Справа № 489/3517/22
Провадження № 1-кп/489/880/22
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Вирок
іменем України
08 грудня 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження №12022152040001186 від 15.11.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова Львівської області, з професійно-технічною освітою, працюючого токарем в ТОВ «Гідрофільтр», неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Відповідно до обвинувального акту - всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рядовий запасу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не бажаючи виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, маючи намір ухилитися від мобілізації, будучи придатним за станом здоров'я до військової служби відповідно до рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02 листопада 2022 року, достовірно знаючи про призов, 03 листопада 2022 року о 09.00 годині не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини НОМЕР_1 з метою призову на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
09 листопада 2022 року рядовому запасу ОСОБА_3 було видано нове мобілізаційне розпорядження та повістку, відповідно до якої він був зобов'язаний прибути 10 листопада 2022 року о 09.00 годині з метою направлення до військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому, ОСОБА_3 , будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, продовжуючи діяти з єдиним умислом, направленим на небажання виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, маючи намір ухилитися від мобілізації, будучи придатним за станом здоров'я до військової служби відповідно до рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02 листопада 2022 року, 09 листопада 2022 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , написав письмову заяву про відмову від мобілізації.
Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
30.11.2022 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 336 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді трьох років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся, наявності обставини, що пом'якшує покарання, а також ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 30.11.2022 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Визначаючи тривалість строку випробовування, суд, окрім тяжкості кримінального правопорушення, головним чином враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, працює, а також той факт, що в Україні введений воєнний стан, що покладає на жителів додаткові обмеження, тому зазначені обставини, які зменшують суспільну небезпечність обвинуваченого, вказують на можливість встановлення однорічного іспитового строку для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду від 30.11.2022 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 08 грудня 2022 року.
Речові докази: розписки про отримання повісток - зберігати в матеріалах судового провадження.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1