Справа №155/1130/22
Провадження №2/155/473/22
14 грудня 2022 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурській К.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Берестечківської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 1,25 га, яка знаходиться на території колишньої Горішненської сільської ради (на даний час - Берестечківської міської ради). Вказує, що він єдиним спадкоємцем майна спадкодавця за заповітом, однак спадщину не прийняв в установлений термін з важних причин, оскільки на момент смерті спадкодавиці проживав окремо та не знав про наявність складеного у його користь заповіту. Копію державного акта на право власності на земельну ділянку позивач знайшов нещодавно серед речей та документів померлої. Зазначає, що саме з цієї причини після його звернення до нотаріальної контори в листопаді 2022 року із заявою про оформлення вищевказаної спадщини йому було відмовлено у заведенні спадкової справи. Просить визначити йому додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 24 листопада 2022 року відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 24 листопада 2022 року за клопотанням позивача було витребувано копію спадкової справи після померлої ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, в поданій заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність. Позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача - Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області у заяві, яка надійшла до суду 09 грудня 2022 року, просить справу розглядати у відсутності представника ради, проти задоволення позовних вимог не заперечила.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно з ст. 1233, ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається із заповіту, посвідченого 24 лютого 1999 року секретарем Горішненської сільської ради Горохівського району Волинської області та зареєстровано в реєстрі за №8, ОСОБА_2 все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 . Заповіт не змінено і не скасовано (а. с. 6).
Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Факт належності спадкодавцю спадкового майна, зокрема, земельної ділянки площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №008555, який видано Горохівською районною державною адміністрацією 13 серпня 2004 року (а.с. 5).
Спадкодавець ОСОБА_2 до дня смерті проживала сама в АДРЕСА_1 і на інше місце проживання не виїжджала, в шлюбі не перебувала, дітей не мала. Заповіт ОСОБА_2 посвідчувався в Горішненській сільській раді 24 лютого 1999 року, р №8. Заповіт не змінений і не скасований. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом є ОСОБА_1 . Дані обставини стверджуються довідкою Берестечківської міської ради від 02 листопада 2021 року №758 (а.с. 8).
Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Волошина С.А. з метою оформлення спадкових прав.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Волошина С.А. від 17 листопада 2022 року №50/01-16, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він у встановлений термін не подав заяви про прийняття спадщини, а тому пропустив строк для прийняття спадщини. Одночасно роз'яснено, що визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливе в судовому порядку (а. с. 9).
06 грудня 2022 року за №52/01-16 на запит суду приватний нотаріус Волошин С.А. надіслав суду Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №70772291 від 30 листопада 2022 року з якої вбачається, що спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена.
Інформація про наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 і які претендують на спадкове майно, в матеріалах справи відсутня.
Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Крім того, при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки йому не було відомо про наявність заповіту на його ім'я, тому своєчасно не подав заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оцінюючи доводи позивача та надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, суд вважає, що причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку є поважними.
Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
У своєму позові ОСОБА_1 не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268-1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12-13, 81, 200, 259, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Берестечківська міська рада Луцького району Волинської області (місто Берестечко, вулиця Шевченка, 2 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04051262).
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.