Номер провадження: 33/813/1177/22
Номер справи місцевого суду: 521/8707/22
Головуючий у першій інстанції Гарський О. В.
Доповідач Чорна Т. Г.
01.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Чорної Т.Г.,секретар судового засідання Зєйналова А.Ф.к., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Волканова Євгена Васильовича, представника Одеської митниці Державної митної служби України - Кептене Дмитра Андрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Волканова Євгена Васильовича, на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 483 МК України, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 785 990 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень 07 копійок на користь держави з конфіскацією товарів.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Волканов Євген Васильович подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послався на те, що в матеріалах справи відсутній офіційний переклад як супровідного листа Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини адресованого Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України, так і інших документів, з турецької мови на українську, а відтак митний орган не надав суду належних та допустимих доказів, які містять достовірну інформацію про можливе вчинення ОСОБА_1 порушень митих правил. Крім того, у відповідності до норм ч. 4 ст. 266 МК України відповідальність за вчинення порушень митних правил у повному обсязі несе декларант, яким був ФОП “ ОСОБА_2 ”, а також суб'єктом адміністративного правопорушення може бути і перевізник товару. Апелянт вважає, що судом був порушений принцип презумпції невинуватості. Крім того, з протоколу про порушення митних правил не вбачається які дії чи бездіяльність утворюють склад порушення митних правил.
Оскільки митним органом не надано достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності, а суд не в повному обсязі дослідив усі обставини справи, що призвело до порушення судом норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права, апелянт просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Волканов Євген Васильович, викладені в апеляційній скарзі доводи підтримав та просить апеляційну скаргу задовольнити з наведених в ній підстав.
Представник Одеської митниці доводи апеляційної скарги не визнав, висновок суду першої інстанції, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, вважає правильним та обґрунтованим.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Волканова Є.В., представника Одеської митниці та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З протоколу №0740/50000/22 від 06 травня 2022 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами у відношенні громадянки ОСОБА_1 за ознаками скоєння нею правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, вбачається, що 15.08.2019 року між ТОВ «Айвін» в особі гр. ОСОБА_1 та компанією «Formul plastik ve metal san.a.s» (Туреччина), в особі гр. ОСОБА_3 укладено зовнішньоекономічний контракт № FR-AR-002/2019 щодо поставки товарів в Україну.
В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини прибув товар «труби жорсткі, вироби будівельні та ін.», загальною вагою 11013,58 кг брутто (згідно коносаменту №2019/09/ЕХР/000426 від 28.09.2019).
07.10.2019 декларантом ФОП « ОСОБА_2 », який діє на підставі договору № 0210.19 від 26.09.2019 про надання послуг по декларуванню та митного оформлення була підготовлена та подана митному органу митна декларація в режимі «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером UA500010/2019/028145.
Разом з митною декларацією було надані документи, серед яких: контракт FR-AR-002/2019 від 15.08.2019; інвойс № IHR2019000000407 від 24.09.2019; коносамент №2019/09/ЕХР/000426 від 28.09.2019, наряд № 914 від 03.10.2019 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Відповідно до інформації зазначеної у МД та товаросупровідних документів встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «Formul plastik ve metal san.a.s», а покупцем та одержувачем є ТОВ “Айвін”.
Відповідно граф МД № UA500010/2019/028145 було заявлено 7 найменувань товару.
Згідно інвойсу компанії «Formul plastik ve metal san.a.s» (Туреччина) від 24.09.2019 № IHR2019000000407, загальна вартість заявленого за вищевказаною МД товару, складає 18494,1103 доларів США (по курсу НБУ складає 455173,73 грн.).
Відповідно до МД № UA500010/2019/028145 вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.
З метою з'ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Турецької Республіки.
15.02.2022 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №26/26-04/7.10./4447 повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді митної адміністрації Республіки Туреччина від 07.12.2021 №29980007-724.01.03/ UA-69060444-69810953 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів.
Згідно отриманої відповіді державних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації №19343100ЕХ231859 та інвойсу вищевказаної турецької компанії від 24.09.2019 № IHR2019000000407 складала 31935,47 доларів США (785990,07 грн. згідно курсу НБУ на день митного оформлення).
Тобто різниця вартості товару складає 13441,3597 доларів США (330816,33 грн).
Згідно службової записки м/п «Одеса-порт» Одеської митниці від 07.12.2021 №7.10-28.1-01/1366, різниця сум митних платежів, нарахованої та сплачених за митною вартістю, заявленою у МД та суми митних платежів, з урахуванням отриманої відповіді митної адміністрації Республіки Туреччини становить 54192,68 грн.
За опрацюванням інформації наданої від митної адміністрації Республіки Туреччина встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно вартості товарів.
Вказані відомості надані власником товарів керівником ТОВ «Айвін» ОСОБА_1 , якою були вчинені дії спрямовані на переміщення товарів на суму 785 990,07 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил передбачене ч.1 ст. 483 МК України.
Суд, дослідив протокол про порушення митних правил № 0740/50000/22 від 06.05.2022 року; доповідну записку; митну декларацію; копію інвойсу; копію коносаменту; копію наряду; копію довідки про транспортні витрати; копію контракту; копію договору; копію листа турецької компанії; копію листа митних органів Туреччини; копію пакувального листа; копію експортного інвойсу; копію листа №7.10-20-01/265; копію листа про різницю митних платежів та дійшов висновку про наявність достатніх доказів на підтвердження того, що надані керівником ТОВ " Айвін" ОСОБА_1 документи для оформлення митної декларації містять неправдиві відомості щодо вартості товарів переміщених через митний кордон України, чим скоєно порушення митних правил відповідальність за яке, передбачена ст. 483 МК України.
Частиною першою статті 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадова особа підприємства керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.
Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України: пункт 3 - для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. пункт 5 - керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Керівником ТОВ "Айвін" є громадянка України ОСОБА_1 , яка як керівник підприємства організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства.
Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов'язана забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.
На підставі вищевказаних обставин посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби було складено протокол відносно ОСОБА_1 про порушення нею митних правил, за ознаками порушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Частиною першою статті 483 МК України встановлено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 № 8 (зі змінами): «переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у т.ч. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані». Згідно з п. 6 цієї Постанови Пленуму, необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року N 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Згідно зі ст. 10 КУпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи зазначені норми, виходячи з матеріалів справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що знайшов підтвердження факт переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів,що містять неправдиві відомості щодо вартості цих товарів.
При цьому суд правильно встановив, що саме ОСОБА_4 є належним суб'єктом правопорушення, яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутній офіційний переклад як супровідного листа Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини адресованого Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України, так і інших документів, з турецької мови на українську, а відтак митний орган не надав суду належних та допустимих доказів, які містять достовірну інформацію про можливе вчинення ОСОБА_1 порушень митих правил, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки під час апеляційного розгляду справи Одеською митницею надано нотаріально посвідчені переклади експортної митної декларації та експортного інвойсу, надані митними органами Туреччини, з яких вбачаться розбіжність у вартості переміщеного товару.
Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КупАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже наведені представником ОСОБА_1 -адвокатом Волкановим Є.В. заперечення і доводи не спростували факт різниці у вартості товару переміщеного через митний кордон України і не надано жодних належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку можливо було б стверджувати про подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять правдиві відомості про вартість переміщеного товару.
Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідності до норм ч. 4 ст. 266 МК України відповідальність за вчинення порушень митних правил у повному обсязі несе декларант, яким був ФОП “ ОСОБА_2 ”, є безпідставними, оскільки єдиною особою, яка повинна нести юридичну відповідальність за дії направлені на переміщення товарів через митний кордон України, якщо такі дії мають порушення, повинна бути особа, яка є власником володільцем товару, що переміщується через митний кордон України. Тобто та людина яка зацікавлена у його переміщенні через митний кодон України. Що стосується безпосередньо декларанта, то така особа також може бути суб'єктом відповідальності, однак лише у випадку коли він і є заінтересованою у товарі особою. У всіх інших випадках, такий декларант є посередником між власником та державною митною службою при вчиненні дій пов'язаних із оформленням товару.
Санкція ч. 1 ст. 483 МК України може застосовуватись лише до тих осіб, які фактично приховали товар від митних органів під час його переміщення через митний кордон, або під час митного оформлення такого товару надали митним органам документи, які мають юридичні чи інші вади, з метою зменшення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон.
Представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. Такі порушення з боку декларанта не були встановлені ні при розгляді справи в суді першої інстанції, і не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в апеляційному суді.
Не може бути в даному випадку суб'єктом адміністративного правопорушення перевізник товару, оскільки перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості , виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Також слід зазначити про помилковість доводів апелянта про те, що в протоколі протоколу про порушення митних правил посадовою особою, яка складала протокол, не зазначено склад порушення митних правил, так як склад правопорушення є зазначеним.
Отже доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до викладення обставин, які наведені у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про порушення митних правил та не можуть бути врахованими при перегляді справи в апеляційному порядку із наведених вище підстав.
За таких обставин, постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2022 року є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтею294 КупАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Волканова Євгена Васильовича залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду Т.Г. Чорна