Справа № 727/9502/22
Провадження № 3/727/3588/22
12 грудня 2022 року м.Чернівці Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , -
за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КпАП України.
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №244777 від 19.10.2022 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 19.10.2022 року о 22 годині 15 хвилин по вул. Героїв Майдану, 184, в м.Чернівці керував транспортним засобом марки «KIA CEED», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, неприродна блідніть шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога - відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що 19.10.2022 року близько 22 години, його автомобіль був зупинений працівниками поліції. Ствердив, що за кермом його автомобіля в момент зупинки автомобіля перебував його брат ОСОБА_2 , оскільки він попросив останнього сісти за кермо, у зв'язку із тим, що його перед цим було зупинено працівниками поліції, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, відразу після зупинки автомобіля його брат ОСОБА_2 покинув салон його автомобіля, оскільки боявся, що йому вручать повістку. Ствердив, що він залишився в автомобілі, оскільки цей автомобіль перебуває у його власності. Вказав, що він повідомляв поліцейським про те, що автомобілем керував не він, коли останні пропонували йому проїхати в ЧОНД, однак, поліцейські не врахували зазначені обставини при складанні протоколу. А також, будь-яких наркотичних засобів він ніколи не вживав та ознаки наркотичного сп'яніння в нього були відсутні. Просив суд закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суд, що він дійсно керував автомобілем «KIA CEED», д.н.з. НОМЕР_1 19.10.2022 року близько 22 години, по проханню його брата ОСОБА_1 . Ствердив, що коли вищевказаний автомобіль був зупинений працівниками поліції, він покинув автомобіль, у зв'язку із тим, що він переживав, відносно того щоб йому не вручили повістку, оскільки в салоні поліцейського автомобіля він побачив людей у військовій формі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши відеозаписи з бодікамер поліцейських, суд приходить до висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, а тому справу щодо ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, виходячи з наступного.
Так, згідно вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
При цьому, з наданих суду відеозаписів з нагрудних бодікамер працівників поліції не вбачаються будь-які дані, які б свідчили про керування ОСОБА_1 автомобілем марки «KIA CEED», д.н.з. НОМЕР_1 . Враховуючи, також, покази свідка, ОСОБА_2 , який вказав суду, що саме він керував зазначеним автомобілем 19.10.2022 року о 22 годині.
Зазначені обставини позбавляють суд можливості встановити факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «KIA CEED», д.н.з. НОМЕР_1 , що виключає можливість притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП о 22:00 год. 19.10.2022 року, при зазначених в протоколі обставинах.
Так, у відповідності до ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім цього, згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
При цьому, закриваючи провадження по справі, суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного та дослідивши наявні докази в даній адмінсправі в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, а тому справу необхідно закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 221, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Чернівці, протягом десяти днів з дня винесення постанови.