ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13654/22
провадження № 3/753/6376/22
"08" грудня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній 22 жовтня 2022 року, близько 13 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 3, на дитячому майданчику, розпивав горілку «Козацька Рада».
ОСОБА_1 в судові засідання 23 листопада та 8 грудня 2022 року не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення була повідомлена належним чином, завчасно до початку судового розгляду, за допомогою SMS-повідомлення.
Також дати судових засідань відображались на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Клопотання про відкладення до суду не надсилалось.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи Дарницьким районним судом м. Києва за викликом, що засвідчила власноруч та одночасно зазначила, що вину визнає та з сином було проведено виховну бесіду.
У зв'язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 участь якої також з огляду на ч. 3 ст. 268 КУпАП не визнана законодавцем обов'язковою.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приходжу до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 492193 від 1 листопада 2022 рокуа.с.1\, рапортома.с.3\, поясненнями ОСОБА_2 від 1 листопада 2022 рокуа.с.4\.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
З огляду на встановлені судом обставини справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною.
Приймаючи до уваги характер правопорушення та особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн. 20 коп., який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ч. 3 ст. 184, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 гривні на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.С. Гусак