Справа № 357/11137/22
Провадження № 2/357/3388/22
про відмову у відкритті провадження у справі
"12" грудня 2022 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення упущеної вигоди, -
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення упущеної вигоди у сумі 1 097 058 000,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання зобов'язань з боку Групи компаній “БИН” у вигляді сплати 200 000 000 доларів США на користь Компанії “Зіланд” за придбання акцій ВАТ “Красная поляна” він не отримав дохід у вигляді 15% від суми продажу акцій ВАТ “Красная поляна”, що становить 30 000 000,00 доларів США, чим йому було спричинено шкоду у вигляді упущеної вигоди.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання законодавства України при зверненні до суду, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до правил ч.1, ч.2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
У той же час, з позовної заяви убачається, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином російської федерації та зареєстрований у м. москва. Третя особа у справі ОСОБА_3 зареєстрований та проживає у м.Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки.
Відомостей про те, що сам позивач є громадянином України матеріали позову не містять. Навпаки, у договорі оренди будинку, який нібито орендується позивачем з 20.12.2021 року по 20.12.2022 рік у м.Узин Білоцерківського району Київської області, у розділі “Реквізити сторін” будь-які реквізити сторін відсутні. Копії паспорту та довідки РНОКПП позивача до матеріалів позову не приєднані.
З огляду на наведене, у суду наявні підстави вважати подання такого позову спробою штучно змінити підсудність справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованою Україною 10 листопада 1994 року, яка набрала чинності 14 квітня 1995 року (далі “Мінська Конвенція”) визначені положення про надання правового захисту громадянам Договірних Сторін та співробітництво в галузі надання установами юстиції правової допомоги по цивільних, сімейних і кримінальних справах.
Згідно з п. 1 ст. 20 Мінської Конвенції якщо в частинах II-V цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони.
У той же час, відповідно до правил ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи те, що випадки, передбачені ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», на даний спір не поширюються, він повинен вирішуватися компетентним судом держави, у якій зареєстроване місце проживання відповідача, а тому у відкритті провадження слід відмовити. Дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судами України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 27 ЦПК України, ст. ст. 1, 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.20 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, суд, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення упущеної вигоди - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. П. Цукуров