06 грудня 2022 року м.Суми
Справа №591/1376/21
Номер провадження 22-ц/816/1139/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.
за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27вересня 2022 року, в складі судді Сидоренко А.П., постановлене у м. Суми, постановлене 10 жовтня 2022 року,
Звернувшись до суду у березні 2021 року, позивач просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на його користь страхове відшкодування, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 156/ 19-Т/ С від 25 квітня 2019 року в розмірі 639627 грн. 65 коп., судові витрати на консультацію та підготовку позовної заяви в розмірі 10000 грн., а також пеню, суму інфляційного збільшення боргу та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 29232 грн. 31 коп. Вирішити питання розподілу судових витрат.
Своївимогимотивувала тим, що 25.04.2019 року між нею та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 156/19-Т/С, а також додатковий договір до нього № 1 від 10.04.2020 року. Відповідно до вказаного договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль HYUNDAISANATAFE, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказує, що 02.11.2020 року застрахований транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на перешкоду (паркан), що знаходиться по вул. С. Табали. Вказує, що її було визнано винною у скоєнні ДТП. 03.11.2020 року позивачем було повідомлено відповідача про настання ДТП шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку. 30.11.2020 року він звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування. Листом - відмовою від 22.12. 2020 року йому було відмовлено у здійсненні страхового відшкодування на підставі п.п. 30.1.2, 30.1.2.2, 30.1.3 договору та п.п. а п. 2.10 ПДР. Вважає вказану відмову безпідставною.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуванерішення, суд першої інстанції виходив з того, що водієм застрахованого транспортного засобу було порушено п. 2.10 ПДР та не виконано обов'язок з повідомлення відповідача про настання ДТП, який передбачено укладеним між ним та відповідачем договором страхування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Не погоджуючись із вказанимрішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуванерішення судупершої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що ним не було порушено вимоги п. 30.1.2 Договору, оскільки працівники правоохоронних органів прибули на місце настання ДТП, та були викликані третьою невідомою особою. Вказує що ОСОБА_2 з метою забезпечення власної безпеки залишила місце ДТП проте після нетривалого відлучення з місця пригоди знову повернулася на місце ДТП. Вказує, що залишатися на місці пригоди не означає залишатися в автомобілі або біля автомобіля. Тобто в її діях відсутні ознаки дій спрямованих на зникнення з місця ДТП. Вказує, що в даному випадку відсутній інший учасник ДТП, а тому відповідний пункт договору взагалі не може порушуватися, оскільки не відноситься до обставин подій. Вказує, що позивачем дійсно не було повідомлено страховика протягом однієї години з моменту виконання вимог п. 30.1.2 але вказані обставини ніяким чином не створили страховику перешкоди у визначенні факту та обставин настання страхового випадку.
Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній не погоджується з доводами викладеними в ній та зазначає, що у випадку не повідомлення страхувальником державних органів (органів поліції) про ДТП страховик має право відмовити у проведенні страхових виплат. Невиконання страхувальником обов'язків за договором страхування є односторонньою відмовою від договору та має негативні наслідки у вигляді відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, відносини між сторонами є договірними, а не деліктними, а тому застосовуються саме умови договору страхування.Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник страхової компанії в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просив рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягаєзадоволеннючастково виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 згідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.04.2019 є власником нового наземного транспортного засобу HYUNDAI SANTA FЕ, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузованомер кузова НОМЕР_2 , 2019 року випуску (т.1 а.с.217)
25 квітня 2019 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Арсенал страхування» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №156/19-Т/С, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом HYUNDAI SANTA FЕ, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова номер кузова НОМЕР_2 (далі - договір) (т.1 а.с.10-14). Відповідно до п. 17 укладеного між сторонами договору, вказаний договір дії з 25.04.2019 року по 24.04.2021 року.
10 квітня 2020 року між цими ж сторонами укладено додатковий договір №1 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №156/19-Т/С від 25 квітня 2019 року,відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси будь-якої особи, які допущені до керування наземним транспортним засобом HYUNDAI SANTA на законних підставах, стаж керування ТЗ якої не менше 2-х років (т. 1 а.с.15-16).
Договором страхування транспортногозасобу визначено розмір франшизи 5500 грн.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Видом добровільного страхування може бути, зокрема, страхування наземного транспорту.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 980 ЦК України. предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
Частиною 1 ст. 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 983 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; Крім того, страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.
Разом з тим, ст. 989 ЦК України встановлено обов'язки страхувальника, відповідно до яких останній зобов'язаний: своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним; вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.
Згідно з ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
За правилами встановленими ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Розділом 30 укладеного сторонами договору страхування передбачено дії страхувальника в разі настання страхового випадку.Відповідно до п. 30.1.2. договору, страхувальник зобов'язаний дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України, а також негайно заявити про подію, що може бути визнана страховим випадком, відповідні державні органи (органи поліції, служби з надзвичайних ситуацій тощо) та отримати документи про випадок, що стався, крім випадку пошкодження виключно вітрового скла та/або приладів освітлення ТЗ внаслідок влучення каміння та/або інших предметів під час руху.
Згідно з п. 30.1.2.2. договору, у випадку ДТП, при наявності іншого учасника ДТП (окрім застрахованого ТЗ), страхувальник (водій застрахованого ТЗ) зобов'язаний повідомити відповідні державні органи (зокрема, органи поліції) про подію та діяти у відповідності до п.п. 2.10, 2.11 ПДР. У випадку невиконання страхувальником (водієм застрахованого ТЗ) вказаного обов'язку, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Крім того, п. 30.1.3. договору передбачено обов'язок страхувальника негайно, але не пізніше 1 (однієї) години з моменту виконання вимог п. 30.1.2. цього договору, з місця події повідомити страховика будь-яким засобом зв'язку та діяти відповідно до його вказівок.
Як передбачено у п. 30.1.4. розділу 30 договору страхування у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком за умов договору, страхувальник зобов'язаний вжити всіх можливих заходів для встановлення і фіксації у документальному вигляді реквізитів третіх осіб, які можуть бути визнані винними у заподіянні шкоди застрахованому ТЗ (дані транспортного засобу третьої особи та особи, що керує цим транспортним засобом, а також номер договору страхування цивільної відповідальності, назву і адресу страховика третьої особи, якщо такий договір існує).
02 листопада 2020 року ОСОБА_2 , як була водієм пошкодженого автомобіля під час ДТП, подала заяву до ПрАТ СК «Арсенал страхування» про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування №156/19-Т/С/20 транспортного засобуHYUNDAI SANTA FЕ, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузованомер кузова НОМЕР_2 (т. 1 а.с.17).
З тексту заповненого ОСОБА_2 бланку заяви до страхової компанії про настання події, що має ознаки страхового випадку, у графі «дата і час події» відображено дата події 02.11.2020 та час 7год.55 хв., а у графі «якщо страхова компанія була повідомлена про подію раніше, зазначити дату повідомлення»- 02.11.2020 о 9год.00 хв.
Як підтвердив представник страхової компанії такий телефонний дзвінок до страхової компанії мав місце але о 9 год.20 хв.
На ім'я голови правління ПрАТ «СК «Арсенал страхування», ОСОБА_2 надано письмові пояснення, щодо обставин ДТП, в яких останньою зазначено наступне: «відволіклась на дзвінок поглядом, щоб подивитись хто зателефонував. На зустріч коли я подивилась на шлях рухався автомобіль з включеними фарами, білого кольору, назву та модель авто я не запам'ятала... Я різко вивернула кермо праворуч, уникая зіткнення... Після зіткнення я вийшла з авто і почала телефонувати рідним. Відійшла від місця ДТП в напрямку свого будинку... Я не знаю хто викликав поліцію. У подальшому поліція викликала МЧС...»(т. 1 а.с.74).
З повідомлення Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування 11 грудня 2020 року №4774/117/25/01.2020, що надано на ім'я начальника відділу технічного врегулювання збитків Департаменту врегулювання збитків РМ ПрАТ «СК «Арсенал страхування», вбачається, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» звернення від ОСОБА_2 02 листопада 2020 року на спеціальну лінію «102» ГУНП в Сумській області не надходило (т. 1 а.с.75).
Представник пояснив в суді, у зв'язку із прибуттям на місце події працівників патрульно-постової служби ГУ Національної поліції в Сумській області, які були викликані іншою особою, вже не було потреби водієм телефонувати для їх виклику.
З повідомлення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області від 26 листопада 2020 року №6301-5507/6326 вбачається, що 08 год. 16 хв. 02 листопада 2020 року на лінію «101» оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області від чергового відділу поліції ГУ НП в Сумській області Батракова О.О. надійшло повідомлення про ДТП, яка сталася за адресою: м. Суми, вул. Сергія Табали (Сєвєра), 61. Для забезпечення пожежної безпеки на місці ДТП залучалося відділення на АЦ ДПРЧ-2, ДПРЗ-1, відділення на САРМ-Л, ДПРЧ-2, ДПРЗ-1 та АШ-6 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області у складі 9-ти осіб. По прибуттю на місце події було встановлено, що легковий автомобіль HYUNDAI SANTA Fе допустив наїзд на цегляний паркан приватного сектору. Час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів до місця події 08 год. 19 хв. (т.1, а.с.76).
30.11.2020 року вже ОСОБА_1 подав до ПрАТ СК «Арсенал страхування» заяву про виплату йому страхового відшкодування. (том. 1, а.с. 18).
В судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду представник страхової компанії з приводу обставин, за який була надана відповідь про відмову в призначені страхової виплати, не заперечила, а тому апеляційний суд не бере до уваги питання дотримання порядку при поданні заяви про настання страхової події визначеного п.31.1. договору страхування, оскільки вказані обставини не були підставою для відмови у страховій виплаті.
Проте, як визначено у п.п. 31.6 договору страхування, якщо документи зазначені у п. 31.1. цього договору, не надані у повному обсязі чи у потрібній формі, або оформлені із порушенням законодавства та існуючих норм, то виплата страхового відшкодування не проводиться до усунення всіх цих недоліків, про що страховик повідомляє страхувальника протягом 5 робочих днів з моменту отримання таких документів.
Пунктом 32 договору страхування визначено порядок і умови здійснення страхового відшкодування.
Так, здійснення виплати страхового відшкодування проводиться на підставі заяви страхувальника і страхового акту, який складається у формі, що визначається страховиком, який протягом 10 робочих днів після отримання всіх документів, в залежності від події, що сталася, складає страховий акт про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. При пошкодженні застрахованого ТЗ страховик відшкодовує вартість матеріального збитку, що прямо пов'язаний з пошкодженням застрахованого ТЗ внаслідок страхового випадку.
Листом від 22 грудня 2020 року № 221220-04255/к/у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на невиконання страхувальником (водієм застрахованого ТЗ) обов'язків, передбачених договором, що створили перешкоди страховику у визначенні факту настання та обставин настання випадку, щоб переконатися, що ця подія є страховим випадком (т. 1 а.с.19-20).
Як зазначено в цьому листі підставою відмови у виплаті страхового відшкодування стали обставини отримання заяви від ОСОБА_2 про настання події 03.11.2020, встановлення на підставі її пояснень до страхової компанії про участь в ДПТ іншого автомобіля білого кольору, який рухався їй на зустріч їй із включеними фарами», а тому вона як учасник ДТП всупереч п.30.1.2. не повідомила відповідні державні органи про подію і після скоєння ДТП нею залишено місце ДТП. ОСОБА_2 притягнута за адміністративне правопорушення за ст. 122-4 і ст. 124 КУпАП. Протокол про адмінправопорушення за ст. 122-4 КУпАП складено незважаючи, що вона потім повернулася на місце події.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12.11.2020 р. у справі №591/6875/20 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та ст. 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди), та з врахуванням ст. 36 КУпАП, на неї накладено одне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн. (т. 1 а.с.21-22).
Із змісту цієї постанови районного суду вбачається, що учасником ДТП була тільки ОСОБА_2 , що спростовує ствердження страховика про відбуття ДТП із участю двох учасників.
Оскільки згідно умов договору страхування для страховика обов'язок вирішення питання призначення чи відмови у страховому відшкодуванні настає з часу надходження повідомлення про ДТП і надходження заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку страхового випадку, разом із визначеними документами у п.31.1 (однак, як вже заначив апеляційний суд у постанові через відсутність зауважень з боку страховика у відмові в призначені страхової виплати з підстав не надання 03.11.2020 документів разом із заявою настання події, що має ознаки страхового випадку), при цьому подання ще додатково заяви про напрямку виплати, від страхувальника, яка подана останнім 30.11.2020 умови договору страхування не передбачають, колегія суддів визнає наступне.
Відповідно до висновку про вартість пошкодженого транспортного засобу № 14882 від 11.12.2020 року зробленого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , за умовами торгів, проведених ТОВ «Аудатекс Україна» з метою визначення реальної ринкової вартості пошкодженого автомобіля його найбільша запропонована вартість станом на дату оцінки склала 537000 грн.
Ці обставини визнані сторонами.
Відповідно до п.32.12.2 договору страхування у випадку конструктивного знищення ТЗ (вартість відновлювального ремонту перевищує 70% дійсної вартості ТЗ на дату укладення цього договору або на початок відповідного періоду страхування), страховик на свій розсуд, здійснює виплатустрахового відшкодування за одним із 2 варіантів: у розмірі витрат на відновлення ТЗ але не більше страхової суми, що діє на дату страхового випадку, з урахуванням франшизи та вартості залишків пошкодженого ТЗ; у розмірі страхової суми, що діє на дату страхового випадку, з урахуванням франшизи та вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки ТЗ залишаються у страхувальника.
У відзиві страхової компанії на позов зазначено розрахунок розміру страхового відшкодування згідно п. 32.12.2 договору страхування та п.17 додаткового договору виходячи з вартості автомобіля на початок відповідного періоду страхування, бо автомобіль вважається конструктивно знищеним, адже вартість відновлювального ремонту перевищує 70% дійсної вартості застрахованого ТЗ, тому з урахуванням розміру франшизи та вартості пошкодженого застрахованого автомобіля, сума страхового відшкодування була визначена як різниця між розміром величини матеріального збитку, який дорівнюється вартості відновлювального ремонту автомобіля і розміром франшизи та вартості пошкодженого застрахованого автомобіля.
В своєму відзиві страхова компанія визнала розрахунок страхового відшкодування виходячи із розміру витрат на відновлення застрахованого ТЗ 804033,41 грн за мінусом розміру франшизи 5500грн та розміру залишків пошкодженого ТЗ 537000грн. Такий розрахунок відповідає варіанту передбаченому у п.32.12.2 договору страхування.
Станом на час надання страховою компанією відповіді від 22.12.2020 про відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик вже 11.12.2020 мав інформацію про вартість залишків пошкодженого транспортного засобу, які були реалізовані 14.12.2020 шляхом проведення електронних торгів і сума отримана від їх реалізації була перерахована позивачу.
Однак, страховий акт про призначення страхової виплати (так про відмову у її виплаті) не було складено, як це передбачено в п.32.2. договору страхування, проте страховиком в порушення узгоджених умов договору страхування формально надана відповідь про відмову виплатити страхового відшкодування із зазначенням обставин, які не можуть бути підставою для такої відмови.
Страхова компанія отримала в день ДТП 02.11.2020 о 9 год.20 хв. повідомлення про подію з місця ДТП, що колегія суддів визнає в межах часу (одна година) визначеного в п.30.1.3. з урахуванням обставин ДТП; ДТП відбулась із участю одного учасника водія автомобіля HYUNDAISANATAFE, д.н.з. НОМЕР_1 . - ОСОБА_2 і цей факт доведено постановою суду про притягнення її до адміністративної відповідальності, що вказує на відсутність у неї обов'язку повідомити про ДТП відповідні державні органи, а саме такий факт став підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Крім того, сам факт залишення водієм ОСОБА_2 місця ДТП немав негативних наслідків для вірного встановлення обставин ДТП і не вплинув на визначення розмірів залишків пошкодженого ТЗ та суми страхового відшкодування.
З урахуванням викладеного колегія суддів визнає датою, коли страхова компанія повинна бла призначити та сплатити страхове відшкодування - 22.12.2020.
Відповідно до звіту виконаного суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , вартість збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу позивача становить 645177 грн. 65 коп. (том. 1, а.с. 25-41).
Відповідно до звіту № 069/20 про незалежну експертну оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу і розміру матеріального збитку зробленого суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , представлену страховиком, ринкова вартість ТЗ на час огляду 04.11.2020 ( 11.11.2020 автомобіль було додатково оглянуто) становить 1043682,00грн, а сума матеріального збитку з врахуванням ПДВ на роботи, матеріали і складові частини, без врахування коефіцієнту фізичного зносу на складові частини, заподіяного власникові в результаті пошкодження досліджуваного колісного транспортного засобу «HYUNDAI SANTA Fе», д.н.з. НОМЕР_1 , 2019 року випуску, кузов (VIN) НОМЕР_3 на дату оцінки складає 804033,41 грн (т. 1 а.с.78-137).
Відповідно до висновку про вартість пошкодженого транспортного засобу № 14882 від 11.12.2020 року зробленого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , за умовами торгів, проведених ТОВ «Аудатекс Україна» з метою визначення реальної ринкової вартості пошкодженого автомобіля його найбільша запропонована вартість станом на дату оцінки склала 537000 грн. (т.1, а.с. 144 - 149).
Згідно висновку експерта № 437/21 від 01 вересня 2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 , номep кузова НОМЕР_3 ,пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 02 листопада 2020 року, станом на дату ДТП становить 798986,44 грн, аринкова вартість автомобіля HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 , номep кузова KMHS381CD КU107359станом на дату 25 квітня 2020року становить 972778,97 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ (т. І а.с.204-250, т .ІІ а.с. 1-26).
Сторони погодилися із висновками висновку експерта № 437/21 від 01 вересня 2021 року щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 .
В судовому засіданні позивач та представник страхової компанії визнали, що пошкоджений автомобіль реалізовано на торгах за ціною 537 000 грн, які перераховані позивачу.
Дослідивши надані сторонами докази щодо вартості відновленого ремонту з урахуванням фізичного зносу КТЗ, 2019 року випуску, колегія суддів визнає за об'єктивний розмір відновлювального ремонту на рівні 798986,44 грн., який визначений вже з урахуванням фізичного зносу автомобіля, який зменшується на суму франшизи 5500грн. та розмір вартості пошкодженого застрахованого автомобіля 537000грн, сплаченого позивачу за продаж залишків пошкодженого ТЗ,і визнає суму страхового відшкодування у розмірі 256486,44 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача ще 22.12.2020, незважаючи на ті обставини, що станом на 22.12.2020 такого висновку експерта не існувало, оскільки розмір відновлювального ремонту в сумі 804033,41 грн було обраховано без урахування фізичного зносу ТЗ.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував умови укладеного сторонами договору страхування і помилково погодився із необґрунтованою відмовою страхової компанії через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення.
При вирішенні питання відповідальності страхової компанії за неправомірну відмову у призначенні та виплаті страхового відшкодування та застосуванням виду забезпечення зобов'язання - пеню, передбачену договором страхування,та відповідальності, передбаченої за порушення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України, колегія суддів враховує належний до сплати розмір страхової суми 256486,44 грн, якає меншою ніж розрахунок наведений у відзиву на позов з підстав викладений у постанові.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
У пункті 35 договору страхування передбачено відповідальність страховика за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування шляхом стягнення пені у розмірі 0,1% суми сплати, але не більше подвійної облікованої ставки НБУ від простроченої суми, що діяла у період прострочення.
У зв'язку із необґрунтованою відмовою у виплаті страхового відшкодування і простроченням строку її виплати грошова сума пені згідно умов договору страхування починаючи з 22.12.2020(дати надання відмови у страховому відшкодуванні)по 25.02.2021 - строку прострочення, визначеного позивачем у позові, розмір пені складає 16928,10грн.( 256486,44грн х0,1% х 66 днів).
Однак, з урахуванням умов договору страхування щодо обмеження розміру пені не більше подвійної облікованої ставки НБУ від простроченої суми, що діяла у період прострочення, колегія суддів стягує на користь позивача- суми пені у розмірі 5563 грн. 65 коп.( 841,02 грн +4722 грн. 63 коп.)
Розрахунок суми пені за період з 22.12.2020 року по 31.12.2020 року - 10 днів, а подвійна облікова ставка НБУ в цей період становить 6,000% річних (облікова ставка НБУ) х 2/ 366 (кількість днів в 2020 році) = 0,03279% за кожен день. Таким чином пеня за період з 22.12.2020 року по 31.12.2020 року дорівнює 256486,44 грн. ? 0,03279% / 100% ? 10 = 841грн. 02коп.
Розрахунок суми пені за період з 01.01.2021року по25.02.2021року - 56 днів. Подвійна облікова ставка НБУ становить 6,000% (облікова ставка НБУ) х 2/ 365 (кількість днів в 2021 році) = 0,03288%.Таким чином пеня за період з 01.01.2021 року по 25.02.2021 року дорівнює 256486,44 грн. ? 0,03288%./ 100% ? 56 = 4722 грн. 63 коп.
Отже, загальний розмір пені за період з 22.12.2020 року по 25.02.2021 року з урахуванням обмежень подвійною ставкою НБУ становить 5563 грн 65коп, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, оскільки п.32.1. договору страхування його сторони узгодили умови про відповідальність за невиконання умов договору згідно чинного законодавства України, підлягає задоволенню вимоги позивача про застосування ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи правову природузабезпечення виконання зобов'язання, до видів якого належить пеня, як один із видів неустойки передбачену сторонами у договорі страхування, колегія суддів, визнає як самостійну відповідальність за порушення грошового зобов'язання в силу ст. 625 ЦК України, і тому також стягує на користь позивача за період з 22.12.2020 по 25.02.2021 з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 5932 грн. 53 коп. (розрахунок: в січні 2021 року індекс інфляції складав 101,3%, а в лютому 2021 року - 101%. Таким чином інфляційні витрати обраховуються за формулою: 256486,44 х (101,30% х101,00% :100) /100 - 256486,44 = 256486,44 х 102,313% :100 -256486,44 = 5932,53).
Сума трьох процентів річних від простроченої суми за період з 22.12.2020 року по 325.02.2021 року складає 1390 грн. 77 коп (за період з 22.12.2020 року по 31.12.2020 року кількість днів 10 - розрахунок за період з 22.12.2020 по 31.12.2020 = 256486,44 грн. ? 3,000% / 100% ? 10/366 = 210,23 грн; розрахунок за період з 01.01.2021року по25.02.2021року: кількість днів - 56 днів ( 256 486,44 грн. ? 3,000% / 100% ? 56/365 = 1180,54грн.)Загальна сума трьох відсотків річних з 22.12.2020 року по 25.02.2021року становить 1390 грн. 77 коп. (1180,54 +210,23).
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача колегія суддів стягує в рахунок пені та відшкодування за порушення грошового зобов'язання загальну грошову суму в розмірі 12886 грн. 95 коп. ((5563,65 (сума пені) +5932,53 (сума інфляційних витрат) +1390,77 (3 % річних)).
Також, колегія суддів вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги щодо відшкодуванняфактично понесених ним витрат по наданнюконсультацій та підготування позову на послуги адвоката в сумі 10000 грн., оскільки фактично вказані витрати стосуються наданню позивачу професійної правничої допомоги в розмірі, яка з врахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідача у відповідності до частин 2,3 ст. 141 ЦПК України із урахуванням складності справи.
Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи вищевикладене, через неправильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та застосування норм матеріального права, на підставі п.1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанціїпідлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про часткове задоволення позовних вимог
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог із урахуванням складності справи
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та за апеляційний перегляд справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, подаючи позовну заяву позивач заявив позовні вимоги в загальному розмірі 678859 грн. 96 коп., в той час як апеляційним судом було задоволено позовні вимоги на загальну суму 279373 грн. 39 коп., що становить 41,15 %.
Позивачем було сплачено до суду першої інстанції судовий збір в сумі 6788 грн. 60 коп. Відповідно йому за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню 41,15 % сплаченого ним судового збору до суду першої інстанції, що становить 2793 грн. 51 коп.
Крім того позивачем було сплачено до суду апеляційної інстанції судовий збір в сумі 10182 грн. 90 коп. Відповідно йому за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню 41,15 % сплаченого ним судового збору до суду апеляційної інстанції, що становить 4190 грн. 26 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 156/ 19-Т/ С від 25 квітня 2019 року в сумі 430278 грн. 97 коп. та в рахунок пені та відшкодування за порушення грошового зобов'язання - 16205,013 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 фактично понесені витрати в розмірі 10000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 4403 грн. 09 коп. та за апеляційний перегляд справи в розмірі 6604 грн. 63 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2022 року
Головуючий - С. С. Ткачук
Судді: О. Ю. Кононенко
В. І. Криворотенко