Номер провадження: 33/813/1393/22
Номер справи місцевого суду: 522/14414/22
Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І.
Доповідач Калініна О. В.
13.12.2022 року Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Калініної О.В. при секретарі Чепрас А.М., за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2022 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.01.2022 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати , провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що постанова суду є необґрунтованою , невмотивованою.
Суд не дав належної оцінки її показанням під час розгляду справи.
У справі відсутні будь- які докази , які вказували на те, що вона висловлювалася нецензурною лайкою або вчиняла інші дії внаслідок чого могла бути чи була завдана ОСОБА_1 шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої.
Не взято до уваги , що ОСОБА_1 висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою, що вона провокує сварки, поводить себе агресивно.
Під час розгляду справи не була встановлена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП . Завдання шкоди психологічному здоров'ю, як підстава для притягнення до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не встановлена.
Сукупність наявних у справі доказів не доводять її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного розгляду. ОСОБА_2 підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_1 заперечила проти задоволення апеляційних вимог ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Мотиви суду.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як видно зі змісту постанови, суд встановив, що 17 жовтня 2022 року приблизно о 09:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно тітки ОСОБА_1 , а саме висловлювалась нецензурною лайкою, чим вчинила щодо неї психологічне насилля та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд зазначив , що винуватість ОСОБА_2 підтверджується доданими до протоколу заявою ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 під час складання протоколу ОСОБА_2 була згодна з тим, що висловлювалася нецензурною лайкою відносно своєї тітки.
Однак, приймаючи зазначене процесуальне рішення, суд залишив поза увагою приписи закону, що визначають коло обставин, які підлягають з'ясуванню при розгляду справи про адміністративне правопорушення, на чому слушно наголошує апелянт.
Судом не досліджувалися фактичні обставини справи, не перевірялися та не надавалася оцінка наявним у справі доказам з точки зору їх достатності для доведеності винуватості чи невинуватості особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд формально вказав на назву доказів, які підтверджують винуватість, проте належної оцінки доказам не надав.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст.ст. 245,251,252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події та складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Сама по собі сварка в сім'ї, нецензурні висловлювання чи образи не становлять собою домашнє насильство. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Як вбачається, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 539729 від 20.10.2022 року зазначено , що 17.10.2022 року о 09:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї тітки ОСОБА_1 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, чим вчинила щодо неї психологічне насильство.
Разом з тим, обставини описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно ОСОБА_1 , а й про можливість завдання чи завдання внаслідок цього шкоди його психічному здоров'ю та в чому така шкода виразилася, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
Особа, уповноважена складати протокол, належним чином не виклала суть інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, що призвело до неконкретності змісту фабули адміністративного правопорушення, що залишилося поза увагою суду.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_2 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення.
Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В заяві до правоохоронного органу від 18.10.2022 року, як видно, ОСОБА_1 просила вжити заходи до її родичів, серед яких вказано і ОСОБА_2 , однак які саме дії скоїла ОСОБА_2 , які б підпадали під визначення домашнє насильство в цій заяві не зазначено.
У рапорті від 17.10.2022 року зазначено , що 17.10.2022 року отримано заяву, яку зареєстровано в ЄО за № 24985 від 17.10.2022 року як домашнє насильство за повідомленням на службу 102 від заявника ОСОБА_1 про те, що 17.10.2022 року чоловік племінниці плюнув в обличчя заявниці, просить реагування поліції.
В письмових поясненнях до протоколу ОСОБА_2 зазначила, що 17.10.2022 року приблизно о 09:00 год. у неї виник конфлікт з ОСОБА_1 , який був виражений з виказуваннями у її стороною нецензурною лайкою. Конфлікти відбуваються часто, викликані певним психічним станом її тітки.
Ці докази , які судом були прийняті до уваги не містять жодної вказівки на те, які дії вчинені ОСОБА_2 , підпадають під визначення домашнє насильство та які наслідки для ОСОБА_1 , яка вказана у протоколі як потерпіла , потягли за собою дії ОСОБА_2 .
Суд вказав, що цими доказами підтверджується винуватість ОСОБА_2 , однак не вказав які саме обставини , що підлягають доказуванню у справі за ст. 173-2 КУпАП підтверджують ці докази.
Конфліктна ситуація між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_1 та без точного визначення у чому така шкода полягає, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 17.10.2022 року дій, які підпадають під ознаки домашнього насильства, що потягло за собою заподіяння шкоди психічному здоров'ю потерпілого та які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтвердила обставини , про які вона зазначила у своїй заяві від 18.10.2022 року та вказала, що неправомірні дії щодо неї вчиняв чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Сама ж ОСОБА_2 в той день не вчиняла щодо неї дій насильницького характеру.
ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду надала пояснення про те, що 17 жовтня до обіду вона спала, нічого не бачила, поставити підпис у протоколі та у поясненнях її змусили працівники поліції і вона не читала зміст документів , які підписувала.
Апеляційний суд критично відноситься до таких пояснень, вони суперечать первісним поясненням та поясненням наданим в суді першої інстанції.
Разом із тим, як письмові докази , які були предметом дослідження суду першої інстанції, так і пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду не доводять факт вчинення ОСОБА_2 17.10.2022 року о 09:00 год. дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в межах сформульованої у протоколі фабули адміністративного правопорушення.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що протокол та додані до нього докази в своїй сукупності з наведених вище підстав не є належними, допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Тому постанову суду від 01.11.2022року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП належить скасувати , а провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу , враховуючи викладене , належить задовольнити частково.
Апеляційний суд відповідно до ст. 294 КУпАП за результатами апеляційного розгляду не наділений повноваженнями повертати протокол про адміністративне правопорушення для дооформлення.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП , апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2022 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Винести нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_2 на підставі п.1ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови направити учасникам справи у порядку ст. 295 КУпАП.
Суддя О.В. Калініна