Справа № 285/6308/22
провадження № 3/0285/4822/22
13 грудня 2022 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які надійшли
від Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
та проживає по АДРЕСА_1 ,
ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_2 11.11.2022 о 14:40 год. за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , намагався вчинити сварку з ОСОБА_3 , яка знаходилась в будинку, вибивав вікна та двері, чим порушив терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 08.11.2022, згідно якого йому було заборонено в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою з 21:10 год 08.11.2022 по 21:10 год 13.11.2022.
В судове засідання ОСОБА_2 не прибув, належної зацікавленості у розгляді справи не виявив. Його неявка в судове засідання, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду справи, і не надання суду будь-яких доказів на спростування своєї вини у вчиненні правопорушення, являється його свідомим волевиявленням.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах “Володіна проти РФ” від 09.07.2019, “Левчук проти України” від 03.09.2020 зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей 3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
протоколомпро адміністративне правопорушення від 17.11.2022 ;
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.11.2022;
письмовим поясненням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 11.11.2022, в яких, зокрема, вони підтвердили обставини викладені в протоколі;
терміновим заборонним приписом стосовно кривдника Кучерова від 04.11.2022, відповідно до якого йому було заборонено в будь який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_5 строком на 5 діб, а саме з з 21:10 год 08.11.2022 по 21:10 год 13.11.2022.
Дослідивши адміністративний матеріал, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, розмір якого визначено судом в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, - що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33-35, 38, 173-2, 185, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин