Справа № 454/2837/22
Провадження № 2-а/459/73/2022
14 грудня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
03.10.2022 позивач звернувся у суд з позовом до відповідачів, у якому просить скасувати постанову серії ЕАР №5958588 від 30.09.2022 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. за ч. 6ст. 121 КУпАП у зв'язку із керуванням транспортним засобом марки «Мітсубіші Паджеро Спорт» із д.н.з. НОМЕР_1 , що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 метрів. Стверджує, що не порушував правил дорожнього руху, а дії та рішення поліцейського були безпідставні у зв'язку з відсутністю належних доказів правопорушення.
10.10.2022 ухвалою Сокальського районного суду Львівської області справу передано за підсудністю до Червоноградського міського суду Львівської області.
10.11.2022 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, з викликом сторін.
09.12.2022 у судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності не подав, про причини неявки не повідомив.
Також відповідачами не було подано відзиву.
На підставі ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Оцінивши докази у справі, суд вважає, що слід постановити судове рішення про таке.
Як видно з оскаржуваної постанови серії ЕАР №5958588 від 30.09.2022, яку виніс поліцейський Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_2 відносно позивача, останній 30.09.2022 о 07:10 год. керував транспортним засобом марки «Мітсубіші Паджеро Спорт» із д.н.з. НОМЕР_1 , що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 метрів, чим порушив пункт 2.9.в. ПДР Українита застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами ст. 255 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності відповідачами слід було довести протиправність правопорушення, зокрема об'єктивну сторону інкримінованого їй правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушення, не надав.
З огляду на наведене, а також те, що позивач в своєму позові категорично заперечив свою вину у вчиненому правопорушенні, а відповідачами жодними доказами не спростовано наведених позивачем обставин та не доведено його винуватість у даному адміністративному правопорушенні, шляхом подання доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та його винуватість у вчиненні такого, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
За таких обставин і міркувань позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню у користь позивача судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №5958588 від 30.09.2022, що винесена 30 вересня 2022 року поліцейським Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області сержантом Ремезовським Богданом Володимировичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу розміром 850, 00 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 14.12.2022.
Суддя: А. І. Жураковський