Справа №295/12697/22
1-кс/295/5087/22
Іменем України
05.12.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022065410000155 від 09.08.2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням, в обґрунтування вимог за яким зазначає, що 08.08.2022 року близько 17 год. 40 хв. під час огляду автомобіля «BMW» моделі Х6, р.н. НОМЕР_1 , за адресою: Житомирський район, с. Довжик, вул. Богунська, 1А експертним дослідженням виявлено зміну шляхом перебивання окремих знаків номеру кузова автомобіля марки «BMW» моделі Х6, р.н. НОМЕР_1 . За даним фактом 09.08.2022 року було внесено відомості до ЄРДР за №12022065410000155 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Заявник вказує, що після вилучення транспортного засобу старшим дізнавачем ОСОБА_4 було подано клопотання про арешт майна, яке розглядалося Богунським районним судом м. Житомира без його участі. На даний час автомобіль зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Житомирській області на відкритій стоянці, тому у зимовий період буде знаходитись у вкрай неналежних погодних умовах, що сприятиме втраті його цінності та працездатності, пошкодженні кузова погодними умовами, оскільки сніг буде руйнувати корпус кузова та агрегатів. ОСОБА_3 вважає, що арешт майна відбувся з порушенням, так як він не був присутній під час розгляду клопотання, не мав змоги надати пояснення, крім цього судовим експертам надав автомобіль та документи про реєстрацію транспортного засобу сам для огляду добровільно та не думав, що майно буде вилучене і в подальшому арештоване. Крім цього, зазначає, що автомобіль належить йому на законних підставах, оскільки він був придбаний у липні 2022 року в Данії, прибув до України з таким номером кузова та пройшов митне оформлення. Зважаючи на те, що по транспортному засобу призначені відповідні експертизи, ОСОБА_3 просить скасувати арешт на автомобіль «BMW» моделі Х6, р.н. НОМЕР_1 , та повернути йому на відповідальне зберігання.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Щодо задоволення клопотання заперечує, оскільки автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а арешт накладено саме з метою забезпечення збереження речових доказів. З важаючи на те, що автомобіль, на який накладено арешт, є безпосереднім предметом злочину, він має зберігатися до завершення досудового розслідування. Враховуючи те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває, може виникнути необхідність у проведенні додаткових слідчий дій чи експертних досліджень, автомобіль має в подальшому перебувати під арештом до прийняття остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні, а тому прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.
Вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Вбачається, що в рамках кримінального провадження №12022065410000155 від 09.08.2022 року слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_6 17.08.2022 у справі №295/7887/22 постановлено ухвалу, якою накладено арешт на автомобіль марки «BMW» моделі «Х6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .
За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підставою для накладення арешту на майно слідчим суддею у справі №295/7887/22 зазначено те, що вказане вище майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
У свою чергу за змістом ст. 98, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи лише за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто належить до матеріальних об'єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар «Спорронг та Льоннрот проти Швеції». Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами , які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).
На переконання слідчого судді, в ході розгляду клопотання про арешт майна у справі №295/7887/22 стороною обвинувачення було доведено можливість використання транспортного засобу як доказу у кримінальному провадженні, так як він, з огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення та встановлені в ході розгляду клопотання обставини, може бути безпосереднім предметом кримінального правопорушення.
Окремо слід зауважити, що відсутність володільця майна під час розгляду клопотання про арешт майна у зв'язку із його неявкою в засідання або неповідомленням про дату, час та місце судового засідання не є з точки зору процесуального закону підставою для скасування арешту майна.
При цьому повернення володільцю ОСОБА_3 на відповідальне зберігання автомобіля марки «BMW X6», на думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування може унеможливити належну фіксацію слідової інформації, наявної на транспортному засобі, може перешкодити належному здобуттю та фіксації доказів у кримінальному провадженні, а також встановленню всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення.
Оцінивши позицію учасників провадження, наявні у матеріалах клопотання документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, беззаперечних доказів зникнення потреби у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження або необґрунтованому накладенні арешту в ході розгляду клопотання встановлено не було, у зв'язку із чим слідчий суддя не вбачає підстав на даній стадії досудового розслідування скасовувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 17.08.2022 року.
З огляду на викладене, завдання кримінального провадження, завдання та мету арешту майна, керуючись ст.ст. 2, 16, 98, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя