Справа № 161/17636/22
Провадження № 2-а/161/355/22
14 грудня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
з участю:
представника позивача - Чеберяка Ю.М.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - Прус С.Б.
перекладача - Максимів О.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
14.12.2022 року 6 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) в особі командира (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін) звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом на обґрунтування вказавши, що відповідач - громадянин Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 , діючи в складі групи осіб, здійснив незаконний перетин державного кордону з республіки білорусь в Україну в районі прикордонного знаку № 0001, поза пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку прикордонного знаку № 1083, на відстані 100 метрів від лінії державного кордону з республікою білорусь та 5 метрів до кордону з Республікою Польща, внаслідок чого о 02 год. 55 хв. 12.12.2022 року був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби «Грабове» 6 прикордонного загону. Будь-які документи, які б посвідчували особу та громадянську належність у відповідача відсутні. Про затримання іноземця було повідомлено Посольство Ісламської Республіки Іран та проінформовано чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області. Як було встановлено, відповідач є нелегальним мігрантом, оскільки після перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску невідкладно не звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. 12.12.2022 року начальником 6 прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення з України, яке громадянин Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 виконати не в змозі, у зв'язку із незаконним перебуванням на території України, незнанням української мови та відсутністю коштів і родичів, які змогли б допомогти у реалізації вказаного рішення. При цьому, існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач самостійно з України не виїде та в подальшому буде намагатись повторно незаконно потрапити до країн західної Європи. Враховуючи вище зазначене та з метою реалізації державної політики у сфері міграції, просить суд затримати громадянина Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. На обґрунтування позовної вимоги про затримання громадянина Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 на строк до шести місяців зазначив, що у разі задоволення судом даного позову, виконання рішення може бути значно ускладненим через введення на території України воєнного стану.
Відповідач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що в Україну він потрапив з території республіки білорусь, куди в'їхав з території рф. Категорично заперечує проти його повернення до Ісламської Республіки Іран, оскільки в країні триває громадянська війна, а тому він побоюється за своє життя. Кінцевою його метою було потрапили до Євросоюзу. Не заперечує проти видворення до будь-якої країни західної Європи, але бажано до Німеччини.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що громадянин Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в складі групи осіб, здійснив незаконний перетин державного кордону з республіки білорусь в Україну в районі прикордонного знаку № 0001, поза пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку прикордонного знаку № 1083, на відстані 100 метрів від лінії державного кордону з республікою білорусь та 5 метрів до кордону з Республікою Польща, внаслідок чого о 02 год. 55 хв. 12 грудня 2022 року був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби «Грабове» 6 прикордонного загону.
Будь-які документи, які б посвідчували особу та громадянську належність у відповідача відсутні.
В подальшому відповідно до вимог ст. 263 КУпАП відповідачка була затримана в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Про затримання іноземця встановленим порядком було повідомлено Посольство Ісламської Республіки Іран та проінформовано чергового Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області.
Згідно з п. 14 ст. 1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Приймаючи до уваги викладене, відповідач є нелегальним мігрантом, оскільки після перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску невідкладно не звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Отже, суд вважає доведеним, що громадянин Ісламської Республіки Іран зі слів ОСОБА_1 ,реалізуючи свої права та свободи, міг встановленим порядком іммігрувати в Європейські країни на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством іноземних держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Однак, відповідач обрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, а саме потрапляння для постійного проживання до країн Західної Європи, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху.
На даний час у відповідача відсутній паспортний документ, обов'язкова наявність якого визначена в ст. 9 «В'їзд в Україну іноземців та осіб без громадянства та строки їх перебування в Україні" Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.
12.12.2022 року начальником 6 прикордонного загону, у відповідності до ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення з України, яке громадянин Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 виконати не в змозі, у зв'язку із незаконним перебуванням на території України, незнанням української мови та відсутністю коштів і родичів, які змогли б допомогти у реалізації вказаного рішення.
Доказів іншого сторонами суду надано не було.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби Безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У відповідності до ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Враховуючий той факт, що будь-які законні підстави для перебування відповідача на території України відсутні, суд вбачає усі підстави для його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України.
Що стосується позовних вимог в частині затримання громадянина Ісламської Республіки Іран, зі слів ОСОБА_1 з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, суд вважає, що вони також підлягають до задоволення, оскільки реальне виконання рішення суду, в умовах запровадження на території України воєнного стану, є ускладненим через обмеження усіх видів транспортного сполучення.
Також суд вважає, строк затримання слід встановити у шість місяців, як це передбачено ч. 11 ст. 289 КАС України.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 371 КАС України визначено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Виходячи із наведеної норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне дане судове рішення звернути до негайного виконання.
Отже, враховуючи усе вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 77, 79, 241-246, 288, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - задовольнити.
Видворити громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Затримати громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України на термін до 6 (шести) місяців.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 14 грудня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська