Єдиний унікальний номер: 379/1214/22
Провадження № 3/379/836/22
13 грудня 2022 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
12.11.2022 року о 19 год. 16 хв. ОСОБА_1 , в м. Тараща по вул. Б.Хмельницького, керував автомобілем «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом № 76 від 12.11.2022р.,результат огляду становить 1,26% проміле. Чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та захисник Шапошник Є.В. звернулися до суду з клопотанням про закриття провадження по справі, оскільки, на їх думку, в матеріалах справи відсутні достатні докази винуватості ОСОБА_1 , тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Стверджували, що поліцейськими допущено ряд помилок під час оформлення матеріалів справи та складання протоколів. Зауважили, що ОСОБА_1 не погоджувався з показником «Драгер». Однак його не направили для проведення огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, що є порушенням та свідчить про неналежність доказів, які зібрано з порушенням.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'ктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського відображено як водій ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля, який було зупинено поліцейськими за порушення вимог ПДР України. Пізніше на пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння (результат тесту 1,26% проміле), проти якого він не заперечував, оскільки, як сам відмітив, перед цим випив чарочку. За таких обставин суд вважає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського повністю відображає обставини події та повністю доводить винність ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.9а) ПДР України, тобто вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується твердження захисника в частині того, що, ніби то його підзахисний не погодився з результатом тесту «Драгер», і не був доставлений до закладу охорони здоров'я, є необгрунтованими, оскільки відсутність будь-яких заперечень зі сторони ОСОБА_1 щодо результату тесту, чітко зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, як і згода водія пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння за допомогою приладу "Драгер". За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника щодо закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
Також, з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що працівником поліції проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування технічного засобу та зафіксовано як він сам повідомив що вживав алкогольні напої.
Щодо невручення ОСОБА_1 другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення, суд до уваги не приймає, оскільки наявний в матеріалах справи протокол свідчить, про те що ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, наявні його підписи, жодних пояснень останнього щодо невручення йому протоколу матеріали справи не містять.
Доводи захисту про те, що працівники патрульної поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП, безпідставні. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Таращанському районному суді Київської області, що підтверджено його підписом у протоколі.
Твердження захисника, що в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів не заповнена графа з результатами згоден не відповідає дійсності, оскільки в зазначеній графі наявний підпис ОСОБА_1 .
Крім того, суд зазначає якщо ОСОБА_1 вважає, що при оформленні адміністративного правопорушення працівниками поліції допущено невиконання певних службових обов'язків , то це може бути підставою для оскарження його дій і притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, однак ніяким чином не спростовує та не є підставою для нівелювання факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази в сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення саме 12.11.2022р., при цьому , докази які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні та стороною захисту не надані.
Вина ОСОБА_1 підтверджується відомостями, відміченими в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 178743, актом огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціального технічного засобу, тестом «Драгер» від 12.11.2022р., актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, який, як вважає суд є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законнним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП слід накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП ,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя: О. В. Разгуляєва