14.12.22
22-ц/812/1050/22
Єдиний номер справи 487/3059/14-ц
Провадження 22-ц812/1050/22 Головуючий по 1 інстанції Притуляк І.О.
Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.
14 грудня 2022р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.
секретар судового засідання - Стрілець К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп»
на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2022р.
за заявою стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення,
встановила:
У грудні 2021р. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №487/3059/14-ц, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05.12.2007р., а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,70 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/12/2007/840-К3597 від 05.12.2007р. в загальній сумі 127422,68 дол. США, що еквівалентно 1018489,48 грн.
Заявник вказував, що виконавчий документ був отриманий первісним стягувачем 11.12.2014р. та направлений на виконання до органів ДВС. Постановою державного виконавця 30.05.2017р., вищевказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу.
Ухвалою Заводського районного суд м. Миколаєва від 02.12.2021р. первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» замінено на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Посилаючись на те, що виконавчий лист стягувачу повернуто не було, а після отримання відповіді на запити від Заводського ВДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) встановлено його втрату, що унеможливлює його направлення до виконання, заявник просив про задоволення заяви.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2022р. у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на незаконність ухвали суду, просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів втрати виконавчого листа та останнього місцезнаходження документу, не надано і не зазначено причин з яких стягувач не розшукував цей виконавчий лист.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Так, ст. 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст. 431 ЦПК України питання виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За правилами ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя і у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.11.2014р. постановлено про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 . Постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05.12.2007р., а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,70 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/12/2007/840-К3597 від 05.12.2007р. в загальній сумі 127422,68 дол. США, що еквівалентно 1018489,48 грн.
ОСОБА_2 є поручителем кредитних зобов'язань за вказаним кредитним договором за договором від 05 грудня 2007р.
27.01.2015р. представник ПАТ КБ «Надра» отримав в Заводському районному суді м. Миколаєва виконавчі листи по справі №2/487/1604/14, які були звернуті до примусового виконання до державної виконавчої служби (постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2015р.)
Ухвалою Заводського районного суд м. Миколаєва від 02.12.2021р. замінено стягувача у виконавчому документі з виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.11.2014р. по справі 487/3059/14-ц з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
За даними Відділу Заводського ВДВС у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) виконавче провадження №47695983 щодо примусового виконання вказаного судового рішення було знищено, а постановою державного виконавця від 30.05.2017р. виконавчий лист було повернуто стягувачу.
Зазначене свідчить про те, що рішення суду не виконане.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
У даному випадку строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, так як в матеріалах справи відсутні дані про направлення стягувачу в установленому порядку постанови державного виконавця від 30.05.2017р. Крім того, на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з огляду на площу квартири переданої в іпотеку, відсутність у іпотекодавця іншого житла та отримання кредиту в іноземній валюті на споживчі цілі.
Відповідно до п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу ХШ "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є встановлення факту його втрати.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Обґрунтовуючи підстави для видачі дубліката виконавчого документа, представник заявника вказував, що його було втрачено. На виконанні у виконавчого органу цей лист не перебуває.
Вказані обставини не спростовані жодним доказом. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником не пропущено, рішення суду не виконано, оригінал виконавчого листа втрачений, а його відсутність у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволені заяви про видачу дубліката виконавчого документа.
Також слід зазначити, що видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2022р. скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви.
Видати дублікат виконавчого листа по справі №487/3059/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05.12.2007р., а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,70 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/12/2007/840-К3597 від 05.12.2007 року в загальній сумі 127422,68 дол. США, що еквівалентно 1018489,48 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.
Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2022 року
Головуючий: Судді: