ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14702/22
провадження № 1-кс/753/2523/22
"28" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 погоджено прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Пісківка Київської обл., українець, громадянин України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12022100020004022 від 26.11.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100020004022 від 26.11.2022 відносно ОСОБА_4 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100020004022 від 26.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за злочин проти власності вчинив новий умисний злочин за наступних обставин, так 26.11.2022 року приблизно о 13 годині 50 хвилин перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Центральна, 13-Д, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішив повторно, таємно, викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «АТБ-Маркет» (ідентифікаційний код 30487219).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто з відвідувачів та обслуговуючого персоналу магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв належний ТОВ «АТБ-Маркет», товар, а саме: шампунь “Gliss Kur Split Hair Miracle”, місткістю 400мл., у кількості 1 шт. вартістю 97 грн. 76 коп. без ПДВ, шампунь “Gliss Kur Oil Nutritive”, місткістю 400мл., вартістю 91 грн. 68 коп., у кількості 2 шт., на загальну суму 183 грн. 36 коп. без ПДВ, шампунь “Gliss Kur Ultimate Repair”, місткістю 400мл., вартістю 97 грн. 76 коп., у кількості 5 шт., на загальну суму 488 грн. 80 коп. без ПДВ.
Після чого, вище вказані товари, на загальну суму 769 грн. 92 коп., без ПДВ, ОСОБА_4 , поклав до сумки, що мав при собі та не розрахувавшись за даний товар належний ТОВ «АТБ-Маркет» (ідентифікаційний код 30487219), направився до виходу з магазину, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести злочин до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину при виході, тримаючи при собі товар, який намагався таємно викрасти.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна вчиненого повторно, в умовах воєнного стану (крадіжка), тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав пославшись на викладені у ньому обставини та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував просив відмовити у задоволені вимог клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню, з наступних підстав.
26.11.2022 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст.208 КПК України (час фактичного затримання 26.11.2022 о 13 год. 50 хв.)
27.11.2022 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Як вбачається із ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. За вчинення вказаного злочину передбачено суворе покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Оцінюючи зібрані органом досудового розслідування докази, які підтверджують причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , усвідомлює невідворотність суворого покарання, що, в свою чергу, підсилює ризик можливості переховування від суду.
- незаконно впливати на потерпілого та свідка, шляхом залякування, погроз у цьому ж кримінальному провадженні. Потерпілий та свідок надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчиненні злочину, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом'якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив, як на потерпілого так і на свідка, адже останні судом безпосередньо не допитані.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, даний ризик обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 , не має місця роботи, тобто можна припустити той факт, що останній може вчинити новий умисний злочин або кримінальний проступок.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У той же час, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, усупереч твердженням сторони захисту підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину; протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків; протоколом затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного; протоколом огляду відеозапису; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому, слід зауважити на заперечення сторони захисту, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, що на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи її віку та статусу.
Крім цього, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за яке санкцією статті Кримінального Кодексу України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти років до восьми років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше судимий, не працює, проживає у місті Києві, обставини вчинення злочину, свідчать про існування з боку підозрюваного ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, на думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність ризиків, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в неї утриманців; репутація; майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідчий суддя не сприймає, як об'єктивні доводи сторони захисту про можливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу на даний час.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою (Idalov проти Росії § 140; Tase проти Румунії, § 40; Castravet проти Молдови, § 33; Belchev проти Болгарії, § 82).
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Водночас, з огляду на той факт, що досудове розслідування розпочато нещодавно, і залишається невиконаним значний об'єм необхідних слідчих дій, доцільно визначити строк дії ухвали та строк тримання під вартою - 60 днів з моменту фактичного затримання підозрюваного.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи на кваліфікацію дій підозрюваного, слідчий суддя заставу підозрюваному не визначає.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 год. 50 хв. 24.01.2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: