Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_5Справа № 991/5499/22
Доповідач: ОСОБА_4Провадження №11-сс/991/469/22
13 грудня 2022 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4, розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 щодо проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг захисників ОСОБА_9, ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 грудня 2022 року у режимі відеоконференції,
12.12.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 щодо обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку із цим 12.12.2022 суддя-доповідач постановив ухвалу, якою призначив до розгляду вищевказані апеляційні скарги на 09 год. 00 хв 14.12.2022.
13.12.2022 суддею-доповідачем до початку судового засідання було отримано клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про проведення судового засідання із розгляду апеляційних скарг захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 у відповідний день і час (о 09 год. 00 хв 15.09.2022) у режимі відеоконференції.
Так, захисник ОСОБА_2 просила забезпечити її участь у судовому засіданні, призначеному на 14.12.2022 о 09:00, поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через програму для організації відеоконференцій «Zoom».
Клопотання мотивоване тим, що: (1) в Україні запроваджено воєнний стан та систематично здійснюються ракетні обстріли з території рф; (2) ОСОБА_2 знаходиться за межами України; (3) система відеоконферензв'язку «Easycon» в умовах постійних перебоїв з електропостачання та інтернет-зв'язку не забезпечує стабільне і чітке інтернет-з'єднання в залі суду. При цьому до вказаного клопотання не було долучено доказів перетину ОСОБА_2 державного кордону та даних про місце (країну) перебування особи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суддя-доповідач виходить із нижченаведеного.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об'єктивне з'ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, коли розгляд справи за участі певної особи є обов'язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання захисника ОСОБА_2, суддя-доповідач дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Так, захисник не надала доказів, які б свідчили про її неможливість прибуття до суду для участі в судовому засіданні у м. Києві, а також суддя-доповідач враховує те, що участь у судовому засіданні ОСОБА_2 не є обов'язковою, оскільки вона не є єдиним захисником ОСОБА_1, через що її відсутність в судовому засіданні не може: (а) вплинути на збільшення тривалості судового провадження; (б) унеможливити встановлення обставин, які підлягають з'ясуванню; (в) призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ.
Отже, за відсутності доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК, не встановлено достатніх підстав для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції.
Щодо ж до участі захисниці ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «Zoom», то вказане, на думку судді-доповідача, також є неможливим.
Так, дійсно відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.
Крім того, якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків (п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).
Разом із тим, наведені рекомендації не є законом чи правовою позицією, висловленою Верховним Судом у ході розгляду конкретної справи. Більше того, вони були надані Радою суддів України та Верховним Судом в умовах бойових дій на території в т. ч. Київської області та міста Києва. Однак від часу їх надання ситуація змінилася у місті Києві та області. Й наразі не існує жодних екстраординарних обставин, які б об'єктивно обумовлювали необхідність зробити виняток і провести апеляційний розгляд за участі ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з використанням програмного забезпечення «Zoom» поза межами приміщення суду.
Також необхідно врахувати й те, що застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом (ч. 3 ст. 336 КПК).
Водночас проведення судового розгляду у кримінальному провадженні, зокрема й апеляційного, за допомогою власних засобів зв'язку, положеннями чинного законодавства не регламентовано (ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).
Разом з цим, як передбачено вимогами ч. 2 ст. 342 КПК, секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 345 КПК судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.
Таким чином здійснення судового провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду позбавить можливість суд виконати вимоги ст. 342-345 КПК та дотриматись процедури апеляційного розгляду. Дана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в ухвалі від 28.04.2022 у справі №583/1283/20, який зазначив, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду у кримінальному процесі не передбачено.
Зважаючи на наведене, суддя-доповідач вважає, що захисниця ОСОБА_2, яка звернулася із клопотанням, не довела, що існує виняткова ситуація, у зв'язку із якою, незважаючи на відсутність щодо цього норм у КПК, необхідно провести апеляційний розгляд за її участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з використанням програми «Zoom», яка не може забезпечити інформаційну безпеку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 110, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
Клопотання захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Копію цієї ухвали направити ОСОБА_2 для відома.
Роз'яснити захиснику ОСОБА_2, що у порядку ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України вона вправі завчасно звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із клопотанням про проведення судового розгляду у режимі відеоконференції за її участі в судовому засіданні з приміщення іншого суду на території України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_10