричної енергії. оскільки в ній зазначається середньовзважена ціна купівлі-продажу на ринку "на добу наперед" в торгівельній зоні Об'єднаної енергетичної системи України.
Пункт 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює як загальне правило, відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, так і винятки з цього правила. Одним з таких винятків, що дозволяє зміну істотних умов договору, є збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.п.2 п.5 ст.41).
Можливість зміни ціни на електричну енергію також оговорена сторонами у п.5.4 договору. Згідно з вказаним пунктом, - "Ціна на електричну енергію, зазначена у додатку № 2 до цього Договору може бути змінена Постачальником та Споживачем у разі зміни ціни на електричну енергію на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у цьому Договорові. При цьому, Постачальник або Споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергією довідкою, виданою ДП "Держзовнішінформ" з урахуванням умов постачання." Вимог до оформлення або обов'язкової наявності певних відомостей для вказаної довідки сторони в договорі не встановили.
Як встановлено господарським судом, ані з тексту вказаного пункту, ані з пояснень представників сторін не вбачається встановлення сторонами будь-яких вимог до форми, змісту або обов'язкових елементів такої довідки.
Позивач стверджує про надсилання на адресу відповідача численних листів, та надав до позовної заяви наступні листи:№ 624/Ю2 від 19.02.2021, № 1007/Ю2 від 17.08.2021, № 1027/Ю2 від 17.08.2021, № 1025/Ю2 від 28.08.2021, № 1026/Ю2, від 28.08.2021, № 1027/Ю2 від 28.08.2021, № 1027-1/Ю2 від 01.09.2021, № 1075/Ю2 від 16.09.2021, № 1123/Ю2 від 29.09.2021, № 1124/Ю2 від 29.09.2021, № 174/Ю1 від 03.11.2021.
Відповідач стверджує, що не отримував листи позивача від 17.08.2021 № 1007/Ю2, від 28.08.2021 № 1027, від 01.09.2021 № 1029, надавши в якості підтвердження довідку начальника відділу документального супроводу від 05.01.2022 (а.с.4 т.3). Доказів вручення вказаних листів відповідачеві до суду не надано.
При цьому відповідач не заперечує факту отримання листів № 1075/Ю2 від 16.09.2021, № 1027/Ю2 від 17.08.2021.
Лист № 1027/Ю2 від 17.08.2021 містить посилання на попередні перемовини між сторонами, повторне попередження відповідача про підвищення ціни на ринку електричної енергії та про можливість розірвати договір у разі незгоди, посилання на застосовані правові норми, роздруківки результатів аукціонів з продажу електричної енергії на серпень та вересень 2021 року, копію листа ДП "Держзовнішінформ" № 121/1807-Л від 28.08.2021 та іншу інформацію з цих питань (а.с.87 т.1).
Лист позивача від № 1075/Ю2 від 16.09.2021 також містить посилання на попередні перемовини між сторонами, проект додаткової угоди про підвищення ціни, умови припинення договору, копії листів № 1027/Ю2 від 28.08.2021 та № 1027-1/Ю2 від 01.09.2021, копії довідок ДП "Держзовнішінформ" № 121/201 від 09.09.2021 та № 121/202 від 09.09.2021.
На вказані листи № 1027/Ю2 від 17.08.2021 та № 1075/Ю2 від 16.09.2021 відповідачем давались відповіді про неможливість підписання додаткової угоди через відсутність належного підтвердження зміни ціни на ринку. Крім того, у своєму листі від 20.10.2021 № 7695/01/207/21 у відповідь на лист № 1075/Ю2 від 16.09.2021 відповідач повідомив про готовність розглянути інші варіанти щодо внесення змін до договору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду, що про наявність обставин, з якими чинне законодавство та умови укладеного договору пов'язують можливість внесення змін щодо ціни, відповідач знав з лютого 2021 року, неодноразово отримував листи позивача з цього приводу, при цьому не вживав жодних заходів для перевірки або спростування вказаних позивачем відомостей як на його сайті так і в інших загальнодоступних джерелах інформації, не намагався отримати загублене листування, обмежився лише констатуванням неотримання певних листів та готовності розглянути інші варіанти щодо внесення змін до договору, що в контексті завершення строку дії договору 31.12.2021 може виглядати як недобросовісна ділова практика з боку відповідача.
Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду, що Договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 слід вважати достроково розірваним за ініціативою споживача згідно з пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
Пунктом 7.2.11 договору передбачений обов'язок позивача до укладання договору внести забезпечення його виконання у розмірі не менше 2326700,00 грн. згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації. Цим же пунктом договору встановлено, що забезпечення виконання цього договору повертається позивачу після виконання ним договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними, у випадках передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом 5-ти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Позивач в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 2326700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4525 від 17.12.2020 (а.с.77 т.1).
Позивач звертався до відповідача з листом від 03.11.2021 вих. № 174-Ю1, в якому просив повернути вказані грошові кошти з посиланням на те, що договір є розірваним за ініціативою відповідача з 22.10.2021 (а.с. 157 т.1).
У відповідь на вказаний лист, відповідач листом від 12.11.2021 вих.№ 8290/01/103/21 повідомив про відсутність підстав повертати грошові кошти з посиланням на те, що договір позивачем не виконаний (а.с.159).
Частиною 2 ст.653 Цивільного Кодексу України встановлює, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Розірвання договору унеможливлює його подальше виконання позивачем.
Враховуючи вищевикладені обставини щодо дострокового розірвання договору, у позивача зник обов'язок щодо подальшого постачання електроенергії до передбачених договором об'ємів, та виникло право вимагати повернення 2326700,00 грн., отриманих позивачем в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 2326700,00 грн.
Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції, безпідставно не взято до уваги та не досліджено належним чином надані апелянтом докази на підтвердження того факту, що ТОВ "МТП "ЮЖНИЙ" спірний Договір в односторонньому порядку не розривало та не надавало ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" жодних письмових заяв про незгоду/неприйняття змін ціни Договору, в порядку передбаченому пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 номер 312 до уваги колегії суддів не приймається, оскільки спростовується вищевикладеними обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає судове рішення у даній справі обґрунтованим, прийнятими з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2022р. у справі №916/3857/21 залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено „12” грудня 2022 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький