Справа № 636/4341/20
провадження № 1-кп/527/263/22
про продовження строку тримання під вартою
13 грудня 2022 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
в режимі відеоконференції прокурора - ОСОБА_3 ,
в режимі відеоконференції обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Глобине Полтавської області, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
В провадженні Глобинського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що у ході досудового розслідування для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено наявність ризиків: обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може незаконно впливати на свідків, а тому може мати намір переховуватися від слідства та суду, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На даний час вище вказані ризики, на думку прокурора, не зменшилися.
Разом з тим прокурором у клопотанні зазначено, що обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним ризикам.
Обвинувачений заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання встановив таке.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно п.1, п. 3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (Бекчиєв проти Молдови §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (Ідалов проти Росії , Гарицьки проти Польщі , Храїді проти Німеччини , Ілійков проти Болгарії ).
Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Ілійков проти Болгарії № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 16 грудня 2022 року.
До зазначеного часу судовий розгляд у даному кримінальному провадженні закінчений не буде. У зв'язку із цим у судовому засіданні виникло питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , суд бере до уваги те, що на час розгляду клопотання продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснювати тиск на свідків, а також переховуватись від суду.
З врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , подальше існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою, відпала, - не встановлено.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 183, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, тобто до 10 лютого 2023 року включно.
Залишити визначену суму застави - 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 86835 (вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, міру запобіжного заходу, прізвище, ім'я, по-батькові обвинуваченого.
У разі внесення застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов'язки, визначені ухвалою суду.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати на виклики прокурора та суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1