Справа № 946/7383/22
Провадження № 2/946/3360/22
Іменем України
12 грудня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Сивакова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба по справам дітей виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визначення місця проживання дитини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 08.08.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції в Одеській області, актовий запис №299, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачкою не склалося, виникли непорозуміння, оскільки у кожного свій погляд на сімейне життя, виховання дітей та ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинено і позивач не має наміру їх поновлювати. Він переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить їх інтересам.
Також просив визначити місце проживання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком.
Ухвалою судді від 09.11.2022 року справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні (а.с.24).
Сторони, а також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Сторони звернулись із заявами про підтримання та визнання позову, відповідно, та розгляд справи у їх відсутність. Представник третьої особи звернулась із заявою, в якій не заперечувала проти задоволення позову та просила розглянути справу у її відсутність.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з такого.
Статтею ст.56 СК України передбачено право дружини та чоловіка на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08.08.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції в Одеській області, актовий запис №299 (а.с.10).
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-12).
З липня 2021 року сторони припинили фактичні шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, тому на даний час шлюб між ними носить виключно формальний характер. Діти проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Майновий спір у сторін на час розгляду справи відсутній.
Частиною 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Приймаючи до уваги, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та їх дітей, їх особисті та майнові права після розірвання шлюбу не будуть порушені, суд дійшов до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсному волевиявленню сторін і шлюб може бути розірваний.
Вирішуючи позовні вимоги про визначення місця проживання дітей, суд виходить з такого.
Згідно ч.ч.7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Стаття 141 СК України визначає, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною 4 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч.141 ч.2 СК України).
Пунктами 4, 5, 6 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області за вих. №01/21-1657 від 29.11.2022 року, відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком, ОСОБА_1 , який створив для них умови для комфортного проживання, навчання та відпочинку. Виходячи з інтересів дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вирішив за доцільне визначити місце проживання дітей разом з батьком.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що позивач має можливість створити всі необхідні умови для проживання дитини, забезпечити її гармонійний та всебічний розвиток в атмосфері любові, моральної й матеріальної підтримки, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 224 - 227 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (адреса: Одеська область, м.Ізмаїл, проспект Незалежності, б.62), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 серпня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції в Одеській області, актовий запис №299, - розірвати.
Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Копії рішення направити для відома сторонам, а після набрання ним законної сили, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб, - до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2022 року.
Суддя: О.І.Бальжик