Справа № 355/1301/22
Провадження № 2-о/355/75/22
28 листопада 2022 року смт. Баришівка
Суддя Баришівського районного суду Київської області Чехов С.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення заінтересована особа: ОСОБА_2 .
До суду звернулася заявник ОСОБА_1 з заявою у якій просить встановити факт добудови до житлового будинку та збільшення частки в спільній частковій власності на нерухоме майно з 18/100 частини до 46/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 2015 рік.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 19 вересня 1967 року вона згідно договору дарування стала власником 18/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Сама будівля на день дарування мала загальну площу 45.58 кв.м.. Друга частина будинку, яку купував сусід ОСОБА_3 у 1968 році загальна площа становила 58.70 кв. м.. З 1967 року по 1968 рік її сім'я добудувала свою частину про, що свідчать показники загальної площі житлового будинку. У відсотковому співвідношенні власність при оформленні документів не перераховувалась. Відповідно рішення виконкому Білоцерківської міської ради депутатів трудящих №226 від 19 серпня 1953 року за домоволодінням по АДРЕСА_1 , закріплено в користуванні земельну ділянку площею 2715 кв.м.. У 1968 році відбувся розподіл земельної ділянки Товариським судом земельна ділянка була розподілена згідно частин житлового будинку між двома співвласниками. Після чого був встановлений дерев'яний паркан. Кожна із сторін мала окремий вихід до будинку та комунікації. Згідно рішення Білоцерківської міської Ради народних депутатів у 1969 році було вилучено велику частину земельної ділянки (присадибної) за рахунок будівництва кооперативного будинку, залишок становив 1000 кв. м.. Кожен із співвласників будинку по АДРЕСА_1 , отримав компенсацію за видалення зелених насаджень з їхньої ділянки. Другу частину житлового будинку по АДРЕСА_1 у 1968 році купував батько зацікавленої особи ОСОБА_3 . До його сина ОСОБА_2 , перейшло у спадок та дар частина спірного будинку у якій з дитинства він проживав. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було встановлено, що вона користується цим приміщенням з 1968 року, іншими приміщеннями житлового будинку користується ОСОБА_2 . З 1967 року по теперішній час кожна із сторін здійснила низку добудов і прибудов до своєї частини будинку та звели господарські споруди. Безпосередньо вона побудувала гараж «Ж», вбиральню «Е», хвіртку «6», огорожу «7». Про здійснення добудов та прибудов, які збільшували загальну та індивідуальну площу спірного будинку свідчать технічні паспорти за 1968,1981,1995,2007,2016 роки. Остання добудова до будинку відбулась у 1981 році з таких підстав загальна площа будинку на той час становила 180 кв. м.. У 2013 році дерев'яні паркани між присадибними ділянками змінились на капітальний бетонний, який був розміщений згідно розподілу землі від 1968 року. В 2019 році відбулась незалежна експертиза спірного житлового будинку, що з'ясувала розподіл у відсотковому співвідношенні між співвласниками, а саме: 46% належало її, 54% ОСОБА_2 , при загальній площі будівлі 180 кв.м., яка не змінювалась з 1981 року. Станом на 2015 рік по факту було користування будівлею 46% та 54%.
Дослідивши заяву заявника ОСОБА_1 слід прийти до висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав:
Згідно до ч.1,ч.2,ч.4 ст. 315 ЦПК України слід, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ч.1,ч.2,ч.5 ст.376 ЦПК України слід, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності. Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно чи зареєстровано за іншою особою.
Згідно ч.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» слід, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Як слід з ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» Уповноважені органи містобудування та архітектури слід, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом містобудування та архітектури є структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань архітектури, а за його відсутності - структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури. З метою забезпечення виконання функцій, пов'язаних з організацією замовлення розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації (змін до неї), у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
За ч.9 ст.18 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слід, що заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об'єкти незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно.
При цьому одна заява подається лише у разі, якщо право власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструється за тим набувачем або набувачами.
Одна заява про державну реєстрацію права власності може подаватися співвласниками у разі одночасного набуття права спільної сумісної або спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Отже з наведеного слід, що заявник у заяві, не вказав з якою метою необхідно встановити факт, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують неможливості встановлення цього факту. До заяви не були додані докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також докази які б вказували про неможливість оформлення документів на будинок. У заявника маються на руках технічні паспорти на будівлю у хронологічному порядку з моменту виділення земельної ділянки для будівлі будинку та по господарських будівель. Однак заявник не звернувся до існуючих органів влади уповноважених органів містобудування та архітектури, з метою забезпечення виконання функцій, пов'язаних з організацією замовлення розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації. В подальшому згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявник повинен провести відповідну реєстрацію у зв'язку з збільшенням часток на підставі добудов та прибудов на які в подальшому розповсюджувалось право заявника на володіння цим майном. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно чи зареєстровано за іншою особою. З таких підстав заявник повинен звернутися з позовом до суду з читко поставленим питанням, який не вдалося вирішити без судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.186,ч.4 ст.315 ЦПК України,-
ОСОБА_1 відмовити у відкриті провадження за її заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Київського апеляційного суду, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд Київської області.
Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов